Розділи
Матеріали

Атака дронів на Москву, обвал акцій нафтовиків і нові санкції: чи відчує Росія наслідки "чорного тижня"

Дар'я Денисова
Володимир Омельченко про удар БпЛА по Московському НПЗ | Фото: Фокус

Російський нафтовий сектор втрачає мільярди на тлі атаки дронів на Москву і заяв Трампа про можливе посилення санкцій. І все це за один тиждень. Фокус запитав енергоексперта, якими будуть наслідки такої "чорної пори" для Росії.

Після чергової атаки безпілотників на Москву та заяв про можливе посилення санкцій проти російської нафтогазової галузі інвестори почали масово позбавлятися акцій найбільших компаній РФ. Найсильнішого тиску зазнав саме енергетичний сектор, який залишається головним джерелом валютних надходжень для російського бюджету.

Moscow Never Sleeps: дрони, пожежа на НПЗ та паралізовані аеропорти

18 червня Москва та низка регіонів Росії опинилися під масштабною атакою БпЛА. За попередньою інформацією, усього по території Росії було запущено понад 500 безпілотників. Приблизно 200 БпЛА нібито прямували до Москви, а російська ППО заявляла про збиття приблизно 180 дронів на підльоті до столиці. Міноборони РФ повідомляло про знищення 555 безпілотників над різними регіонами країни.

Водночас, за повідомленнями ЗМІ, кільком дронам вдалося досягти Москви. Основною ціллю атаки став Московський нафтопереробний завод у районі Капотня.

На території НПЗ спалахнула масштабна пожежа. Повідомлялося щонайменше про п’ять осередків займання, а вибухи на підприємстві, за окремими даними, продовжувалися. OSINT-аналітики припускали, що міг бути уражений один із технологічних комплексів підприємства — ЕЛОУ-АВТ-6.

Зазначимо, що це вже друга атака на Московський НПЗ протягом одного тижня. Попередній удар стався 16 червня 2026 року.

Через загрозу нових атак у Москві тимчасово обмежили роботу всіх основних аеропортів. Обмеження запровадили у:

  • Шереметьєво;
  • Домодєдово;
  • Внуково;
  • Жуковському.

Також росіяни запровадили план "Ковер", який застосовують під час загроз для авіації. Роботу аеропортів фактично призупинили.

Жителі Москви повідомляли про вибухи, спалахи та стовпи диму. У соцмережах росіяни писали про проліт дронів, пожежі та перебої в роботі міської інфраструктури.

За інформацією українських джерел, атаку здійснили підрозділи Сил оборони України. Серед залучених структур називали 1-й окремий центр, підрозділи ССО, ГУР МО, СБУ, а також бригади Nemesis, "Рейд" та "Птахи Мадяра". Основною ціллю називали саме Московський НПЗ.

Наслідки атаки по Москві

Поки остаточно оцінити реальний масштаб пошкоджень неможливо. Водночас, за словами директора енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова, експерта з енергетичних питань Володимира Омельченка, удар по такому об'єкту сам собою навряд чи здатний спричинити паливну кризу та залишити російську столицю без пального.

Удар по Московському НПЗ навряд чи призведе до негайної паливної кризи в Росії, однак він став черговим сигналом про вразливість стратегічної інфраструктури

Московський НПЗ, за його інформацією, забезпечує приблизно 40–50% потреб регіону у бензині та дизельному паливі, однак Росія має резерви, альтернативні маршрути постачання та можливість перекидати нафтопродукти з інших регіонів.

"Глобально поки що ситуація Росії не загрожує. Можливі регіональні та тимчасові кризи, пов'язані насамперед із логістикою. Кампанія ударів по російських НПЗ триває вже понад рік, але великих проблем у більшості регіонів поки не виникло", — зазначає Омельченко.

Ринок РФ особливо чутливо реагує на будь-які ризики для енергетики
Фото: Getty Images

Фондовий ринок РФ втратив мільярди — нафтові компанії опинилися під найбільшим тиском

Як вже йшлося раніше, атака на Москву 18 червня не є першою. Уранці 16 червня відбулася масштабна атака українських безпілотників, однією з ключових цілей якої став Московський нафтопереробний завод (МНПЗ) у районі Капотня.

Тоді, попри заяви російської влади про перехоплення більшості повітряних цілей, зафіксовано влучання в один із головних технологічних об'єктів підприємства.

А ще раніше, 15 червня, російський фондовий ринок відреагував на заяви президента США Дональда Трампа про можливе посилення санкцій проти нафтового сектору РФ і різко просів.

Найбільших втрат зазнали саме компанії, пов'язані з видобутком і експортом нафти та газу.

Нафтовий сектор став головним аутсайдером

За даними Московської біржі, після заяв про можливе посилення санкцій інвестори почали активно розпродавати акції найбільших російських компаній. Російська економіка значною мірою залежить від експорту енергоносіїв. Будь-які сигнали про можливе посилення обмежень щодо нафтового сектору автоматично створюють ризики для доходів компаній, валютних надходжень і бюджетних прибутків.

Саме тому ринок найболючіше відреагував на компанії, діяльність яких безпосередньо пов'язана з нафтою та газом.

А масштабна атака безпілотників по території Росії 18 червня додала стимулу інвесторам активніше позбуватися акцій компаній паливно-енергетичного сектору.

Індекс IMOEX, який відображає динаміку акцій 50 найбільших російських компаній, знизився. Найбільшого тиску відчули нафтові та газові гіганти Росії. Зокрема, акції "Роснефти" здешевшали на 2,54% — до 328,50 рубля за папір.

Котирування "Газпрому" також пішли вниз. Компанія втратила 2,01%, а вартість акції знизилася до 107,61 рубля.

Серед інших великих російських корпорацій падіння зафіксували:

  • "Татнефть" — мінус 1,79% (до 532,60 рубля);
  • "Лукойл" — мінус 1,71% (до 4457 рублів);
  • НОВАТЕК — мінус 1,39% (до 1003,60 рубля);
  • "Сбербанк" — мінус 0,70%.

Аналітики зазначають, що ринок особливо чутливо реагує на будь-які ризики для російської енергетики, адже саме експорт нафти й газу залишається одним із ключових джерел доходів бюджету РФ.

Чергові потенційні цілі в РФ, які чекають на БпЛА

Водночас, на думку Володимира Омельченка, вирішальне значення мають не санкції, а системність кампанії ударів. Саме регулярні атаки по нафтопереробних підприємствах змушують Росію витрачати мільярди на ремонти, перебудову логістики та додатковий захист об'єктів.

Щодо санкцій, то багато обмежень формально діяли й раніше, однак російські компанії знаходили можливості обходити їх через посередників і альтернативні канали збуту.

Горить НПЗ
Фото: Соцмережі

"Найбільші санкції для російської нафтової галузі — це удари по НПЗ та експортній інфраструктурі", — вважає Омельченко.

Саме тому найбільш болючими цілями для Росії він називає не внутрішній ринок пального, а експортні термінали на Балтійському та Чорному морях, через які проходить значна частина нафтових доходів російського бюджету. На його думку, системний тиск на ці об'єкти здатен завдати економіці РФ відчутно більшої шкоди, ніж окремі санкційні рішення.

Нагадаємо, в Москві заявили про влучання на околицях столиці. А російські місцеві телеграм-канали заповнили кадри диму та пожеж після прильотів чи "падіння уламків" на Московському НПЗ в Капотні, на ТЦ "Садовод" та "Белая Дача" тощо.

Нагадуємо, Фокус зібрав меми, які створили українці під враженням двох поспіль влучань по Московському НПЗ.