"Сумнівний" Трамп, зброя за гроші та корупція: головні підсумки 2025 року та прогнози для України на 2026-й

2025 рік не приніс Україні ні воєнного перелому, ні швидкого миру. Натомість він остаточно окреслив межі можливого — на фронті, в економіці, у політиці й у відносинах із Заходом. Війна перейшла у фазу довгого виснаження, а ключові рішення, ухвалені або не ухвалені цього року, формують порядок денний уже на 2026-й.

Фокус зібрав оцінки військових і політичних експертів, щоб зрозуміти, які підсумки має 2025 рік і з якими стартовими умовами Україна входить у наступний.

Підсумки 2025 року: стабілізований фронт, розбалансований тил

Війна на виснаження без стратегічного прориву

Головний військовий підсумок року — стратегічна стабілізація фронту без вирішальних зрушень. За словами політолога й колишнього військового Віктора Тарана, жодна зі сторін у 2025-му не змогла досягти вирішальної переваги. Лінія фронту загалом збереглася, а війна остаточно перейшла у формат ресурсної, технологічної та інституційної витривалості.

"Це означає просту, але жорстку логіку: виграє той, хто довше витримає — економічно, мобілізаційно й політично. І тут Україна входить у 2026 рік із серйозними внутрішніми проблемами: бюджет не адаптований до війни на виснаження, економіка так і не переведена на військові рейки, а ринок українського озброєння залишається недофінансованим і зарегульованим", — каже Фокусу Таран.

Комунікаційний провал і розрив між армією та суспільством

Один із ключових негативних висновків року — провал внутрішньої комунікації влади. Влада, як вважає Таран, так і не наважилася чесно говорити з суспільством про довгу війну, мобілізаційні потреби та реальну ціну спротиву. Натомість суспільству роками транслюється очікування "швидкого миру", що вступає в пряму суперечність із реальністю фронту.

Цей розрив між армією і тилом, за оцінками експертів, лише поглиблювався протягом 2025 року — і став одним із найнебезпечніших внутрішніх чинників.

"Якщо ми програємо війну на виснаження в тилу, це рано чи пізно відіб'ється на лінії фронту", — вважає політолог.

Виїзд молоді та економічні втрати

Окремою точкою напруги став дозвіл на виїзд чоловіків віком 18–22 роки. За оцінкою Тарана, наслідки цього рішення виявилися значно ширшими за саму вікову групу: разом із молоддю з країни виїжджали родини, партнери, майбутні працівники й інвестори.

Результат — удар по споживчому ринку, ринку праці та інвестиційному потенціалу, що в умовах війни на виснаження стає критичним.

Війна виходить за межі фронту

Попри всі проблеми, 2025 рік став і роком якісних змін у характері війни. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак наголошує: Україна продемонструвала здатність ламати усталені шаблони ведення війни.

За неофіційними оцінками, за час повномасштабної війни було ліквідовано 13 високопоставлених російських офіцерів, що є безпрецедентним для сучасної російської історії. Крім того, удари по російських танкерах у Чорному морі, Середземному морі й навіть в Атлантиці стали новим рівнем асиметричного тиску на РФ.

Ці дії, на думку Ступака, демонструють: Україна здатна діяти далеко за межами власної території й входить до дуже вузького кола держав, які можуть проводити такі операції.

"Танкери до нас ніхто не наважувався атакувати. Ми — наважилися. І, судячи з усього, зупинятися не плануємо", — каже Фокусу Ступак.

Трамп як ключовий геополітичний злам року

У глобальному вимірі головною подією 2025 року стало повернення Дональда Трампа до Білого дому. Політолог Володимир Фесенко називає його фактором із суперечливим, але визначальним впливом.

З одного боку, США фактично припинили безоплатну військову та фінансову допомогу Україні, перевівши відносини у формат платних поставок. Європейський Союз став майже монопольним донором, а загальні обсяги підтримки скоротилися.

"Раніше був паритет США і ЄС. Зараз — майже тільки Європейський Союз", — констатує Фесенко.

З іншого боку, саме Трамп запустив переговорний трек. Мирні консультації, хоч і нестабільні, вперше за тривалий час вийшли на обговорення конкретних параметрів потенційної угоди.

Військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що 2025 рік сформував два ключові вектори, які безпосередньо визначатимуть подальший розвиток подій у 2026-му — зовнішньополітичний і внутрішній.

Перший і визначальний — переговорний процес. За його словами, саме результати так званих мирних домовленостей стають головним чинником, який впливає не лише на дипломатію, а й на характер бойових дій.

"Сполучені Штати чітко дають зрозуміти й Україні, і Росії, що виступають за припинення активної фази бойових дій. Це основний вектор, який буде впливати й на ситуацію на фронті, і на внутрішню політику у 2026 році", — зазначає Фокусу Снєгирьов.

Другим ключовим зовнішнім зрушенням експерт називає підписання договору про спільне використання надр, яке він оцінює як стратегічний прорив.

"Це не просто економічна угода. Це політичні та економічні гарантії існування української держави. Вона формуватиме економіку України і її зовнішньополітичний вектор на десятиліття вперед", — наголошує експерт.

За його словами, йдеться не лише про відновлення економіки, а й про розвиток вітчизняного ВПК, видобувної та переробної галузей, що напряму впливає на обороноздатність країни.

Внутрішньополітичні потрясіння: "Мідас" і відставка Єрмака

Кінець року позначився двома подіями, які матимуть довгий післясмак. Перша — антикорупційне розслідування НАБУ ("Мідас"), яке Фесенко називає потенційним мінним полем для всієї системи влади. Його розвиток у 2026-му може або зміцнити інституційну боротьбу з корупцією, або спровокувати політичні кризи.

Друга — відставка Андрія Єрмака. Хоча формально він залишив посаду, його "тінь" ще певний час впливатиме на політичні процеси. Українська система входить у фазу переналаштування після Єрмака, і цей процес не буде миттєвим.

Снєгирьов називає антикорупційний скандал навколо справи "Мідас", який мав значно ширший ефект, ніж персональні відставки — ключовою подією 2025 року.

За його словами, йдеться не лише про відставку Андрія Єрмака та низки міністрів, а й про фактор дипломатичного тиску.

"Сполучені Штати використали цю ситуацію як інструмент тиску на Україну. Корупційні ризики безпосередньо враховуються при ухваленні рішень щодо макроекономічної та військово-технічної допомоги", — пояснює експерт.

Водночас він вважає одним із ключових внутрішніх здобутків року те, що владі не вдалося підпорядкувати антикорупційні інституції.

Основний успіх, на його думку, це те, що не вдалося зробити НАБУ і САП ручними структурами. Це створює запобіжник від авторитарного дрейфу і мінімізує корупційні ризики в майбутньому.

Саме цей фактор, на думку Снєгирьова, безпосередньо впливає і на формування нової управлінської команди, і на політичні симпатії виборців.

США, ЄС і тиск на Росію

Окремо експерт звертає увагу на штучне нагнітання протистояння між США, ЄС та Україною, яке, за його словами, активно просувають російські спецслужби.

Водночас Європа, за оцінкою Снєгирьова, усвідомлює, що український фактор — це гарантія безпеки для самого ЄС, і не зацікавлена у швидкому завершенні війни на умовах Росії.

У глобальному вимірі він відзначає системну політику США щодо ізоляції Росії, зокрема через послаблення її позицій на пострадянському просторі та в країнах "осі зла".

"США поступово стискають Російську Федерацію, позбавляючи її стратегічних союзників і можливості впливу на світовій арені. Це визначатиме і 2026 рік", — каже експерт.

Прогнози на 2026 рік: між вікном можливостей і ризиком виснаження

За прогнозом Віктора Тарана, перші 3–4 місяці 2026 року не принесуть зрушень. Удари по фронту і вглиб територій триватимуть, а економічна ситуація погіршуватиметься з обох боків.

Ключова різниця — у готовності терпіти.

"Росіяни кажуть: "ми за ціною не постоїмо". А у нас терпіння уривається, бо люди не розуміють, скільки чекати й що таке перемога", — каже Таран.

Чи можливе припинення війни

Іван Ступак обережно допускає, що 2026 рік може стати роком припинення активної фази війни, принаймні у форматі перемир'я. Водночас навіть оптимістичний сценарій не передбачає швидкої мирної угоди — швидше довгий переговорний процес, як це було після Першої світової.

Володимир Фесенко більш стриманий: він не бачить передумов для угоди на початку року, але допускає вікно можливостей у другій половині 2026-го, за умови посилення тиску Заходу на Росію і стабілізації фронту.

Фактор США і виборів

Ближче до осені позиція США може змінитися через внутрішньополітичні чинники — передусім вибори до Конгресу. За оцінкою Ступака, саме цей момент може змусити Вашингтон діяти активніше щодо України.

Вибори в Україні: сценарій з умовами

Тема виборів залишатиметься в політичному порядку денному, але їх проведення напряму залежить від ситуації на фронті. За словами Фесенка, без домовленості про припинення вогню вибори під час війни залишаються малоймовірними, і це відповідає суспільним настроям.

2025 рік не приніс Україні рішень — але він зняв ілюзії. Він показав, що війна надовго, що без чесної розмови з суспільством стратегія виснаження не працює, і що 2026-й стане роком управлінського вибору.

Або держава визнає реальність довгої війни й змінить підхід — до економіки, армії та комунікації, або ризики, накопичені у 2025-му, почнуть працювати проти України вже системно.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський представив деталі 20-пунктного базового документа, який визначає умови припинення війни та гарантії безпеки для України.