Не тільки Путін: за які злочини проти України Міжнародний суд розшукує двох генералів РФ

Видані ордери на арешт стали другою, але не останньою спробою суду притягнути до відповідальності найвище керівництво РФ за події в Україні.

Фокус пояснює, у чому обвинувачуються російськi генерали та як швидко вони можуть опинитися на лаві підсудних у Гаазі.

Темні часи: Україна виживала без електрики

Ранок 10 жовтня 2022 року почався з масової російською ракетної атаки всієї території України. На світанку з районів Чорного та Каспійського морів, а також окупованого Криму Росія випустила близько 80 ракет — повітряного, морського та наземного базування. О 8:15 вони долетіли до Києва. Вибухи пролунали в кількох районах столиці. Ракети або їхні уламки влучили в пішохідно-велосипедний міст біля Володимирської гірки, дитячий майданчик у центрі міста, пошкодили Національний університет імені Тараса Шевченка, філармонію, кілька музеїв, візовий відділ посольства Німеччини. Одна з ракет влучила близько до центрального залізничного вокзалу.

Одночасно під обстріл потрапили ще Львів, Запоріжжя, Харків, Вінниця, Тернопіль, Дніпро, Миколаїв. У результаті загинули 23 особи, понад сотня була поранена. Частину областей було знеструмлено.

Усього протягом 10 жовтня та під час менш інтенсивних нападів у два наступні дні ракетними ударами було пошкоджено 28 об'єктів енергетичної інфраструктури у 12 областях і місті Київ.

Це був найбільший від початку повномасштабного вторгнення обстріл України. РФ застосувала не тільки ракети: Х-101, Х-555, "Калібр", "Іскандер" і "Торнадо", — а й уперше ударні безпілотники типу Shahed.

Надалі РФ майже щотижня надсилала в Україну десятки та сотні ракет, занурюючи великі та малі міста в темряву, позбавляючи тепла та газу оселі українців.

Свої дії Москва пояснювала в публічних заявах. Про обстріл 10 жовтня президент РФ Володимир Путін сказав, що були заплановані удари по об'єктах енергетики, військового управління та зв'язку України. "За пропозицією Міністерства оборони та за планом генерального штабу Росії завдано масованого удару високоточною зброєю великої дальності повітряного, морського та наземного базування по об'єктах енергетики, військового управління та зв'язку України. У разі продовження спроб проведення на нашій території терактів відповідь із боку Росії буде жорстка та за своїми масштабами відповідатиме рівню загроз для Російської Федерації", — стверджував він на нараді з постійними членами Радбезу РФ.

Терактами він назвав нібито спроби підриву газогону "Турецький потік" і організацію вибухів на об’єктах електроенергетики та газотранспортної інфраструктури РФ, зокрема трьох терактів по Курській АЕС.

Аргументи МКС і таємність ордеру

5 березня 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт двох російських військових керівників — генерал-лейтенанта ЗС РФ, командувача дальньої авіації повітряно-космічних сил Сергія Кобилаша й адмірала військово-морського флоту Росії, командувача Чорноморського флоту РФ Віктора Соколова. Їх вважають імовірними причетними до воєнних злочинів — масових ракетних обстрілів України.

Зміст ордерів — закритий, його не розголошують, аби захистити свідків і гарантувати розслідування.

"Два ордери на арешт були видані за клопотаннями прокуратури. Палата попереднього провадження МКС визнала, що є достатні підстави вважати, що двоє підозрюваних несуть відповідальність за ракетні удари, завдані силами під їхнім командуванням по українській електричній інфраструктурі з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року. В цей час відбулася ймовірна кампанія ударів по численних електростанціях і підстанціях, які були здійснені російськими збройними силами в багатьох місцях в Україні", — йдеться в повідомленні суду.

"Іншими словами, прокурори МКС вважають, що є підстави говорити, що зазначені командири російської армії несуть індивідуальну кримінальну відповідальність за воєнні злочини, що полягають у нападах на цивільні об'єкти й заподіяння надмірної шкоди цивільним особам, а також злочинів проти людяності у вигляді нелюдських дій, навмисно спричиняючи сильні страждання або серйозні ушкодження тіла або психічного чи фізичного здоров'я", — говорить Фокусу юрист-міжнародник, адвокат Андрій Яковлєв.

Подібне обвинувачення свідчить, що міжнародним прокурорам вдалося зібрати факти того, що російські командири знали або мали знати, що збройні сили мали намір вчинити подібні злочини, а відповідальна особа не вчиняла ніяких дій і заходів у межах повноважень, аби запобігти їм.

Варто зауважити, що Міжнародний кримінальний суд розслідує справ про воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин агресії та геноциду. Слідство ведеться лише щодо найвищих посадовців країн, які можуть бути причетні до цих злочинів. Про командирів окремих підрозділів не йдеться, а лише про голів держав, керманичей армій та інших силових структур, урядовців. Виконавців обстрілів має розшукувати за засуджувати національна українська система.

Міжнародні злочинці: від Сирії до України

Нині відомо, що обидва військові високопосадовці воювали роками, зокрема, не тільки в Україні, а й до того в Сирії, плануючи ракетні йта авіаудари по цивільних об'єктах. Про це наразі говорять в Офісі генерального прокурора. Прокурори та слідчі Служби безпеки України вели паралельне розслідування обставин масових ракетних обстрілів і атак на енергетичну інфраструктуру. Там стверджують: напад не міг бути навіть теоретично відповіддю на певні загрози з боку України, зокрема удар по так званому Керченському мосту 8 жовтня 2022 року, це була спланована місяцями кампанія. І її "автори" відомі українським правоохоронцям стали одразу.

Сергій Кобилаш народився в Одесі 1965 року, навчався в російських військових навчальних закладах і починав кар'єру як льотчик. До участі у війні проти України командував бомбардуванням цивільної інфраструктури в Чечні, Грузії та Сирії. Як говорять у Головному управлінні розвідки ЗСУ, під час Чеченських воєн Кобилаш провів десятки бойових вильотів, зокрема скидав на територію Ічкерії заборонені касетні та вакуумні бомби. У серпні 2008 року він як командир 368 штурмового авіаційного полку керував діями своїх підлеглих і особисто бомбардував грузинські міста. За це отримав генеральське звання та зірку "героя". Командувачем дальньої авіації ПКС ЗС РФ Кобилаш став 16 вересня 2016 року.

Із перших днів повномасштабного вторгнення генерал Кобилаш брав участь в обстрілах України. За даними Служби безпеки України (СБУ), саме він несе відповідальність за килимове бомбардування Маріуполя. У січні 2023 року йому було оголошено про підозру у веденні агресивної війни та посяганні на територіальну цілісність України. СБУ вважає, що за його наказом на житлові будинки, лікарні, об'єкти критичної інфраструктури скидалися бомби та летіли ракети. У листопаді 2023 року Кобилаш отримав ще одну підозру — через ракетні удари по багатоповерхівці й автостоянці в Умані 28 квітня 2023 року, де загинули 23 людини, зокрема шестеро дітей. Служба стверджує, наказ віддав саме він.

Другий причетний, Віктор Соколов народився в Молдові 1962 року, також навчався в Росії. Служив у Тихоокеанському та Північному флотах РФ. Потім воював у Сирії. У 2020 році став начальником військово-наукового центру російської Військово-морської академії ім. адмірала Кузнєцова, у 2022-му — командувачем Чорноморського флоту РФ.

У травні 2023 року СБУ повідомила Соколову про підозру, звинувативши за кількома статтями: порушення законів і звичаїв війни, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Адмірала вважають винним у дачі наказів про регулярні пуски ракет "Калібр" по українській енергетичній інфраструктурі.

У вересні минулого року з’являлася інформація, що Соколова ліквідували внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі, але згодом російські пропагандисти опублікували відео з живим адміралом.

Уперше — злочин проти людяності

Українські юристи звертають увагу на те, що МКС уперше в контексті України згадав про злочин проти людяності, тобто один із чотирьох міжнародних злочинів, які розглядає суд. Ідеться про злочини, що завдають шкоди людині — здоров'ю, добробуту, честі.

"І це дуже важливо, адже злочини проти людяності вчиняються в межах широкомасштабного або систематичного нападу. Тобто слідчі МКС почали займатися не тільки воєнними злочинами, які найчастіше вчиняються під час ведення бойових дій, тобто під час виконання воєнних цілей, а й іншими. На відміну від воєнних злочинів злочини проти людяності мають вищу ієрархію тяжкості, і їх можна розглядати як міжнародні злочини, що мають інші, не воєнні цілі", — продовжує Андрій Яковлєв.

Він говорить: очевидно, що слідчі МКС розглянуть дії обвинувачених Кобилаша та Соколова в межах санкціонованої політики як вищим військовим керівництвом Росії, так і вищим політичним.

"Обстріли України, як відомо із заяв самого Путіна, були щонайменше підтримані президентом РФ. Він публічно оголошував, розповідав про ці обстріли в контексті навмисних і запланованих дій. Тому президент РФ уже може почати думати і про себе в контексті згаданого обвинувачення. Тобто йому також може бути оголошена підозра за ракетні напади", — говорить адвокат.

Реакція Росії: відмова визнавати

Водночас в РФ прокоментували новину про обвинувачення військових. У Кремлі заявили, що не визнають їх. Мовляв, Росія не є учасником Римського статуту, тож не зобов’язана реагувати. "Це не перше рішення, ми також знаємо, що там ідуть різні закриті процеси, які тримаються в секреті", — заявив прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

Нагадаємо, майже рік тому МКС видав ордер на арешт російського президента й дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації українських дітей. Тоді в Росії також заявили, що для них рішення суду в Гаазі ніякого значення не мають.

У відповідь російська сторона відкрила справу проти суддів МКС за статтями про свідомо незаконне взяття під варту й підготовку до нападу на представника іноземної держави. У розшук було оголошено суддів, а прокурору Каріму Хану заочно висунули звинувачення.

Експерти говорять, що обидві підозри мають скоріше превентивний характер. Навряд чи вже завтра підозрюваних буде заарештовано, але такі обвинувачення можуть значно зменшити кількість нападів, як-от після оголошення підозри в депортації Росія почала повертати дітей.

Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не полишає розслідування щодо подій в Україні. Важко сказати, які саме епізоди цікавлять прокурорів і суддів, які підозри можуть бути оголошені наступного разу та коли. Але можемо стверджувати, що це неодмінно станеться. Наприклад, МКС може розслідувати кейс системних затримань і викрадення цивільного населення на окупованих територіях або катування військовополонених у російських тюрмах. Наразі триває збір доказів щодо цих злочинів як українськими правоохоронцями, так і міжнародними.

Коли винні опиняться на лаві підсудних у Гаазі, також ніхто не прогнозує. Але їх точно мають заарештувати в 124 країнах світу, якщо вони там з'являться. Ідеться не тільки про країни ЄС, але й Африки, Азії та Південної Америки, які громадяни РФ відвідують. Або вже не відвідують, як Путін, який не поїхав у Південно-Африканську Республіку на міжнародний саміт у липні 2023 року, злякавшись арешту.