Якщо Путін нападе: чи збільшить Європа підтримку України через ризик вторгнення РФ
У Головному управлінні розвідки (ГУР МОУ) заявляють про те, що Володимир Путін наразі максимально зосереджений на можливому військовому протистоянні з Європою та НАТО. Чи означає це, що європейські партнери України, усвідомлюючи ризики для себе, посилять різнопланову підтримку офіційного Києва, з’ясовував Фокус.
Найближчим часом Володимир Путін буде зосереджений на можливому протистоянні з Європою та НАТО, заявив у понеділок, 1 квітня представник ГУР МОУ Вадим Скібіцький.
За його словами, стратегія Росії щодо України залишилась незмінною. Насамперед, мова йде про повну окупацію Донецької та Луганської областей.
Водночас, додав Скібіцький "після фарсу, який в Росії називають виборами, диктатор зосередиться на продовжені агресивної політики".
"Він (Путін — ред.) пройшов цей черговий етап безпосереднього утримання влади, і зараз намагатиметься вирішувати ті завдання, які стоять перед ним стосовно України і не тільки. Активна підготовка до протистояння з Європою, з НАТО — вже почалася на рівні заяв і саме на це будуть зараз зосереджені усі зусилля РФ", — акцентував Вадим Скібіцький.
Тим часом думки експертів стосовно того, чи ризик гіпотетичного вторгнення Росії на території європейських країн, змусить їх посилити підтримку України, дещо розділилися.
Багато претензій до Заходу і мало до себе
Політолог Ігор Лосєв скептично дивиться на те, що загроза зіткнення з Росією змусить Європу діяти більш рішуче в плані підтримки України.
"Ми повинні сподіватися і покладатися насамперед на самих себе. На превеликий жаль, ми 30 років не займалися своєю оборонною промисловістю та ЗСУ", — констатував експерт у розмові з Фокусом.
"Ну, а стосовно Європи, і конкретно сусідів, то поляки, гадаю, якось викрутяться, а мадяри – займають ворожу позицію і це факт, від якого нікуди не дітися. Румуни ж займають позицію "так-сяк". Вони не готові до спільних дій і намагаються знайти свій шлях, думаючи, що їм вдасться порозумітися з Росією. Вони з РФ не порозуміються, оскільки Росія буде прагнути зробити їх своєю колонією", — додав Ігор Лосєв.
Разом з тим, на його переконання, якщо в пожежному режимі почати наводити лад з оборонкою і мобілізацією, тоді Україна зможе вистояти і без великої допомоги з Європи.
"Так що потрібно починати з себе, тому що ми багато претензій пред’являємо Заходу, який не винен в тому, що ми десятиліттями не займалися своєю обороноздатністю. Ніхто за нас воювати не буде, і ще далеко не факт, що нам нададуть велику допомогу. Нам взагалі можуть перестати її надавати і що тоді, капітулювати? Тоді прийде Росія і усіх тут нас виріже чи зажене в концентраційні табори, ось і все", — резюмує Ігор Лосєв.
Європейці прокидаються і рухаються
Набагато менш песимістичний в своїх оцінках директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
"Європа вже акумулює свої зусилля, а 7 країн навіть розглядають ту можливість, про яку сказав Макрон, а саме — про розгорнення своїх військ в Україні. Тому я думаю, що європейці, особливо ті, які мають спільний кордон з РФ, чітко та тверезо усвідомлюють реальну загрозу", — зазначає політолог у коментарі Фокусу.
Віталій Бала переконаний, що саме в цьому контексті Путін нещодавно робив заяви про те, що, мовляв, нікуди далі йти він не збирається і напад на Європу — це нісенітниці.
"Але ці заяви — ніщо інше, як російська спеціальна інформаційна операція, направлена на те, щоб максимально зменшити підтримку України з боку її союзників. Не думаю, що операція буде вдалою, адже економічний потенціал країн Європи достатній і для більш вагомої підтримки України", — акцентує політолог.
Зазначивши, що європейці "зараз хочуть створити такий самий борг як було при ковіді", щоб направити ці кошти на озброєння і себе, і України", Віталій Бала підсумовує: "На жаль, окрім Угорщини та Словаччини це питання гальмує Німеччина, а рішення в ЄС приймаються одностайно. Поряд з тим, експерти Бундестагу днями дійшли висновку, що розгортання військ в Україні навіть однієї країни — члена НАТО не суперечить міжнародному праву і не означає, що весь Альянс має вступати у війну. Так що насправді, європейці рухаються і це не може не радувати".
Вторгнення в Європу можливе, бо Росія перебуває на куражі
В тому, що загроза російського наступу на Європу дійсно існує, не сумнівається політолог-міжнародник аналітичного центру "Об’єднана Україна" Дмитро Левусь.
"Поступово, а саме, починаючи з 2024 року остаточні сумніви щодо можливості проведення Росією операції проти європейських країн в експертному середовищі зникли остаточно. Єдине, що існує різниця в оцінках, коли саме це може статися. Зараз вже лунають припущення, що це цілком можливо наприкінці поточного — початку наступного року", — зазначає Дмитро Левусь у розмові з Фокусом.
За його словами, загальна тенденція є такою, що "в принципі ми можемо говорити про збільшення європейської підтримки Україні".
"Переконаний, що супротивникам думки про наростаючу загрозу РФ торпедувати цю підтримку буде вкрай важко. Тобто, європейська підтримка України неодмінно зростатиме. Інша річ — якими темпами це все відбуватиметься", — додає експерт.
Щодо можливості безпосередньо нападу РФ, наприклад, на країни Балтії, то він, на думку політолога, є цілком ймовірним, "тому що після так званих виборів президента, Росія перебуває на певному куражі".
"Судячи по заявах, які останнім часом лунають з РФ, вони готові розширювати свою агресію і ця тональність, до речі, дуже нагадує ту, що мала місце незадовго до повномасштабного нападу на Україну. Зокрема, йдеться про висування ультиматумів до НАТО, щоб воно прибралося до кордонів 1997 року і так далі. І допоки в Європі до кінця не розгорнулося виробництво та відсутня політична єдність, росіяни вдаються вже й до відвертих провокацій як-то проліт ракет через польський повітряний простір", — констатує Дмитро Левусь.
При цьому експерт не заперечує, що "плани Росії насправді можуть бути більш авантюрними і сміливішими", ніж це уявляють деякі європейці, котрі кажуть про реальний ризик протягом 2-5 років.
Саме про те, що Росія може відновити свій військовий потенціал та напасти на країни НАТО вже у 2026 році заявив нещодавно президент Польщі Анджей Дуда. А тим часом країни Балтії вже повним ходом укріплюють свої кордони з РФ.
Тобто, чітке усвідомлення того, що однією лише Україною так звана "спецоперація" Кремля може не обмежитися, у європейців є. Питання полягає лише в тому, чи вистачить їм волі, часу та різнопланового ресурсу, здійснюючи превентивні заходи на своїй території, одночасно активізуватися в плані допомоги Україні.