Між Путіним та Макроном: яку вигоду шукає Сі Цзіньпін в російсько-українській війні

У травні поточного року президент Росії Володимир Путін планує відвідати Китай для переговорів із лідером КНР Сі Цзіньпіном. Це може стати його першою закордонною поїздкою після переобрання на новий президентський термін, повідомляє Reuters, посилаючись одразу на п’ять джерел. За інформацією одного з них, поїздка очільника Кремля до Пекіну ймовірно відбудеться у другій половині травня. Поряд з тим інші співрозмовники агентства стверджують, що візит Путіна запланований раніше від поїздки Сі до Європи, яка запланована на початок травня.

Навіщо Китай шукає місце для РФ за столом перемов

Про те, що одна з ключових цілей візиту Сі Цзіньпіна до французької столиці полягає в тому, щоб переконати Європу дозволити Росії сісти за стіл майбутніх мирних переговорів щодо України повідомляє Politico з посиланням на кількох високопоставлених чиновників у Парижі та Брюсселі. Йдеться зокрема про "Саміт миру", який пройде у Швейцарії за "Формулою Зеленського" .

Слід зауважити, що днями посол КНР у Швейцарії Ван Шитінг допустив участь своєї країни у мирному саміті, а представник Китаю при ООН Ген Шуан під час засідання Ради безпеки 15 березня заявив, що Україна та РФ можуть розпочати мирні переговори, умови для яких готовий надати офіційний Пекін.

В цьому контексті доречно навести позицію Москви. А МЗС РФ днями заявило, що Росія не братиме участі у саміті, який організує Україна, навіть якщо її туди й запросять. Тобто, КНР проводить свою лінію, незважаючи на сигнали з Кремля.

Між тим, саме участь Китаю на Заході та в Україні багато хто з аналітиків називає однією з найважливіших передумов успішності саміту миру. Фактично це саме підтвердив у інтерв’ю провідному італійському виданню La Stampa очільник вітчизняного МЗС Дмитро Кулеба. За його словами, в очікуванні точної дати проведення Мирного форуму у Швейцарії тривають двосторонні контакти, в тому числі з Китаєм, "який може зіграти ключову роль у припиненні війни в силу своїх особливих відносин з Росією".

Позитивні очікування пана Кулеби від китайської сторони, звісно, можна тільки вітати. Проте, якщо згадати попередній саміт миру, який пройшов влітку минулого року в Саудівській Аравії, то там Піднебесна аж ніяк особливо себе не проявила і, більше того, не засвідчила публічної підтримки українській формулі миру. Навпаки КНР у Джидді без усіляких дипломатичних камуфлювань дала зрозуміти, що дотримуватиметься свого мирного плану, який потребує негайного припинення вогню без виведення російських військ з України, що, зауважимо, прямо суперечить мирній формулі Зеленського.

Отож, чи змінить свою позицію Пекін, взявши участь у майбутньому швейцарському саміті — питання відкрите. І відповідь на нього, як зазначають експерти, залежить від багатьох дипломатичних подій найближчого часу.

Чому підхід по-китайськи перестає працювати

На переконання директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса, майбутній саміт у Швейцарії, присвячений "Формулі миру" має значущу вагу не лише для України та її союзників, а й для Китаю.

"Як відомо офіційний Пекін наполягає на присутності на даному заході Росії і відповідно корекції самої формули з урахуванням російських стратегічних інтересів. І якщо наша сторона відмовиться від такої позиції, то КНР погрожує не брати участі у цьому саміті. Я думаю, що це шантаж, який цілком можливо й зникне з порядку денного після візиту Сі Цзіньпіна до Франції", — зазначає пан Семиволос у розмові з Фокусом. На його думку, китайський лідер зовсім невипадково обрав саме Париж, оскільки "Китай вважає, що Макрон є одним з ключових гравців у Європі".

"З одного боку, Китай очевидно не готовий повністю і стовідсотково підтримувати Росію і хоче знайти модус вівенді, який забезпечить йому присутність на західних ринках і, відповідно, відсутність санкцій проти нього. З іншого боку, Китай зацікавлений в тому, щоб Росія не програла, а стратегічно -виграла. Власне, саме тому і відбувається таке собі балансування КНР. Це балансування Китаю може тривати достатньо довго, проте обставини, які є зараз (зокрема, той факт, що Європа посилює обороноздатність і збільшує кількість виготовлення боєприпасів) змушують Китай реагувати більш оперативно", — каже Ігор Семиволос.

За словами експерта, Піднебесна завжди вибудовувала свою стратегію на тому, щоб розірвати стратегічні відносини між Європою і Сполученими Штатами, але станом на зараз такий підхід перестає працювати. Передусім, тому що Європа демонструє абсолютно інший, більш рішучий стиль поведінки. "І очевидно, що Китай це все зараз переосмислює і думає, яким чином діяти надалі", — підсумовує експерт.

У тому, що Китай затіяв багатоходівку, переконаний директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

"Сі Цзіньпін діє у стилі східної дипломатії. З одного боку, він привітав Путіна з так званою перемогою на виборах, а з іншого — збирається з візитом до Франції, при тому, що Макрон зараз займає дуже жорстку антипутінську позицію, виступаючи в ролі європейського локомотиву. В той же час до Сі Цзіньпіна збирається вже у квітні канцлер ФРН Шольц. Це все дуже цікаво навіть в часових рамках — хто першим зустрінеться з китайським лідером: європейці чи Путін. І цей дипломатично-часовий фактор теж впливатиме на позицію КНР. А якщо ще й до візиту Путіна в Пекін Конгрес США прийме пакет додаткової підтримки України, то лінія поведінки Китаю теж зміниться", — відзначає Віталій Бала у розмові з Фокусом.

На переконання експерта, Китай, відкривши над Росією своєрідну парасольку, в подальшому буде тиснути або безпосередньо на РФ, "щоб вона не займалася дурницями", або тиснути на європейців, щоб вони своєю чергою тиснули на Україну в плані необхідності перемир’я з РФ.

Подвійна гра Китаю

"В парадигмі КНР зараз все досить жваво крутиться навколо "заморозки", припинення вогню чи підписання перемир’я. Поряд з тим, а це досить чітко показало крайнє засідання групи "Рамштайн", союзники навіть не обговорюють ці питання, тому Китаю доведеться лавірувати, максимізуючи при цьому свої власні вигоди", — резюмує Віталій Бала.

До речі, якщо говорити про вигоди КНР на тлі досить активної "мирної" дипломатії, то слід звернути увагу на повідомлення Bloomberg. Агентство, серед іншого, констатує, що Китай за підсумками поточного місяця запланував здійснити рекордний імпорт російського чорного золота, завдяки великим обсягам нафти сорту Sokol, від якої відмовилась Індія з огляду на американські санкції. Також за даними Bloomberg, імпорт ESPO- іншої марки російської нафти, цього місяця становитиме 882 тисячі барелів на день, що є найвищим показником з січня 2023 року.

Таким чином очевидно, що офіційний Пекін намагається вести водночас подвійну гру. З одного боку Китай систематично заявляє, що замість постачання зброї, яка лише "розпалює конфлікт" західні союзники Києва мали б якомога швидше всадити Україну за стіл перемовин з РФ. З іншого ж боку, КНР, закуповуючи у величезних обсягах енергоносії у Москви, де-факто спонсорує виробництво російської зброї.