Розділи
Матеріали

Спекулятивно-ультимативна гра Кремля: чому Путін дав 2 місяці для поступок з боку України

Наталія Ромашова
Російський диктатор Володимир Путін дав 2 місяці для поступок з боку України | Фото: Відкриті джерела

Незмінний очільник Кремля, за словами президента Зеленського, висунув Україні новий ультиматум, суть якого зводиться до того, що впродовж двох місяців ЗСУ мають покинути весь Донбас. Чим обумовлена надмірно-демонстративна самовпевненість Путіна, з’ясовував Фокус.

Володимир Зеленський повідомив, що Росія продовжує висувати умови завершення повномасштабної війни, які, зокрема, передбачають добровільну передачу східних території України.

За словами глави держави, Кремль, зокрема, озвучив дедлайн терміном у 2 місяці для реалізації цього сценарію. У разі ж, якщо Київ у зазначений термін добровільно не виведе війська, Москва погрожує змінити умови мирних перемовин.

Даний ультиматум РФ українському лідеру, за його ж зізнанням, передали американські перемовники, з якими він, до речі надвечір понеділка, 1 квітня провів додаткові телефонні консультації.

«Хороша розмова з представниками президента Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Сенатор Ліндсі Грем і генеральний секретар НАТО Марк Рютте також були на дзвінку. Вдячний усім за роботу, щоб знайти правильні рішення, і Україна цінує всі зусилля Америки, спрямовані на встановлення достойного миру. Домовилися, що наші команди залишатимуться в постійному контакті найближчими днями, щоб посилити документ про гарантії безпеки між Україною та Сполученими Штатами. Саме це може прокласти шлях до надійного завершення війни», — написав Володимир Зеленський за підсумками розмови, не вдаючись до жодних конкретних деталей. 

Між тим про те, що Путін дедалі більше схиляється до думки щодо затяжної форми російсько-української війни, а перспективи її швидкого завершення «залишаються невизначеними», повідомляє Bloomberg.

«На цьому тлі дипломатичні зусилля фактично зайшли в глухий кут. Наразі ж переговори між Україною та Росією не просуваються, а міжнародний фокус частково зміщується на інші конфлікти, зокрема іранський», - констатує агентство, додаючи при цьому, що за інформацією обізнаних джерел, наразі навіть у Москві розуміють: без серйозних змін на політичному рівні війна триватиме ще досить довго.

Сукупність яких факторів викликає у Путіна несамовиту самовпевненість щодо війни в Україні

Нова ультимативна гра Кремля, вважає політолог Олег Лісний є наслідком подій довкола Ірану. Зокрема, у розмові з Фокусом експерт констатував: «Якщо раніше Путін бодай імітував готовність домовлятися щодо припинення російсько-української війни в різних форматах, побоюючись, що Трамп зрештою психане і таки введе так звані пекельні або будь-які інші санкції, то після початку іранської операції він змінив тактику. Тобто, побачивши, що з нього американці частково зняли санкції, він відчув, що перед ним відкрилося певне вікно можливостей. До речі, адміністрація Трампа своїми рішеннями вражає – вона дозволила підсанкційній держави (Росії) поставити іншій підсанкційній державі (Кубі) нафту. Путін побачив, що у цій колотнечі Трампу явно не до нього і почав нахабніти».

На переконання політолога, нахабність являється alter ego російської дипломатії загалом і Путіна зокрема. «Для росіян, вибачте за вираз, понти дорожче грошей, тому вони зараз висувають черговий ультиматум – не знаю, який він вже за ліком. Ну, а термін два місяці, як на мене, звучить тому, що через 2 місяці більш активною і рельєфною, аніж зараз буде виборча кампанія у Сполучених Штатах. Можливо, Путін робить ставку на те, що на тлі внутрішньополітичних подій у США йому вдасться більш ефективно накручувати Трампа проти України. Втім, не виключено, що два місяці – це просто красива цифра, оскільки за версією росіянців, Путін дійсно вірить у те, що впродовж цього терміну начебто захопить неокуповану частину Донбасу і потім вимагатиме ще більшого», — підкреслює Олег Лісний.

Слухаючи чергові кремлівські «хотєлки», констатує експерт, «потрібно мати голову на плечах і трішки пам’яті».

«Насправді Донбас — це тільки тло для майбутніх перемовин в російській логікі. Вони й досі не відмовляються від тих окупованих українських територій, які вписали собі у Конституцію, тобто у них нічого не змінилося. І в даному разі йдеться, скоріше не про черговий ультиматум Кремля, а про гру м’язами», — зауважує політолог.

Ще один момент, який, на думку Олега Лісного, не варто скидати з шальок терезів, носить внутрішньо російський характер: «Росіянам теж потрібно щось згодовувати і в цьому сенсі історія з двома місяцями на вивід ЗСУ з Донбасу може бути підготовкою до більш ефективного залучення тамтешнього населення у війну. Інакше кажучи, враховуючи озвучений дедлайн, Кремль робить ставку на сумнозвісний вислів: «Вставай, страна огромная…!». Тобто, це дійсно може бути елементом російської пропаганди в плані підготовки до мобілізації».

В даному контексті політолог зауважує, мовляв, особливістю російської пропаганди є те, що вона один інформаційний привід повсякчас намагається використовувати для зовсім різних задач – як за межами РФ, так і всередині країни.

Загалом, наголошує експерт, новий двомісячний дедлайн Кремля у лаконічному формулюванні можна описати одним словом: «Блеф». «Тобто, це черговий блеф Путіна, який намагається у цій каламутній воді спробувати зловити максимум риби, якщо вона там є», — підсумовує Олег Лісний.

Чи зміниться мирно-перемовна погода після путінського ультиматуму

Водночас політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом зазначає: «Звертає на себе увагу, що самі росіяни на офіційному рівні не говорять конкретно про двомісячний дедлайн – про це каже президент Зеленський. Але, скоріше за все, на останній зустрічі у Маямі про це дійсно йшла мова, враховуючи певні сценарні ризики для росіян. Я кажу тут як про економічні, так і про політичні ризики для РФ, які хоч і тьмяніють на тлі жвавих інформаційних перипетій довкола Трампа, НАТО, Європи та й власне самої України, але нікуди не випарувалися».

Для Путіна, акцентує експерт, питання виходу з війни протягом двох місяців, задля формування стратегічних альянсів із Сполученими Штатами Америки, «в принципі відповідає власним очікуванням».

«Скоріше за все, з боку Москви ми бачимо дипломатичний виверт, який вона сформулювала наступним чином: або американці примушують нас до виводу військ і тоді вони закривають цей кейс, або ж далі – все відбуватиметься в контексті подальшої готовності українців та європейців в сенсі їх спроможності до власного захисту», — моделює ситуацію Олег Постернак.

Політолог переконаний, що Україна може вивести ЗСУ з Донбасу лише за умови їх поразки на цих ділянках фронту. В інакшому разі українська влада на це не піде, зазначає Олег Постернак, передусім тому, що суспільство це сприйматиме у якості відвертого підігрування Києва американцям чи росіянам.

Експерт окремо наголосив, що у процесі мирного врегулювання дипломатія як і раніше грає другорядну роль, тоді як функціонал «першої скрипки» належить військовим. Тобто наразі, загальну картину, вважає Олег Постернак, визначають безпосередні події на полі бою, а не дипломатія, яка неспроможна знайти компромісні точки дотику.