Дехто вже загинув: затримані під Мінськом у 2020 "вагнерівці" воюють в Україні, — УП

На війні в Україні воюють найманці з російського збройного формування "група Вагнера", затримання яких поза територією Росії та Білорусі мало відбутися 2020 року, проте зірвалося. Про це йдеться у свіжому розслідуванні видання "Українська правда".

Журналісти розповіли, що їм вдалося ідентифікувати кількох "вагнерівців", які зараз перебувають на фронті.

"Невелике дослідження "Української правди" показало, що серед найманців є ті, кого 2020 року затримували у Мінську", — пишуть у виданні.

Одним із бойовиків виявився 41-річний Максим Кошман із позивним "Коршун". З 2014 року він перебуває в "групі Вагнера" і є одним із 33 найманців, яких у 2020 році затримали у Білорусі та передали Росії.

В Україні проти Кошмана розпочато слідство за фактом участі у незаконному збройному формуванні під час так званого "референдуму" у 2014 році у Слов'янську на Донеччині.

Після звільнення міста українськими військовими він втік до окупованої Горлівки та продовжив воювати проти України. Згодом бойовик отримав паспорт РФ.

Серед тих, кого затримали у Білорусі, був Геннадій Фетісов. Раніше він служив у підрозділі української міліції "Беркут". В наш час Фетісов проживає у так званому "ДНР" та бере участь у війні проти України.

Фетісов активно підтримував у соціальних мережах початок повномасштабного вторгнення РФ та псевдореферендум.

Серед упізнаних "вагнерівців" є Володимир Селіхов, який підтримує війну Росії проти України. Про нього мало відомо: бойовик майже не публікує фото з фронту. Проте є зображення у цивільному одязі на тлі російського прапора.

Деякі затримані у Мінську загарбники із "групи Вагнера" вже загинули. Наприклад, Андрій Чернишов, який брав участь у захопленні аеропорту у Луганську у 2014 році. У 2018 році він потрапив до списку СБУ як найманець, якого відправили на війну до Сирії. 2022 року він повернувся в Україну і влітку загинув.

Уродженець Російської республіки Комі Антон Вахтуров також загинув на війні в Україні. За даними українських спецслужб, бойовик був одним із тих, хто стратив мирного жителя у Сирії.

Що відомо про затримання "вагнерівців" у Білорусі?

Нагадаємо, 17 листопада 2021 року організація Bellingcat випустила розслідування про те, що українські спецслужби готували операцію із затримання 33 найманців із "групи Вагнера" з 2018 року. Завдання полягало в тому, щоб заманити, затримати та притягнути до відповідальності групу з кількох десятків найманців.

25 липня 2020 року автобус із російськими найманцями перетнув кордон із Білоруссю. Після цього, за інформацією розслідувачів, у Києві ухвалили "спірне рішення" відкласти активну частину операції на кілька днів, після чого "вагнерівців" затримали співробітники Комітету державної безпеки (КДБ) Білорусі. Згодом бойовиків передали російським спецслужбам.

У грудні 2020 року болгарський журналіст та головний розслідувач Bellingcat Христо Грозев заявив, що операція України із затримання "вагнерівців" провалилася через "політичне рішення", ухвалене в Києві "на рівні президентської інституції". Однак президент Володимир Зеленський та представники його команди тривалий час заперечували інформацію про підготовку операції. Згодом, у червні 2021-го, Зеленський визнав факт проведення цієї операції, але заявив, що "Україну в неї максимально затягували".

За результатами вивчення питання Тимчасовою слідчою комісією (ТСК) при Верховній Раді України її голова Мар'яна Безугла у жовтні 2021-го розповідала, що це була не "спецоперація", а "спецзахід", який нібито розпочався лише у липні 2020 року. За словами народної депутатки, борт із "вагнерівцями" мали посадити у Стамбулі, де їх затримали б турецькі спецслужби, оскільки деякі з цих найманців брали участь у війні в Сирії.