Операція із затримання "вагнерівців" готувалася ще у вересні 2019, — Bellingcat

17 листопада організація Bellingcat оприлюднила їхнє розслідування про спецоперацію із затримання 33 бойовиків російської ПВК "Вагнера", яку проводили українські спецслужби. Журналісти стверджують, що роботу над цією операцією розпочали ще у 2018 році, проте задокументовані сліди її проведення вдалося знайти лише датовані вереснем 2019 року.

Єдиною метою спецоперації, за інформацією розслідувачів, було аварійне приземлення літака в Києві з метою захопити бойовиків. В опублікованому матеріалі детально розписується процес збирання та підготовки українських спецслужб, зокрема Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони та Служби безпеки України, до затримання "вагнерівців".

Розслідувачі стверджують, що операція розпочалася ще у 2018 році як кампанія зі збору розвідданих ГУР. До кінця 2019 року проєкт набув більш амбітного обігу. На початку 2020 року він перетворився на операцію, метою якої були сотні колишніх найманців, які не діють під час ізоляції через COVID-19 у своїх рідних містах та селах по всій Росії.

Повідомляється, що до вересня 2019 року співробітники ГУР зібрали вихідні особисті дані, включаючи поточний статус зайнятості, місцеперебування та контактні дані, понад двох тисяч колишніх найманців.

У Bellingcat стверджують, що для збору інформації про бойовиків було створено фейкову особу, яку знали під псевдонімом "Сергій Петрович". Оперативник, який виконував цю роль, добре знався на конфлікті на Донбасі, а також у жаргоні та культурних відсиланнях, які використовуються російськими найманцями. Він, виступаючи в ролі фіктивного вербувальника і куратора проєкту, проводив "співбесіди" з російськими найманцями, тим самим отримуючи від них інформацію про їхні заслуги.

За інформацією журналістів, наприкінці 2019 — початку 2020 року низка співробітників СБУ перейшла на роботу в ГУР і "під їхнім впливом спецоперація набула більш конкретних і навіть амбітніших обрисів".

"Завдання полягало в тому, щоб заманити, затримати та притягнути до відповідальності основну групу з кількох десятків найманців. На цьому етапі СБУ брала участь у плануванні проєкту з метою складання короткого списку цілей, чиї ймовірні злочини могли бути достатньо обґрунтовані та, відповідно, з високою часткою ймовірності було б засуджено в суді", — розповідають у Bellingcat.

Журналісти стверджують, що президент України Володимир Зеленський уперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року під час одного із брифінгів. Повідомляється, що глава держави "загалом схвалив" операцію та попросив надати йому більш детальний план.

Ряд колишніх українських офіцерів повідомив Bellingcat, що спочатку планувалося захопити 33 найманців. Відправною точкою польоту бойовиків мав стати Мінськ через те, що комерційні рейси з РФ під час локдауну у 2020 році не відбувалися.

25 липня автобус з російськими найманцями перетнув кордон із Білоруссю. Після цього, за інформацією розслідувачів, було ухвалено "спірне рішення" відкласти активну частину операції на кілька днів, після якої "вагнерівці" і були затримані КДБ Білорусі.

Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Мінську було затримано 33 бойовиків, які, за твердженням білоруських силовиків, прибули до країни для розгойдування ситуації перед президентськими виборами. Пізніше Офіс генпрокурора України заявив, що деякі із затриманих воювали на боці сепаратистів на Донбасі. Українська сторона попросила видати 28 із затриманих осіб. Проте вже 14 серпня стало відомо, що майже всіх затриманих передали Росії.

Через деякий час низка українських журналістів і блогерів заявила, що цих бойовиків хотіли захопити в Києві після посадки там їхнього літака, проте операцію скасували після "наради в Офісі президента". В адміністрації Зеленського цю інформацію та причетність до зриву операції заперечували.

У грудні минулого року болгарський журналіст та головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв повідомив, що Україна планувала затримати російських бойовиків у межах спецоперації, яка провалилася через політичне рішення, ухвалене в Києві, "на рівні президентської інституції". Тоді ж учасник проєкту заявив, що Bellingcat готує розслідування інциденту, оприлюднення якого згодом переносилося майже пів року.

У 2021 році почала працювати тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради України, яка, серед іншого, розслідувала й історію з "вагнерівцями". 10 вересня її керівниця і нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла під час брифінгу заявляла, що це була не "спецоперація", а "спецзахід", який нібито розпочався лише в липні 2020 року.