Після відмови Німеччини Туреччина розгляне варіант із JF-17: навіщо Анкарі китайські літаки
Винищувачі JF-17 Thunder спільного виробництва Китаю і Пакистану могли б бути для ВПС Туреччини гідним варіантом. На думку фахівців, ці літаки мають виняткову технічну сумісність із західним електронним обладнанням.
Туреччина, як найбільша країна НАТО, останніми роками прагне оновити свій арсенал винищувачів. Для ВПС країни в пріоритеті американські F-16, проте постійні коливання у відносинах Анкари та Вашингтона поставили турецькі повітряні сили в скрутне становище. У результаті Туреччина розглядає можливість придбання винищувача JF-17 Thunder, розробленого спільно Китаєм і Пакистаном. Про це 18 грудня повідомили оглядачі Bulgarian Military з посиланням на свої джерела.
У матеріалі розкрили подробиці непростої ситуації, в якій опинилася турецька сторона в плані модернізації своїх повітряних сил. Річ у тім, що після проблем із придбанням винищувачів F-16 Анкара спробувала домовитися з європейськими партнерами щодо закупівель літаків Eurofighter Typhoon.
Однак турки в цьому питанні зустріли жорсткий опір з боку Німеччини. Зокрема, канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти угоди через напруженість у лавах НАТО, пов'язану з висловлюваннями турецького лідера Реджепа Тайїпа Ердогана щодо Ізраїлю.
У таких умовах Туреччина звернула увагу на винищувачі покоління 4++ JF-17 у варіанті FC-1 Fierce Dragon, який спільно розробили китайські та пакистанські фахівці.
Чому Туреччина залишилася без F-16
Відносини Вашингтона й Анкари не можна назвати статичними, оскільки, на думку політологів, у них завжди присутня динаміка. Питання озброєння привносять свою лепту в ці відносини. Наприклад, коли Туреччина вирішила закупити російські зенітно-ракетні комплекси С-400, США в помсту виключили Туреччину з ініціативи глобального співробітництва зі створення стелс-винищувача F-35.
Це рішення не сподобалося Анкарі, але замість того, щоб дати задній хід, вона продовжила купувати ракети С-400 і, крім того, ще більше зміцнила свої зв'язки з Росією. У підсумку питання з купівлею F-16 виявилося невирішеним.
Одночасно виникла непроста ситуація зі вступом Швеції до НАТО, оскільки Туреччина заблокувала членство скандинавської країни в Альянсі.
Вибір JF-17
Несподіваним кроком стало те, що Туреччина висловила зацікавленість у придбанні в Європі винищувачів Eurofighter Typhoon. Це було досить прийнятним варіантом для турецької сторони, однак на цьому шляху став Шольц. У такий спосіб JF-17 Thunder стали для Анкари своєрідною альтернативою.
На користь китайських машин свідчить той факт, що вони не тільки мають конкурентоспроможну ціну, а й демонструють виняткову технічну сумісність із західним електронним обладнанням.
"Ба більше, у разі оснащення радарами з активною електронно-скануючою решіткою (AESA) і ракетами "повітря–повітря" PL-10 JF-17 Thunder за своїми бойовими характеристиками не поступається західним винищувачам покоління 4++", — підкреслюють експерти.
Але деякі оглядачі вважають, що такий хід Анкари пов'язаний із бажанням вдатися до своєї колишньої стратегії, використовуючи FC-1 Fierce Dragon як засіб примусу США і Європи відкрити двері для продажу західних винищувачів.
Як підсумок, Сполучені Штати можуть піти на поступки — Туреччина отримає бажані F-16, а Швеція увійде до Північноатлантичного альянсу.
Нагадаємо, Пакистан може приєднатися до турецького проєкту винищувача 5-го покоління KAAN. Партнером компанії Turkish Aerospace Industries (TAI) може виступити пакистанський аерокосмічний комплекс у Камрі.