Нафта, газ, уран і влада. Що ділили в Казахстані

Токаєв розчистив місця для "своїх". Новий уряд Казахстану

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на тлі протестів прийняв відставку уряду під керівництвом Аскара Маміна й цього ж дня (5 січня) призначив тимчасового виконувача обов'язків прем'єр-міністра Аліхана Смаїлова — якого пізніше й було затверджено на цій посаді.

11 січня глава Казахстану вніс до мажилісу парламенту (нижня палата Парламенту Республіки Казахстан, — ред.) пропозицію про призначення Смаїлова на посаду прем'єр-міністра. Усі 89 депутатів, які брали участь у голосуванні, підтримали кандидатуру нового прем'єра.

Іншими указами Токаєв зробив свого помічника Ерлана Каріна держсекретарем Казахстану, головою Комітету національної безпеки республіки став Мурат Нуртлеу.

8 січня Комітет національної безпеки Казахстану повідомив про затримання колишнього глави відомства Каріма Масімова за підозрою в державній зраді. Чиновник двічі обіймав посаду прем'єр-міністра, а КНБ очолював із 2016 року.

Відправивши у відставку Масімова з посади голови КНБ, президент Токаєв сам очолив Раду безпеки Казахстану, якою керував колишній глава держави Нурсултан Назарбаєв.

Старший науковий співробітник Московського центру Карнегі Олександр Габуєв у спілкуванні з американською газетою The Washington Post каже, що Масімов став для Токаєва "зручним цапом-відбувайлом". Ексглаву КНБ вважали за вірного союзника Назарбаєва, його арешт допоможе Токаєву зміцнити контроль над держструктурами, відповідальними за безпеку країни. Але гра Токаєва може дорого коштувати суверенітету Казахстану, бо Росія збільшує вплив, коментує Габуєв.

Професорка факультету сходознавства Університету Лондона Бхавна Даве у спілкуванні з ВВС припускає, що оточення Назарбаєва зацікавлене в заворушеннях, щоб підірвати позиції Токаєва.

"Захоплення аеропорту, напади на будівлі, зокрема на військові об'єкти, грабежі — усе це не могло статися без участі спецслужб. Хтось навмисне впровадив агентів до лав протестувальників. Деякі представники політичних еліт хотіли б дестабілізувати ситуацію, підірвати владу Токаєва та зміцнити власні позиції", — каже вона.

З цією оцінкою погодився бізнес-аналітик із Великобританії Бенджамін Годуїн.

"Озброєні угруповання, які ми бачили на вулицях Алмати й інших міст, безпосередньо не пов'язані з протестами. Вони пов'язані з нинішньою боротьбою за владу між сім'єю Назарбаєва та Токаєвим", — вважає експерт.

Чим багаті надра Казахстану?

Географічно Казахстан затиснутий між двома серйозними геополітичними гравцями — Росією та Китаєм. У країні проживає понад 19 мільйонів людей на площі більше Західної Європи (2,72 млн проти 1,75 млн кілометрів).

Казахстан має найбільші запаси природних ресурсів. Його надри багаті запасами кольорових, чорних і рідкісноземельних металів, кам'яного та бурого вугілля, фосфоритами та бокситами. Казахстан посідає провідні позиції у світі щодо запасів вольфраму, хрому, свинцю, цинку, марганцю, міді та заліза.

ВВП Казахстану на душу населення у 2020 році, за даними Світового банку, склав 9,1 тисяч доларів. Для порівняння, в Україні цей показник дорівнює 3,7 тисяч доларів.

Завдяки великим запасам нафти Казахстан входить до Організації країн-експортерів нафти "ОПЕК+". Країна посідає 12-те місце у світі із запасів сирої нафти. Експерти Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) прогнозують, що на шельфовому нафтогазовому родовищі Кашаган (п'яте за величиною у світі) до 2025 року можна буде видобувати 450 тисяч барелів нафти на день, а до 2040 року — 955 тисяч барелів.

The Wall Street Journal із посиланням на звіт МЕА пише, що в листопаді минулого року в країні видобували приблизно 1,7 млн ​​барелів нафти на день, майже 2% рівня щоденного споживання у світі.

Інтереси промислових груп США та Китаю в Казахстані

Оглядач американської газети The New York Times Ден Білефскі вважає, що влада Казахстану змушена дозволяти енергетичним концернам зі Сполучених Штатів інвестувати в нафтовидобуток, щоб створити противагу впливу РФ.

Найбільші американські енергокорпорації Exxon Mobil і Chevron інвестували десятки мільярдів доларів у підприємства на заході країни. Наприклад, Chevron володіє 50% підприємства, що керує казахським нафтовим родовищем Тенгіз в Атирауській області вартістю 37 мільярдів доларів. За площею родовище вчетверо перевищує Париж.

Після початку революції американські компанії скоротили частину видобутку на цьому об'єкті, продовжує Білефські.

Але комерційні інтереси інших країн у Казахстані переважно зачіпають сферу виробництва урану, позаяк у країні зосереджено понад 40% світових запасів радіоактивного металу. Агентство Bloomberg, посилаючись на дані однієї з провідних американських компаній з дослідження ринку ядерного палива UxC LLC, писало, що через протести ціни на уран підскочили 5 січня на 8%, із 42 доларів до 45,25 доларів за фунт.

"Спільні казахські та російські компанії ділять видобуток урану. Нафту та газ у Казахстані найактивніше розробляють американці та китайці. На третьому місці Росія "Лукойл", — пояснює аналітик-міжнародник Українського інституту майбутнього Ілля Куса.

За словами експерта, результатом революції стане переділ нафтогазового ринку Казахстану, оскільки Токаєв очищає владу від оточення Назарбаєва.

"Під роздачу потрапить великий нафтогазовий бізнес, який тримають родичі, племінники та друзі Назарбаєва. Буде боротьба за найбільші компанії, але навряд чи від цього програють росіяни, американці або китайці", — робить висновок Куса.

Скільки Казахстан винен Китаю?

Старший науковий співробітник Центру пострадянських досліджень Націоналого дослідницького інституту світової економіки та міжнародних відносин імені Євгена Примакова Станіслав Притчин називає Китай серйозним гравцем, який контролює приблизно 20% видобутку нафти в Казахстані. Головні активи Китаю знаходяться в Мангістауській області, де маніфестанти 2 січня вийшли на вулиці з вимогою знизити ціни на скраплений газ.

Притчин зазначає, що Китай купує у Казахстані старі видобувні активи, що дозволяють забезпечувати певний видобуток ресурсів.

Китай збудував трубопровід від Каспійського моря до казахстано-китайського кордону. Є також газопровід, який пов'язує Туркменістан через Узбекистан і Казахстан із Китаєм. Також Китай присутній у транспортній сфері й активно використовує логістичні та транзитні можливості Казахстану.

"Складність у відносинах цих двох країн пов'язана з кредитною заборгованістю Казахстану. У період криз 2008 і 2014 років Казахстан сильно кредитувався у Китаю, проте інформація про заборгованість Казахстану закрита", — пояснює Притчин.

Казахстан та ідея "тюркського світу"

Туреччина давно впливає на Казахстан з акцентом на створення "туркоцентричного Турану", Спілки тюркських держав, говорить у бесіді з Фокусом директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу на позачерговому засіданні щодо ситуації в Казахстані за участю глав МЗС країн Організації тюркських держав наголошував на готовності Туреччини підтримати братський Казахстан.

"Тюркомовні держави мають бути єдиними для вирішення проблем. Тюркський світ — велика родина, а наші країни є частиною єдиного цілого. Також, як при травмі болить все тіло, так і події в Казахстані, викликали великий смуток у Туреччині", — зазначає турецький міністр.

Так само і президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у бесіді з Касим-Жомартом Токаєвим наголосив: "Анкара уважно стежить за подіями в Казахстані та солідарна з Казахстаном".

За словами Ігоря Семиволоса, Туреччина в Казахстані намагається врівноважити тиск із боку Росії та Китаю, але не претендує на особливу роль у розподілі ресурсів.

"Перерозподілу активів у майбутньому варто очікувати між казахськими владними елітами та кланами. У цьому випадку слід очікувати на посилення російського бізнесу", — говорить він.

Притчин вважає, що Туреччина максимально пасивно проявила себе під час революційних подій у Казахстані.

"Уся ця риторика про створення Союзу тюркських держав, розмови про братерство, вони здебільшого носять номінальний характер. Є десь у Казахстані кілька несистемних установ, які належать до освітньої сфери, де готують хлопців із перспективою для навчання у турецьких вишах, десь працює турецький бізнес. Розмов багато, але насправді Туреччина — не настільки сильний гравець в Центральній Азії, як це може здатися", — вважає науковий співробітник.

Військовий і космічний потенціал: Байконур і російський оборонпром

Революція і введення військ Організації договору про колективну безпеку не принесуть істотних змін у військовому секторі. Казахстан купує продукцію оборонно-промислового комплексу переважно у Росії, імпорт з якої припадає майже 80% озброєння та військової техніки. Решта частка належить Китаю.

Оборонний бюджет Казахстану на 2020-2022 роки становить 2,55 мільярди доларів.

"У Казахстану закупівлі озброєнь припадають на китайський і російський ринки. Істотно тут нічого не зміниться. Влада Казахстану намагалася вийти на США та Туреччину. Китайці більше співпрацюють з Казахстаном у питанні високих технологій, наприклад технології Firewall (захищають мережі від несанкціонованого проникнення) та програми, які блокують інтернет", — каже Ілля Куса.

Важливо зазначити, що в казахському місті Байконур знаходиться однойменний космодром, який Росія орендує до 2050 року. Він складається з 15 стартових комплексів дев'яти типів для запусків ракет-носіїв, 4 пускових установок для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет, 11 монтажно-випробувальних корпусів (МВК) та іншої інфраструктури.

Через хвилю протестів до 19 січня в Байконурі встановили підвищений ("синій") рівень терористичної небезпеки і запровадили комендантську годину — хоча голова "Роскосмосу" Дмитро Рогозін і доповідав про спокійну обстановку в Байконурі.

Попри це Росія цього року планує збільшити фінансування програми з профілактики правопорушень у цьому місті до 62 млн рублів.

Нагадаємо, що в Казахстан ввели війська Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), щоб вони охороняли аеропорти, військові склади й інші стратегічні об'єкти. У країні перебувало понад 2 000 військових ОДКБ та 250 одиниць техніки.

11 січня Токаєв оголосив про успішне завершення основної місії "миротворчих сил" ОДКБ.

Крім цього, під час проведення "контртерористичної операції" у Казахстані помітили військових із синіми шоломами Організації об'єднаних націй. Вони не мають права носити такі каски без мандату ООН.