Мертві душі: що відбувається з інформацією, коли закривають сайти

планшет, контент, інтернет
Фото: Getty Images

Ми знаємо, що в інтернеті можна знайти що завгодно — це бездонна криниця інформації. Однак контент там не тільки з'являється, але й регулярно зникає. Фокус з'ясував, чому так відбувається.

Щомиті мережа наповнюється гігабайтами інформації — сьогодні буквально кожен, хто має смартфон і доступ до інтернету, є генератором цифрового контенту. Тому в нас створюється стійке враження, що мережа постійно розширюється, а всі наші фото, відео, тексти та інші продукти діджитальної діяльності падають у неї, як у бездонну криницю. Але процес працює й у зворотній бік — кожен день із онлайну зникають сотні сайтів із усією інформацією, яка коли-небудь була розміщена на них. Ми це помічаємо тільки тоді, коли навколо зникнення ресурсу спалахує скандал. Фокус розповість, чому "вмирають" веб-ресурси і, найголовніше, куди дівається інформація, яку вони містили?

Заміна контенту: чому на нормальних сайтах раптом з'являються порноролики?

Днями в американському медіа-просторі піднявся гайп: користувач Twitter @dox_gay виявив, що на сторінках видань Huffington Post, New York, The Washington Post, Uproxx та інших шанованих медіа вбудовані ембеди, які ведуть на порносайт, до того ж на один і той же. Виявилося, що компанія 5 Star Porn HD купила домен, який раніше належав Тб Vidme, яка позиціонувала себе як "гібрид YouTube і Reddit". (Варто зазначити, що Vidme проіснувала всього три роки — з 2014 по 2017 рр.). У підсумку, тепер всі, хто заходять за адресою vid.me, перенаправляються на домашню сторінку 5 Star Porn HD.

Але не тільки в США відбувається щось подібне — в Україні теж. Напевно ви пам'ятаєте скандал, коли старшокласник виявив, що посилання novomirgorod.com, наведене в підручнику української мови за 10-й клас, веде не на сайт адміністрації Новомиргорода (місто в Кіровоградській області), а на ресурс із контентом 18+. Автор підручника, Олександр Авраменко, звертався в кіберполіцію, щоб сайт закрили, а його помічниця повідомляла ТСН, що це все — робота хакерів.

На момент написання цього матеріалу novomirgorod.com не працює, і раніше за цією адресою дійсно розміщувався сайт міськадміністрації — це підтверджує web.archive.org. Тепер же в держустанови інша веб-адреса: rada-novomirgorod.gov.ua. Однак справа тут не в хакерах. Як пояснив Фокусу експерт із кібербезпеки Андрій Баранович, із новомиргородським ресурсом сталася та ж історія, що й із американським місцем для розміщення відеофайлів Vidme: покинутий власниками домен купили порноділки, а потім відбулася заміна одного контенту іншим.

підручник, посилання, сайт
Той самий підручник з "пікантним" посиланням
Фото: Скриншот

Кіберсквоттинг у дії

Розглянемо як приклад свіжий кейс із платформою Vidme. Коли в 2017 році компанія оголосила про закриття через високу конкуренцію з боку YouTube, Facebook і Instagram, її купила Giphy. На базі напрацювань Vidme, Giphy запустила пізнавальний ресурс із доменним ім'ям Knowable.fyi, а ось доменне ім'я Vid.me виявилося нікому не потрібним. Його-то й "підібрали" кіберсквоттери.

Тут варто пояснити, що таке кіберсквоттинг. Це спекуляція доменами, коли створюють і реєструють доменні імена, що містять назву будь-якої торгової марки, із метою подальшого їх перепродажу або несумлінного використання. Ясна річ, що засновники Vidme створили доменне ім'я Vid.me зовсім не з такими цілями — проблема в тому, що трапилося з доменом тоді, коли він став, по суті, нікому не потрібен. Оскільки він містить назву досить відомої в США компанії, хоч уже й не існуючої, і виявився кинутим напризволяще, він досить легко став об'єктом кіберсквоттингу. Швидше за все, кіберсквоттери викупили домен у Giphy або в реєстратора, а потім перепродали його представникам порноіндустрії. І тепер всі користувачі, переходячи за посиланням, бачать контент, але не в стилі YouTube і Reddit ...

Куди зникає контент із "мертвих" сайтів?

У випадку з Vidme весь контент, швидше за все, розміщувався на серверах, які компанія орендувала у великому дата-центрі, за що вони щомісяця платили орендодавцю. Коли компанія закрилася, власники могли піти двома шляхами: або попросити дата-центр продовжувати зберігати резервні копії, або просто знищити всю інформацію, яка коли-небудь розміщувалася на їхній платформі. Швидше за все, вони пішли іншим шляхом, бо зберігати велику кількість даних — каприз не з дешевих. Та й особливого сенсу в такому зберіганні немає. Якщо вони вирішили б створити інший подібний ресурс, можна було б перенести весь контент на нього. Але цього, як ми знаємо, не сталося. Тому, думаємо, що всі резервні копії просто були знищені, місце на сервері звільнено, а сам сервер зданий в оренду вже зовсім іншим людям.

"Усе залежить від власників сайтів. Як вони розпорядяться контентом, так і буде. Є архівні проекти типу web.archive.org, на яких "осідають" сторінки вже не існуючих ресурсів. Але зберігати файли — це дорого та незручно. Їх простіше видалити. І так відбувається кожен день", — резюмує Андрій Баранович.

Що робити, якщо зникла інформація?

Відповідь очевидна: зберігати важливу для вас інформацію варто на зовнішніх носіях, які належать тільки вам і нікому більше. Якщо ви покладалися на якийсь сайт і постили туди фото та відео для "сімейного архіву", щоб згодом показувати файли дітям і онукам, то, на жаль, завжди є ризик, що весь контент може бути просто стертий і з сервера, і з лиця Землі. Звичайно, і з носієм може статися якась неприємність — не виключено. Але все ж він надійніший, ніж хмарні сервіси, до яких мають необмежений доступ такі компанії, як Google та Apple. Тому по можливості найбільш пам'ятні моменти рекомендуємо зберігати в аналоговому, а не цифровому вигляді, роздрукувавши текстові та фотофайли, замовивши у художника сімейний портрет.