Гроші для армії. Як Україна домовляється про відтермінування у виплаті мільярдних боргів

20 липня група кредиторів України з країн G7 і членів Паризького клубу кредиторів оголосила про готовність піти назустріч Міністерству фінансів України, яке запропонувало інвесторам в українські державні єврооблігації та державні деривативи (ВВП-варанти) затвердити зміни в умовах зобов'язань для збереження валютної ліквідності всередині країни та зменшення готівкового щомісячного дефіциту бюджету $5 млрд, що утворився внаслідок війни.

Це означає, що Мінфін пішов шляхом реструктуризації частини зовнішнього боргу. За даними Міністерства фінансів, усього на 2022 рік було заплановано виплат за державним боргом у розмірі $16,9 млрд, причому $3,7 млрд це зовнішній борг (а найбільший платіж припадає на вересень — $1,55 млрд, прим. — скрізь перерахунок у долари за новим фіксованим курсом НБУ 36,6 USDUAH).

"Вважаю, що інвестори мають відреагувати дуже позитивно. Тобто погодитися за більшістю пунктів, окрім, можливо, надання уряду права вирішувати, чи гасити накопичені відсоткові платежі, чи додавати їх до основної суми боргу", — прокоментував майбутню реструктуризацію боргів асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків також упевнений, що кредитори погодяться перенести на наступний рік погашення боргу.

"Низькі ціни на українські єврооблігації відображали високу ймовірність реструктуризації боргу, а після пропозиції "Нафтогазу" перенести свої платежі, сумнівів, що Мінфін зробить так само не залишилося. Я очікую, що інвестори приймуть пропозицію України про перенесення платежів — крок, який отримав політичну підтримку від провідних держав", — зазначає Михайло Демків.

Через агресора: як Мінфін пояснив інвесторам прохання відсунути час виплати боргу

У Міністерстві фінансів пояснили: через війну доходи держбюджету різко впали, а ось потреби нести державні витрати зросли, й уряду постійно доводиться шукати джерела для покриття бюджетного дефіциту.

"Російське вторгнення в Україну створює надзвичайні ризики для економічної, фінансової і соціальної ситуації в Україні та її територіальної цілісності. Зменшення доходів державного бюджету та збільшення видатків державного бюджету, спричинені війною, спричинили безпрецедентний тиск на ліквідність і труднощі з обслуговуванням боргу для уряду. Пошук адекватних джерел фінансування для України, щоб покрити критичні оборонні, соціальні та гуманітарні витрати, а також розпочати планування післявоєнного відновлення країни є постійним викликом", — йдеться у повідомленні Мінфіну.

Після звернення Мінфіну вже з'явилося перше позитивне рішення групи кредиторів, там зазначили, що згодні з новими умовами, і так "демонструють підтримку уряду та народу України".

"Разом із відтермінуванням платежів з обслуговування боргу з єврооблігацій та варантів, оголошене зменшення боргового навантаження офіційного сектору дозволить Україні спрямувати дефіцитні валютні ресурси на найнагальніші потреби, враховуючи військові, соціальні та гуманітарні", — зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами Марченка, відтермінування платежів з обслуговування боргу за єврооблігаціями та варантами в найближчі 2 роки дозволяє спрямувати зекономлені $5 млрд на невідкладні потреби: соціальний захист і грошове забезпечення військовослужбовців.

Необхідна пауза: чому Україні важлива реструктуризація зовнішнього боргу

Опитані Фокусом експерти кажуть, що запит уряду щодо реструктуризації боргу був очікуваним, адже держбюджет України з початку воєнних дій справді перебуває у величезному дефіциті, а отже, уряду складно виділяти гроші на погашення боргів, адже набагато важливіше закрити коштами бюджету інші питання.

"За умов нестачі бюджетних коштів — а в нас поки що брак — логічне бажання уряду, як мінімум, відтермінувати платежі за боргами. Судячи з цін на українські євробонди, які до середини липня впали до 18-13% від номіналу, власники чекали різкіших кроків від України — аж до одностороннього припинення платежів, тобто дефолту", — зазначив Євген Дубогриз.

На думку Михайла Демківа, єдиною причиною, чому потрібна реструктуризація боргу, є російська агресія.

"На відміну від інших країн, які зараз шукають способи реструктуризувати свій борг, Україна вела помірну боргову політику, постійно знижуючи співвідношення боргу до ВВП. Якби Україна попросила про відтермінування платежу ще у лютому, вона б його отримала. Україна була б однією з небагатьох країн, які в пандемію отримали покращення кредитного рейтингу, а не його погіршення”, — наголосив Демків.

Про те, що Україні доведеться здійснити реструктуризацію боргів, Фокусу розповідали економісти та фінансисти ще в березні, але на той час ще не до кінця був зрозумілий масштаб проблем, з якими зіткнеться країна у воєнний час.

"До вересня Україна не має суттєвих виплат за зовнішнім боргом, на той час із кредиторами можна буде провести переговори про добровільні зміни умов боргу", — сказав тоді Фокусу виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський.

З іншого боку, тривале обслуговування боргів під час війни, незважаючи на шалені потреби в державних коштах для інфраструктури, армії, медицини та Пенсійного фонду, виглядало, швидше якоюсь спробою уряду довести кредиторам і міжнародним партнерам, що зобов'язання можуть бути виконані та виконуються.

"Переформатування боргових зобов'язань — це була очевидна перспектива для нас після початку війни. Те, що міністр фінансів заявляв про готовність обслуговувати борги навіть у поточних умовах — це дуже мило. Але всім було зрозуміло, що на все грошей не вистачить, й обслуговувати борг не може бути самоціллю", — зазначив виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

Фінансовий експерт, член Ради НБУ Віталій Шапран каже, що кілька тижнів тому США офіційно пропонували Україні реструктуризацію боргу.

"Складалася досить дивна ситуація, коли фактично за рахунок міжнародної допомоги Мінфін мав обслуговувати ринковий борг, який формувався на основі підвищених ставок до війни. Тому логічним є рішення призупинити обслуговування боргу під час війни, що розвантажить бюджет і зменшить попит на валюту з боку Мінфіну", — зазначив Віталій Шапран.

Що далі: чому невиплати боргу Україною не є дефолтом

Експерти впевнені: Мінфін у випадку з проханням про відтермінування все зробив правильно, і врешті-решт реструктуризація не є шкідливим для іміджу країни фактором. Натомість держбюджету дістануться гроші на покриття соціальних і військових потреб.

"Це однозначно "перемога" — Україна доводить, що вона надійний позичальник, якому можна довіряти, котрий не відмовляється від боргів, що йде назустріч інвесторам", — зазначає Євген Дубогриз.

Говорячи про можливі наслідки, наприклад, для рейтингів країни та майбутніх залучень запозичень, експерт зазначив: "На подальшу боргову політику це вплине позитивно. Йдеться, звичайно, про боргову політику після війни, коли знову відкриються ринки приватних запозичень. Потенційні інвестори однозначно позитивно оцінять те, що Україна навіть під час війни не відмовилася від взятих раніше зобов'язань — це допоможе залучати приватні борги як мінімум у потрібних обсягах”.

За словами Віталія Шапрана, власне прохання про реструктуризацію вже означає технічний дефолт, але якщо кредитори погодяться на реструктуризацію, кредитна історія країни не постраждає.

"Під час війни ринки зовнішніх запозичень для України все одно закриті. Тому й з позиції Мінфіну цей крок був єдиним можливим. Я думаю, що більшість інвесторів погодяться на паузу в обслуговуванні боргу", — каже Шапран.

По суті, виходить, що нинішнє рішення про реструктуризацію — цілком виправдане, і пояснення, чому Україна не платить за боргами, вже сприйняли інвестори з розумінням. У довгостроковій перспективі це означає, що після війни країна зможе вийти на ринок євробондів і продавати свої цінні папери. Хоча отримати привабливі ставки за цінними паперами буде все одно непросто, та й навантаження за рівнем виплат у 2023 році буде досить високим, що може вимагати в наступному році ще однієї реструктуризації.

"На жаль, тепер доведеться по-новому розпочинати довгий крок до бажаних інвестиційних рейтингів — тобто кредитного рейтингу ВВВ і вище. З огляду на неминуче падіння ВВП та значне боргове навантаження після перемоги це буде довгий шлях. Вважаю, що для України бажанішим було б виділення Заходом додаткових коштів на розрахунок за зовнішніми боргами, що дозволило б замістити більш дорогі єврооблігації (ставка 7,75%) дешевшим фінансуванням (декілька відсотків) У політичному плані допомогти Україні виконати свої зобов'язання було б правильним кроком. Але було ухвалене інше рішення", — вважає Михайло Демків.