Відсутність гарантій захисту може завадити притоку інвестицій в Україну після війни – аналітика

Відсутність гарантій захисту – основна хронічна хвороба, яка завжди стримувала інвестування в Україну – може стати на заваді притоку іноземних інвестицій після війни. Про це пишуть журналісти видання БизнесЦензор.

Видання нагадало, що у листопаді 2021 року портал Liga.net опублікував дані системного звіту Ради бізнес-омбудсмена, згідно якого, у третьому кварталі 2021 року українські та іноземні компанії надіслали до Ради 98 скарг на правоохоронців. Найбільше за останні сім років. Мова йшла про незаконні арешти або вилучення майна в суб’єктів господарювання, втручання правоохоронців у господарські спори на боці однієї зі сторін, затягування або відмова з відкриттям кримінальних проваджень, недотримання розумних строків розслідувань, невиконання ухвал слідчих суддів тощо.

Всього з моменту заснування, з 2015 по третій квартал 2021 року, бізнес-омубдсмен отримав 596 скарг бізнесу про тиск Нацполу. Ще тисячу – на решту правоохоронних органів (прокуратури, податкової, СБУ та МВС).

Ситуація не змінилася і в 2022 році. За словами адвокатів, навіть до повністю білого бізнесу можуть прийти з обшуками.

"Конкуренти та інші недоброзичливці, у тому числі й самі правоохоронні органи, можуть штучно створювати проблеми. А саме – умови для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі, наприклад, показів самих правоохоронців чи наданих відомостей "контрольованими" заявниками, або "результатів" проведення оперативно-розшукової діяльності. Мета подібних дій може бути різною: від залякування жертви до отримання у власність її активів, корпоративних прав чи припинення господарської діяльності", – цитує видання Євгена Грушовця, партнера кримінальної практики юркомпанії Ario Law Firm .

Юристи відмічають, що "маски-шоу" щодо бізнесу в цьому році почастішали і пов’язують це з тим, що правоохоронці отримали більш широкі повноваження через війну в Україні.

"З одного боку, це є цілком логічним, оскільки працівникам поліції, СБУ, ДБР та інших органів необхідно оперативно реагувати на правопорушення… З іншого – розширення їхніх повноважень може бути використане недобросовісними працівниками правоохоронних органів для створення перешкод роботі бізнесу", — цитує "БізнесЦензор" Дениса Овчарова, партнер юридичної компанії Legal House.

У низці випадків недобросовісні правоохоронці можуть використовувати фактор війни у своїх корупційних цілях, граючи на емоціях людей та спекулятивно використовуючи терміни "державна зрада" та "зв’язки з росією" по відношенню до будь-якого бізнесу, і особливо з іноземними інвестиціями.

При цьому у суспільства є великі претензії до правоохоронців з точки зору відсутності масового розшуку та арешту в Україні дійсно токсичних бізнес-активів родом з росії. Наприклад, керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін у вересні заявив, що РНБО вже два місяці рятує від конфіскації статки путінського олігарха Ротенберга. Суд розблокував банківські рахунки його компаній, а потім скасував арешт на 20 об'єктів нерухомості, у тому числі ТРЦ Ocean Plaza.

У вересні ж мер Львова Андрій Садовий, коментуючи обшуки правоохоронцями у активіста та волонтера Святослава Літинського, опублікував список з понад 340 бізнесів у Львові, які належать росіянам. Він порекомендував правоохоронцям зайнятися насамперед ними, а не волонтерами.

Нагадаємо, раніше економіки Юлія Свириденко на зустрічі міністрів економіки країн G7 зазначила, що ключовим питанням для інвесторів залишається безпека інвестицій в Україну.

Водночас керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявляв, що післявоєнна Україна має стати надзвичайно привабливою для інвестицій. Для цього кожен інвестор має бути впевненим, що його законні права та інтереси будуть захищені