Мільярд Фрідмана. Чим обернеться для українців націоналізація Альфа-Банку

Український банк із приватним капіталом Альфа-Банк дедалі ближче підходить до можливого переходу в державну власність. Підсанкційні російські власники Альфа-Банку поки що шукають можливість провести докапіталізацію установи на $1 млрд.

Один з акціонерів банку Михайло Фрідман навіть надіслав листа регуляторним органам Князівства Монако з проханням санкціонувати часткове розморожування коштів на його рахунках у Монако для цієї мети, передає "Інтерфакс-Україна". За даними агентства, раніше в жовтні Фрідман у своєму листі до голови НБУ Андрія Пишного повідомив про те, що власники готові докапіталізувати банк, але в разі рішення уряду або Національного банку про необхідність передавання контролю в банку державі або іншому акціонеру готові безоплатно передати його акції.

"Я вважаю, що ми досягли результатів, якими можна пишатися, побудувавши один із найкращих банків у країні. Якщо ми матимемо можливість інвестувати в банк і відновлення України — ми підтверджуємо свою готовність, у разі ухвалення рішення щодо націоналізації Альфа-Банку Україна, хотів би запевнити вас, що процес передавання банку новому власнику відбудеться максимально комфортно", — заявив Михайло Фрідман.

Міцний горішок. Що відбувається з Альфа-Банком зараз

За даними Національного банку, ключовими власниками Альфа-Банку Україна є троє громадян РФ. Це Андрій Косогов (40,96% акцій), Михайло Фрідман (32,86% акцій), Петро Авен (12,4% акцій), разом зазначеними акціонерами належить 86,22% акцій українського банку. До середини березня в акціонерах були ще Герман Хан та Олексій Кузьмічов, які передали свої пакети акцій Андрію Косогову. Сам же банк із квітня перейшов в управління довіреній особі акціонерів — болгарському економістові Сімеону Дянкову. Його кандидатуру погодив НБУ.

Модель управління банком довіреною особою, а не акціонерами, пов'язана з тим, що Михайло Фрідман і Петро Авен опинилися навесні під західними санкціями. Україна ж запровадила санкції проти Михайла Фрідмана лише нещодавно — президент України Володимир Зеленський 20 жовтня підписав Укази про запровадження санкцій проти 2 507 фізичних і 1 374 юридичних осіб. У списку є й акціонер Альфа-Банку Михайло Фрідман.

Сам банк активно готується провести ребрендинг — у серпні акціонери схвалили перейменування банку на Sense Bank, що, за словами Дянкова, дозволить дистанціювати український банк від країни-агресора та відомого бренду Альфа, який працює в Росії.

Що стосується фінансового стану банку, то, як зазначають економісти, банк ніяких проблем не має. "На 1 вересня нормативи адекватності капіталу навіть перевищували значення початку року. Норматив Н2, адекватності регулятивного капіталу, на 01.09 становив 12,44% за мінімально необхідних 10%, норматив Н3, адекватність основного капіталу, 9,94% за мінімально необхідних 7%. Банк протягом року показує стійку операційну прибутковість, тому, незважаючи на значні відрахування до резервів (майже 10 млрд грн за 10 місяців), його регулятивний капітал зменшився лише на 2,2 млрд грн", — розказав Фокусу асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз. Утім, на його думку, резерви, сформовані Альфа-Банком за перші 8 місяців року, — це приблизно 14% портфеля початку року (з урахуванням курсових різниць). Отже, можливо, згодом збитки банку будуть більшими, і банк вимагатиме докапіталізації.

"Щоправда, не йдеться про мільярд доларів, якщо Альфа й вимагатиме докапіталізації, це суми приблизно 10-13 млрд грн, або 300-400 млрд доларів", — вважає Євген Дубогриз.

Проте акціонери з травня наполягають на докапіталізації у розмірі $1 млрд, що набагато вище за потреби банку в докапіталізації. Самі власники пояснюють таке велике вливання в капітал бажанням, щоб банк "залишався керованим і працював на користь української економіки". Але також це говорить про те, що акціонери не горять бажанням розлучатися зі своїм українським активом — навряд чи, вливаючи в банк мільярд, власники готуються передати його акції Мінфіну, швидше за все, йдеться про фінансування свого банківського бізнесу з прицілом на повоєнне майбутнє.

Ключове питання — як російські акціонери, чиї активи за кордоном заморожені через санкції, можуть взагалі завести в український банк мільярд доларів.

"Швидше за все, проведення такої докапіталізації буде можливим, якщо буде знято "заморожування" коштів, що належать Михайлу Фрідману та Петру Авену", — зазначає Євген Дубогриз.

Юристи також вважають, що за чинного блокування активів підсанкційних акціонерів банку здійснити докапіталізацію банку неможливо.

"Оскільки щодо власників великого російського капіталу з перших днів збройної агресії РФ щодо України запроваджено широкі міжнародні та національні санкції, відповідно, заблоковано можливість спрямувати ресурси підсанкційних суб'єктів на їх вибір до зняття таких санкцій або застосування індивідуальних умов", — зазначає Євген Артюхов, старший партнер ASA Group.

Поки що російський: чи є підстави у держави забрати Альфа-Банк

Українське законодавство передбачає варіанти, коли підприємство чи банк можуть перейти у власність держави. У випадку з банком, такий банк переходить під контроль Міністерства фінансів, яке сьогодні вже контролює чотири великі українські банки — ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Наявність російських власників у банку може бути причиною того, щоб банк перейшов під контроль держави, однак є нюанси.

У законі "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів", який парламент ухвалив у березні, є основні маркери для застосування примусових процедур щодо відчуження активів (примусової націоналізації) на користь держави, що належать особам, пов'язаним із країною-агресором.

"Оскільки націоналізація передбачає примусовий перехід на користь держави Україна прав конкретних активів, основним маркером є саме визначення суб'єкта, щодо прав та активів якого застосовується процедура. Таким суб'єктом профільний закон з актуальними змінами вказує російську федерацію та її резидентів", — зазначив Євген Артюхов.

Адвокат юридичної фірми Gracers Станіслав Польовий повідомив Фокусу, що чинна редакція закону "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" передбачає, що може бути примусово вилучено за мотивами суспільної необхідності майно, що належить Російській Федерації та його резидентам. Але йдеться про юросіб, пов'язаних із державними компаніями агресора. "У чинній редакції закону відсутні будь-які згадки про фізичних осіб. Законом "резидентами" визнаються саме юридичні особи, зокрема кінцевим бенефіціарним власником якого є Російська Федерація", — говорить Станіслав Польовий.

Олеся Михайленко, радниця ЮФ Редкліфф Партнерз, нагадує, що в Україні вже є прецеденти націоналізації російських банків на підставі цього закону. Але йдеться про активи російських держбанків в Україні. "Акції та активи "Міжнародного Резервного Банку" (раніше "Сбербанк") та "Промінвестбанку", що належали російським державним "Сбербанку" та "ВЭБ.РФ", були націоналізовані ще в травні. Однак важливо зазначити, що на момент націоналізації обидва банки вже перебували у процесі ліквідації", — зазначила Олеся Михайленко.

Хоча парламент проголосував за зміни до закону (проєкт №7169), якими вніс росіян-фізособ до переліку тих, у кого можуть вилучатися активи в Україні, ці зміни не набули чинності — проєкт на підписі в президента Володимира Зеленського з початку квітня 2022 року.

Тобто, назвати український Альфа-Банк таким суб'єктом, до яких може застосовуватися процедура вилучення за вищезазначеним законом, немає жодної можливості — кінцевим бенефіціаром банку не є РФ.

Вилучити банк у приватних акціонерів, згідно з чинним законодавством, не можна, а от націоналізувати його — цілком реально.

Євген Артюхов каже, що якщо рівень капіталізації банку не відповідає нормативам НБУ, то може бути ухвалене Національним Банком України рішення про присвоєння такому банку категорії неплатоспроможних на підставах, визначених частиною другою статті 76 Закону України "Про банки та банківську діяльність". "Оскільки виконання вимог НБУ в сьогоднішніх умовах не забезпечується з боку РФ та її резидентів-власників суттєвої участі, застосування процедури націоналізації до такої фінансової установи буде ініційовано через закон", — зазначає експерт.

"Якщо банк був визнаний неплатоспроможним, наприклад, через санкції до акціонерів або самого банку, — то держава також може стати акціонером такого банку. У разі, якщо банкрутство, точніше, виведення з ринку, може призвести до значних негативних наслідків для фінансової системи, наприклад, до масового відтоку депозитів тощо. Аналогічно до історії з націоналізацією Приватбанку. Але для цього необхідна, як мінімум, відповідна рекомендація Раді щодо фінансової стабільності й узгоджених дій Нацбанку, Міністерства фінансів і Фонду гарантування вкладів", — пояснив Євген Дубогриз.

Операція націоналізація: як парламент ухвалив спеціальний закон "для Альфа-Банку"

Альфа-Банк — у переліку системно важливих банків, а це означає, що він потребує особливого підходу, оскільки погіршення його фінансового стану може призвести до поганих наслідків для всього банківського сектору країни. Тому 6 жовтня парламент ухвалив спецзакон "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану" (законопроєкт № 8069). Документ спрощує процедуру переходу системно-важливого банку у власність держави на час дії країни воєнного стану. Наразі проєкт закону на підписі в президента.

"Законопроєкт №8069 передбачає, що спеціальна процедура виведення з ринку застосовується якщо НБУ ухвалив рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних на підставі того, що "банк не виконав у встановлений договором або визначений законодавством України термін свої зобов'язання перед вкладниками й іншими кредиторами через недостатність коштів". Така ситуація може виникнути, наприклад, якщо банк не може повернути рефінансування, яке йому надає НБУ", — зазначила Олеся Михайленко.

Експертка наголосила: оскільки власник суттєвої участі Сенс Банку Михайло Фрідман перебуває під санкціями ЄС, то формально ця підстава може бути застосована НБУ для віднесення Сенс Банку до категорії неплатоспроможних. "Однак ця підстава безпосередньо не вказана в законопроєкті №8069, як така, що дозволяє застосувати спрощену процедуру передавання банку у власність державі, тому є сумніви, наскільки практично для НБУ буде його застосовувати", — каже Олеся Михайленко.

Так чи інакше законопроєкт №8069 регулює питання можливого переходу Альфа-Банку до державної власності.

"У держави є право входити в капітал неплатоспроможних системно важливих банків, згідно із законопроєктом №8069. Якщо системно важливий банк визнається неплатоспроможним через невиконання зобов'язань перед клієнтами або контрагентами, то держава має право стати, за бажанням, акціонером цього банку. У нас один із системно важливих банків — Альфа Банк Україна — належить російським акціонерам. Але цей закон ще не підписаний президентом, тому сьогодні ця опція юридично недоступна", — пояснює Євген Дубогриз.

Фактично, започаткувати процедуру націоналізації Альфа-Банку може Нацбанк, ухваливши рішення про віднесення банку до неплатоспроможних, якщо на те будуть підстави, звісно ж.

"Підставою для застосування до системно важливих банків процедури виведення з ринку та наступної націоналізації є порушення вимог НБУ, оскільки виконання таких вимог не забезпечується з початком військового вторгнення РФ в Україну, а наслідком є націоналізація таких фінансових установ за встановленою процедурою. Рішення про застосування процедури обраному банку ухвалюється Кабміном і відправляється для виконання у Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд продає акції неплатоспроможного системно важливого банку в повному обсязі (частка, що не належить державі) Міністерству фінансів України за 1 гривню", — розповів Євген Артюхов описану в законопроєкті №8069 процедуру націоналізації системно важливого банку.

Націоналізація Альфа-Банку, всупереч чуткам і побоюванням, що склалися в інформполі, не призведе до будь-яких складнощів у клієнтів цього банку — як клієнтів-юросіб, так і клієнтів серед громадян України. Тому що власник в особі держави буде змушений докапіталізувати банк, завести в банк наглядову раду та нового голову правління, подбати про безперебійну роботу банку та дотримання ним усіх нормативів НБУ. Звичайно ж, для цього доведеться вносити зміни до закону про держбюджет на 2023 рік, адже необхідно передбачити кошти на поповнення капіталу банку. Але якихось кардинальних змін для клієнтів банку після його націоналізації не повинно бути.

"Думаю, зміна власників неминуча, тому що війна. Не беруся судити, коли це може статися за часом. І, швидше за все, ця зміна відбудеться саме у формі націоналізації, тому що малоймовірно знайти приватних власників, яким знадобиться купити банк в Україні під час війни, а потім ще докапіталізувати його", — каже Євген Дубогриз. І додає: за гроші в банку не варто переживати — якщо банк буде націоналізований, то, навпаки, клієнти припинять тікати з банку, адже приватні клієнти сприймають держбанки як рятівну гавань.

Якщо держава увійде до капіталу Альфа-Банку, то це не буде "назавжди держбанк", адже в 2020 році в Мінфіні вже склали план зі зменшення частки держави в банківській системі (йдеться про продаж стратегічним і портфельним інвесторам акцій держбанків — ПриватБанку, Ощадбанку, Укргазбанку).

З появою п'ятого держбанку (у разі націоналізації Альфа-Банку) такий банк, ймовірно, буде доданий до плану держави з продажу державних банківських активів. Звичайно, йдеться про післявоєнний період, коли буде шанс отримати приплив інвестицій, а отже, і хороші пропозиції на банківські активи України від великих інвесторів.