Гастарбайтери, репатріанти, пенсіонери: хто й коли відбудує Україну

Різке скорочення кількості населення України під час повномасштабної війни згубно впливатиме на економіку, про що Фокус детально розповідає в своєму новому огляді "Пенсійна криза й праця до кінця життя. Що обіцяє українцям нова демографічна реальність".

У Національному банку у відповідь на запит Фокусу називають такі наслідки відтоку населення з території України:

• скорочення пропозиції робочої сили;
• зменшення споживання домогосподарств;
• стримання економічної активності;
• посилення диспропорції на ринку праці;
• обмеження темпів економічного відновлення.

У НБУ попереджають, що вирівнювання цих диспропорцій вимагатиме доволі тривалого часу.

"На сьогодні ми ще не відчуваємо сильного негативного впливу на економіку від відсутності в країні певної частини населення, бо відбулося скорочення ВВП країни на 30%. Бізнес, особливо малий і середній, переживає важкі часи. Через це значна частина людей, які поїхали за кордон, в Україні зараз були б безробітними", — коментує ситуацію Ганна Вахітова, професорка Київської школи економіки.

Але співрозмовниця Фокусу попереджає, що після закінчення війни в країні загостриться дефіцит робочих рук, особливо тих, які потрібні для відновлення країни.

Опитані Фокусом експерти називають різні шляхи подолання проблеми нестачі кадрів.

Зокрема, Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Ukraine вважає, що робоча сила — важливий, але не ключовий фактор, бо в сучасному світі головними стають капітал і технології.

Для наочності Боярчук пропонує порівняти дві моделі умовного бізнесу:

• виробництво спирається на багатьох працівників із низьким рівнем оплати праці, і відтік робочих рук обертається для такого бізнесу катастрофою;
• бізнес бере на озброєння високі технології та замінює 50 працівників двома висококваліфікованими. Компанія так не тільки адаптується до нестачі робочих рук, а й пропонує цим працівникам гідні зарплати, заради яких мігранти готові повертатися в Україну.

Подібна технологічна модернізація може стати викликом для українського бізнесу. Адже в НБУ попереджають, що після повноцінного відкриття кордонів значній частині бізнесів доведеться конкурувати за робітників у тому числі із закордонними роботодавцями, що впливатиме на темпи зростання зарплат.

Ганна Вахітова підтверджує, що в Україні й до війни відчувався дефіцит робітників у секторі будівництва, і в період повоєнної відбудови цей дефіцит відчуватиметься ще гостріше. У цій ситуації співрозмовниця Фокусу вважає, що в країні необхідно змінювати негативне ставлення до робочих професій за рахунок модернізації підготовки таких спеціалістів і впливу на суспільне сприйняття такої роботи. Адже в останні роки професійно-технічна освіта вважалася в Україні не престижною.

По-друге, Вахітова наголошує на необхідності подолання негативного стереотипу стосовно громадян із окупованих територій, яких часто вважають адептами "російського світу". Співрозмовниця Фокусу впевнена, що значна частина цих людей залишилася в окупації через непереборні обставини та насправді має проукраїнську позицію. Відповідно, громадяни з тимчасово окупованих територій мають відчувати приналежність до України та повертатися на ринок праці.

І, нарешті, країна має докласти зусилля для повернення біженців. Але, за словами Дмитра Боярчука, на повернення українських громадян з-за кордону можна розраховувати лише тоді, коли людям стане цікаво жити й заробляти в Україні, і вони побачать тут свої економічні перспективи.

Альтернативним шляхом компенсації дефіциту робочої сили теоретично може стати залучення до роботи в Україні мігрантів із інших країн. Але Ганна Вахітова нагадує, що міграційна політика України досі відштовхувалася від небажання українців відкривати кордони для мігрантів.

За словами Вахітової, роботодавці активніше вимагатимуть від Мінекономіки й Державної міграційної служби збільшення квоти на застосування праці іноземців, тому що залучення працездатних молодих громадян інших країн є найпростішим шляхом.

На думку співрозмовниці Фокусу, держава та громадський сектор мають підтримати залучення громадян України старшого віку, які не втратили працездатність хоча б частково, що має позитивно вплинути на ринок праці. Адже роботодавцям в умовах дефіциту кадрів доведеться переглянути своє упереджене ставлення до кандидатів, старших за 50 років.

Підсумовуючи, Фокус наводить такі фактори, які допоможуть подолати кадровий голод:

• технологічна модернізація виробництва;
• повернення престижу професійно-технічної освіти;
• реінтеграція громадян із деокупованих територій;
• створення економічних стимулів для повернення біженців;
• залучення іноземних робітників;
• подолання ейджизму на ринку праці та залучення людей передпенсійного та пенсійного віку.

Раніше Фокус з’ясовував, яким дефіцитним спеціалістам роботодавці вже зараз готові підвищувати зарплати.