До 67 тис. грн або кілька мільйонів: якими мають бути справедливі зарплати в держсекторі

Щоб повернути скасовані урядом доплати усім військовим в 30 тис. грн Верховна Рада 10 квітня 2023 року проголосувала за поправку депутата Дмитра Розумкова до законопроєкту №8312. Вона передбачає, що на час дії воєнного стану зарплати держслужбовців і працівників держпідприємств обмежуються стелею у десять мінімальних зарплат (67 тис. грн), а заощаджені таким чином кошти скеровуються на доплати військовим.

Важливо

30 тисяч військовим. Чи відновлять скасовані виплати й де візьмуть гроші

Це не перша спроба обмежити зарплати в держсекторі в Україні. Під час онлайн-заходу "Граблі 2: Зарплатний популізм для держсектору" Андрій Бойцун, експерт з корпоративного управління держпідприємств та приватизації, нагадав про те, що три роки тому була схожа спроба на час епідемії COVID-19 обмежити винагороди членів наглядових рад й топменеджменту держпідприємств. Але ще тоді експерти попереджали про відсутність економічного ефекту від таких ініціатив. Так і зараз, за попередніми підрахунками економія за рахунок обмеження зарплат дозволить забезпечити лише 2% від суми, необхідної на повернення виплат військовим. Тобто, лише 600 грн з 30 тис. грн, які має отримати кожен захисник.

"Якщо урізати зарплати працівникам держкомпаній, це ще не означає, що вони потраплять до держбюджету. Бо ці кошти просто залишаться в тих самих компаніях. Понад тим, це створить стимули для маніпуляцій з виплатами — наприклад, запровадження для однієї людини кількох посад й виплати їй, скажемо, трьох зарплат. Тобто, ефекту мало, а простору для маніпуляцій і корупції дуже багато", — пояснив Андрій Бойцун. Тобто, за словами експерта, встановлення стелі для зарплат призводить до поганого управління й приваблює в держсектор тих, хто хоче підзаробити неофіційно будь-якими способами.

Цікаво, що урядовці або народні депутати небагато втратять від запровадження подібної ініціативи. Відповідно до оприлюдненої в ЗМІ інформації в січні 2023 року народні депутати в середньому отримали 48,8 тис. грн. Найбільше заробив голова парламенту Руслан Стефанчук – 78,9 тис. грн. Тим часом, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль отримав 76,27 грн до оподаткування.

Проте, на думку Андрія Бойцуна від обмеження зарплат в держсекторі найбільше постраждає Національний банк, який, пропонуючи конкурентний рівень винагороди, в останні роки мав змогу залучати найкращих фахівців на фінансовому ринку. Завдяки цьому, НБУ вдається в умовах повномасштабної війни підтримувати фінансову стабільність в державі.

Бойцун попереджає, що через зниження зарплат такі фахівці можуть перейти на роботу в приватний сектор а жінки, ще й працевлаштуватися за кордоном. Крім цього, експерт вказує на такий довготерміновий наслідок встановлення стелі для зарплат, як зниження привабливості держсектору для працевлаштування через невпевненість відносно стабільності оплати праці.

Проте, варто згадати, що суспільство найбільш обурюють певні перекоси, тобто прецеденти отримання окремими держслужбовцями настільки високої винагороди, на яку вони навряд чи могли би претендувати на ринку праці в комерційному секторі.

Наприклад, ЗМІ нещодавно облетіла інформація про те, що Сергій Корецький, який очолив націоналізовані "Укрнафту" та "Укртатнафту" отримує 3,2 млн грн зарплати на місяць.

Вочевидь, через прецеденти неадекватно високих винагород, премій і надбавок, про які стає відомо суспільству, в Україні й з’являються відверто популістські ініціативи. Як нещодавно в коментарі Фокусу підкреслив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС), рішення [про обмеження зарплат в держсекторі] не спирається на реальні розрахунки та є популістичним, адже в Україні всі люблять військових і не люблять чиновників.

Детально про цю ініціативу Фокус пише у своєму новому огляді "30 тисяч військовим. Чи відновлять скасовані виплати й де візьмуть гроші".

Важливо

Емісії не буде. В НБУ не вмикатимуть друкарський верстат заради виплат військовим по 30 тисяч