ПДВ для підприємців: чи потрібно бути платником податку та як це ускладнює звітність

Для фізичних осіб-підприємців (ФОП) питання сплати податку на додану вартість (ПДВ) є важливим аспектом ведення бізнесу. Чи платити ПДВ ФОПу — питання не лише про податки, а й про вибір стратегії бізнесу, що впливає на облік та звітність. Тож Фокус із фахівцями з'ясував, хто такі платники ПДВ, коли ФОП зобов’язаний ним стати, і як цей статус впливає на роботу підприємця.

Коли ФОП стає платником ПДВ

Платник ПДВ — це підприємець або юридична особа, яка зареєстрована, як платник податку на додану вартість, і зобов’язана сплачувати його з продажу товарів чи послуг, тобто ФОП може стати платником ПДВ добровільно або ж у випадку значного обігу коштів в обов’язковому порядку.

Як і коли реєструватись платником ПДВ

• У разі обов’язкової реєстрації, якщо обсяг оподатковуваних операцій підприємця перевищує 1 мільйон гривень за останні 12 місяців, закон зобов’язує його реєструватися платником ПДВ. Цей поріг може стати несподіваним викликом для малого бізнесу, коли не враховуються всі доходи, і підприємці опиняються перед необхідністю вчасно зареєструватися, щоб уникнути штрафів;
• Добровільна реєстрація передбачає, що ФОП може зареєструватися платником ПДВ, навіть якщо його дохід не перевищує мільйонний поріг. Це може бути корисним для тих, хто співпрацює з іншими платниками ПДВ і хоче використовувати податковий кредит — можливість повернення частини сплаченого ПДВ при закупівлі товарів або послуг.

Як додала у поясненні Фокусу консультантка з оподаткування Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська, підприємець, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, що передбачає лише один вид податку, не порушує її умов, правомірно застосовує обрану групу та вид оподаткування, не має платити ПДВ.

"Але якщо ви самостійно обрали варіант "єдиний податок +ПДВ", що буває рідко, адже всі намагаються не платити зайвих податків, ви стаєте платником ПДВ. Трапляються ситуації, коли підприємці обирають спрощену систему, платять відсоток від обороту лише тому, що не хочуть сплачувати 20% ПДВ і потрапляти під складне адміністрування цього податку", — зазначила Олександра Томашевська.

Із нею погоджується керівний партнер АО EvrikaLaw Андрій Шабельніков, який теж зазначає, статус платника ПДВ "дещо ускладнює ведення звітності", оскільки необхідно подавати декларацію з податку на додану вартість.

"Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, платником ПДВ може бути будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням, як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу", — зазначив Шабельніков у коментарі Фокусу.

Платник податку і податковий агент: як не потрапити під санкції

Експерти з оподаткування звертають увагу на те, що податок на додану вартість — це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець, а саме — податковий агент. І з цим можуть виникати складнощі.

Александра Томашевська акцентує, що платник податку і податковий агент — це різні суб'єкти з точки зору Податкового кодексу. І часто підприємці навіть не підозрюють, що винні державі великі суми податків.

"Платник податку сплачує сам за себе. А податковий агент — це особа, яка незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати той чи інший податок з доходів фізичних осіб до бюджету. Ви можете не бути платником ПДВ, але бути відповідальним за сплату цього податку за інших суб'єктів в окремих випадках. Тому я, як і багато інших консультантів, не раджу підприємцям замовляти послуги за кордоном на сайтах чи сервісах, оплачуючи їх з рахунку ФОП. Адже є ризик, будучи неплатником ПДВ, стати податковим агентом за іншого суб'єкта. Я знаю, що деякі рекламні бюджети через соцмережі, контекстну рекламу чи закордонні сервіси, сягають сотень тисяч доларів на рік. Підприємець може навіть не уявляти, що винний державі ПДВ — платником якого він не є. Ось в чому складність. Тож передусім, якщо ми говоримо про грамотність, потрібно переконатися, що не лише ви — не суб'єкт, який платить ПДВ, а й ще не замовляєте послуг в осіб, по відношенню до яких ви є податковим агентом. Це легко може статися, приміром, у разі замовлення транспортних перевезень, експедицій. Тож потрібно добре орієнтуватися у податковому законодавстві і визначати місце постачання. Наголошу, що ви можете бути платником як за себе, так і податковим агентом по відношенню до окремих послуг. А з податками у нас не жартують. Податкові органи не мають серця", — пояснила Томашевська.

Без податку та з ним: які переваги і недоліки сплати ПДВ

ФОП, який не зареєстрований, як платник ПДВ, не нараховує цей податок на свої послуги або товари, а найчастіше — це підприємці на спрощеній системі оподаткування (переважно 1, 2 або 3 групи), має менше податкових обов’язків, проте не може скористатися податковим кредитом і інколи втрачає бізнес-можливості, особливо якщо працює з платниками ПДВ.

Статус платника ПДВ може мати як свої плюси, так і мінуси. Серед переваг:

• податковий кредит: платник ПДВ може відшкодовувати податок, сплачений на етапі закупівель. Це корисно для бізнесу, що закуповує товари або послуги з ПДВ;
• вигода при співпраці з платниками ПДВ. Бізнес-партнери, які теж є платниками ПДВ, можуть віддавати перевагу співпраці з іншими платниками, оскільки це зменшує їх податкові витрати.

Однак є і недоліки. Як розповіла Фокусу юристка АО Winner Partners Фатіма Гюлалієва, передусім до них можна віднести складну звітність.

"ФОП-платники ПДВ мають подавати звітність щомісяця або щокварталу, слідкувати за реєстрацією податкових накладних, що додає адміністративного навантаження. Також є додатковий податок: на товари або послуги нараховується ПДВ, що може збільшити кінцеву вартість для клієнтів і зробити ваші пропозиції менш конкурентними", — зауважила юристка.

Тож, основні вимоги до платників ПДВ із ведення обліку включають:

• підготовку та реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН);
• щомісячну або щоквартальну подачу декларацій з ПДВ.

Це означає більше часу на облік або додаткові витрати на бухгалтера, попереджають експерти.

Гра у вищій лізі: чи варто подавати ФОПам-платникам ПДВ свої звіти самостійно

За словами консультантки з оподаткування Олександри Томашевської, статус платника ПДВ зобов'язує залучити до роботи експертного бухгалтера.

"Платник ПДВ — це гра у вищій лізі. Самостійно навіть не раджу цього робити. Має бути фахівець, який знає і порядок реєстрації податкових накладних, а також розуміється на декларуванні. Звітність із ПДВ дуже складна. Самостійно, на відміну від декларації по єдиному податку, таку декларацію не зробить жоден підприємець, хіба що він фахівець в сфері обліку і податків. Тож, щойно ви потрапите в історію із роботою з ПДВ, вам потрібно найняти фахівця, який візьме блок щодо цього податку. Так, адмінвитрати зростуть, та ви не потрапите під санкції, яких дуже багато у цьому блоку. Штрафи з ПДВ — це 80% усіх штрафних санкцій, які отримує податкова. Лише 20% припадає на всі решта, приміром, податок на прибуток, ПДФО тощо. Я ще жодного разу не бачила підприємця, який би свою декларацію здавав самостійно і без помилок. Тож, якщо хочете грати у вищій лізі, то не наодинці. Адже ФОП, який сплачує ПДВ, — це як фірмовий знак за вимогами до обліку, відповідальності, санкціях, обсягах навантаження на функції бухгалтера", — пояснила експертка.

Із Олександрою Томашевською погоджується юристка Фатіма Гюлалієва, на думку якої рішення стати платником ПДВ — глобальне, адже залежить, передусім, від характеру бізнесу та обороту.

"Якщо ваші доходи перевищують 1 млн грн. або ви працюєте з партнерами-платниками ПДВ, реєстрація може бути доцільною. Водночас, якщо ваш бізнес орієнтований на кінцевого споживача, додаткові податкові витрати можуть знизити вашу конкурентоспроможність", — підсумувала юристка Фатіма Гюлалієва.