Річниця визволення Херсона: як Україна перетворила логістику ворога на його ж поразку

Цей день, 11 листопада 2022 року, увійшов в історію як день визволення Херсона — єдиного обласного центру, захопленого російськими окупантами на початку повномасштабного вторгнення. Операція Збройних Сил України стала зразком асиметричної війни: без прямого штурму міста, але з методичним виснаженням ворога, що змусило його до хаотичного відступу. Цей успіх, за оцінками експертів, не лише повернув контроль над ключовим логістичним вузлом на Дніпрі, а й продемонстрував стійкість української оборони в умовах обмежених ресурсів.

Захоплення Херсону та контрнаступ ЗСУ

24 лютого 2022 року колони окупантів рушили з окупованого Криму, а вже 2 березня Херсон впав після нерівного бою в Бузковому парку, де тероборона з легким озброєнням стримувала ворога. Окупанти встановили режим терору: масові депортації до РФ, тортури активістів, русифікація. Ексмер Володимир Сальдо став гауляйтером, а в вересні регіон анексували у Москві. 

Контрнаступ ЗСУ розпочався влітку 2022-го. За хронікою подій перші успіхи припали на серпень: звільнено 46 населених пунктів, включно з Осокорівкою та Добрянкою. Ключову роль зіграли системи HIMARS: удари по складах боєприпасів у Новій Каховці та Чорнобаївці (що стало мемом для виснаження росіян) паралізували логістику. У вересні-жовтні тиск посилився: ЗСУ просувалися на 40 км, звільнивши 211 сіл на площі 5700 кв.км. Росіяни, втративши мости через Дніпро (Антонівський і Дар'ївський), почали "евакуацію" — фактично паніку, вивозячи військових і техніку.

Операція тривала з вересня, як повідомив Головком Валерій Залужний. 9 листопада командувач військами РФ Сергій Суровікін доповів про "перехід до оборони" на лівому березі, сигналізуючи відступ. Рано-вранці 11 листопада українські розвідники зафіксували порожні позиції: окупанти втекли через понтонні переправи, залишивши мінні пастки та руйнування. Вхід ЗСУ в Херсон став тріумфом: тисячі жителів з прапорами зустріли воїнів на площі Свободи, співаючи "Червону калину" — заборонену окупантами пісню.

Для херсонців це був "подих свободи" після дев'яти місяців терору.

12 листопада запрацювали Військові адміністрації, СБУ та Нацполіція, розпочалося розмінування. Звільнення мало стратегічні наслідки: РФ втратила плацдарм для наступу на Одесу, а ЗСУ сконцентрували сили на інших фронтах. Світ відреагував солідарно: НАТО та Туреччина визнали перемогу України.

Три роки потому Херсон стоїть під обстрілами, але дух опору незламний — символ повернення до єдиної України.

Річниця звільнення Херсону: в чому унікальність операції Сил оборони України

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, аналізує унікальність операції зі звільнення правобережної Херсонщини як стратегічного шедевра виснаження ворога. На його думку, це був довготривалий процес створення максимально несприятливих умов для російського угруповання: системне знищення автомобільної та залізничної логістики, перерізання шляхів постачання, поступове винищення складів боєприпасів, техніки й об'єктів накопичення сил.

"Якщо на початку вторгнення 2022 року з'явився мем "Чорнобаївка", то згодом уся правобережна Херсонщина перетворилася на гігантську "Чорнобаївку" для окупантів", — зазначає експерт.

За його словами, цей регіон став найвитратнішим за ресурсами плацдармом, який росіяни змогли утримувати після втрати півночі України — Київщини, Чернігівщини, Сумщини, частини Житомирщини та Харківщини.

Українські сили тоді методично руйнували мости, переправи, склади, командні пункти, перетворюючи регіон на зону постійного тиску. Це призвело до критичного виснаження резервів, деморалізації та, зрештою, до вимушеного відступу росіян у листопаді 2022 року.

Експерт наголошує: подібна операція не має аналогів за масштабом і тривалістю. Це був не фронтальний наступ, а комплексна кампанія ізоляції, логістичного душіння та точкового знищення.

"Це був перший рахунок, який ми виграли стратегічно", — коментує Коваленко.

Херсон без окупантів: чи можливе повторення подібної операції у майбутньому

Щодо перспектив повторення подібного на інших напрямках, зокрема в Криму чи на Запоріжжі, експерт скептичний.

"До кінця 2025 року, а можливо, й 2026-го, таких масштабних кампаній не буде. Це надто складно в нинішніх умовах", — прогнозує Коваленко.

Проте, за його словами, Крим залишається пріоритетною ціллю для виснаження: удари по аеродромах, складах, мостах через Керченську протоку поступово підривають логістичну спроможність півострова.

"Якщо вдасться створити "Чорнобаївку" на 20 тисяч квадратних кілометрів у Криму — це буде реалістично. Херсонщина та Запорізька область від цього лише виграють, а росіяни втратять не лише потенціал, а й контроль", — підсумовує Коваленко.

Операція на правобережжі стала моделлю асиметричної війни: замість лобових зіткнень — системне руйнування тилів. Це дозволило звільнити територію з мінімальними втратами для ЗСУ та максимальним виснаженням ворога. Перспектива застосування такої тактики в Криму залежить від постачання далекобійної зброї, розвідки та координації з партнерами. Поки що півострів залишається ключовим логістичним хабом РФ — і головною мішенню для майбутніх операцій.

Нагадаємо, ЗС РФ намагаються прорватися в місто з Покровська, де тривають вуличні бої. Окупанти лізуть уперед, але ЗСУ не дають закріпитися.

Також Фокус писав, що Командир 1-го окремого штурмового полку Дмитро "Перун" Філатов попередив, що окупація Покровська може дати ЗС РФ стратегічну перевагу на полі бою. З його слів, у місто наступають одні з найефективніших та найпотужніших ворожих підрозділів, які мають великий досвід на фронті.