"Вова, вибач" від Лукашенка і "Вова, готуйся" від Трампа: нова дипломатична гра навколо України

Президент США Дональд Трамп заявив, що бачить можливість для просування мирного процесу та вважає, що і Володимир Зеленський, і Путін відкриті до пошуку варіантів завершення війни. Ба більше, за словами Зеленського, під час телефонної розмови сторони обговорили можливість проведення зустрічі українського та російського лідерів у США — у форматі, від якого Кремлю буде значно складніше відмовитися.

Ця заява стала однією з перших ознак того, що після тривалого фокусу Вашингтона на кризі навколо Ірану та Близького Сходу тема російсько-української війни знову повертається до центру уваги Білого дому. Європейські лідери також намагаються використати саміт G7 для того, щоб повернути Україну до пріоритетів американської зовнішньої політики.

На цьому тлі не менш несподівано прозвучала заява Олександра Лукашенка. Білоруський лідер попросив вибачення у Зеленського за попередні різкі висловлювання та окремо наголосив, що з боку Білорусі "не варто чекати жодних військових дій". Ба більше, Лукашенко фактично визнав, що втягування Мінська у війну стало б для країни невигідним сценарієм.

Така зміна риторики викликала питання серед експертів: чи є це лише спробою знизити напругу на північному напрямку, чи Лукашенко отримав сигнали про можливе пожвавлення переговорного процесу між Вашингтоном, Києвом і Москвою та намагається заздалегідь дистанціюватися від потенційної ескалації. Саме тому синхронність заяв Трампа та Лукашенка сьогодні виглядає значно цікавішою, ніж може здатися, на перший погляд.

Лукашенко відчув зміну вітру?

Політолог Ігор Рейтерович вважає, що вибачення Лукашенка навряд чи були випадковими. За його словами, білоруський лідер традиційно дуже уважно стежить за зміною політичної кон'юнктури та намагається заздалегідь підлаштовуватися під нові обставини.

"Лукашенко, як то кажуть, тримає ніс за вітром. Він бачить, що ситуація для Путіна складається не найкращим чином. Це й удари по Москві, і загальна ситуація на фронті, і повернення Дональда Трампа до теми російсько-української війни після іранського кейсу. Очевидно, що найближчим часом можуть активізуватися переговорні процеси, а в такій ситуації агресивна риторика з боку Мінська виглядає недоречною і навіть небезпечною для самого Лукашенка. Тому він вирішив здати назад і максимально дистанціюватися від теми можливої участі Білорусі у війні", — пояснює Фокусу експерт.

Схожої думки дотримується і політолог Олег Постернак. На його переконання, Лукашенко уважно стежить за міжнародними контактами Зеленського і розуміє, що найближчим часом українська тема знову стане однією з головних у переговорах між США та Європою.

"Лукашенко фактично був змушений перейти до більш миролюбної риторики та подати сигнал про те, що загрози з боку України для Білорусі немає. Він сам визнав, що занадто різко реагував на Володимира Зеленського. Це свідчить про те, що Лукашенко, як досвідчений майстер політичного маневрування, уважно стежить за розвитком подій і враховує можливість того, що Зеленський матиме серію важливих зустрічей із європейськими та американськими лідерами", — зазначає політолог Фокусу.

За словами експерта, білоруський лідер також розуміє, що Київ намагатиметься донести до партнерів власне бачення ролі Білорусі у війні.

"Для Зеленського важливо показати, що Білорусь залишається союзником Росії й несе частину відповідальності за агресію проти України. Саме тому будь-які спроби загравання із білоруським режимом або його часткової політичної реабілітації виглядають сумнівними в контексті справедливого врегулювання війни", — говорить Постернак.

Чи може Трамп загнати Путіна в дипломатичну пастку

На думку Рейтеровича, пропозиція особистої зустрічі між Зеленським і Путіним є частиною ширшої стратегії публічної дипломатії, яку останнім часом використовує українська влада.

"Був відкритий лист Зеленського до Путіна, була публікація матеріалів розвідки, які, як стверджується, отримує Кремль, були й інші публічні сигнали. Тепер до цього додалася ідея особистої зустрічі. Це виклик Путіну, на який він, найімовірніше, не дасть відповіді. Тобто навряд чи погодиться кудись приїхати", — каже політолог.

Водночас за його словами, у цієї ініціативи може бути й інша мета — підштовхнути Дональда Трампа до більш активної участі в переговорному процесі.

"Мені здається, що це ще й певна підготовка до контактів із Трампом. Логіка може бути простою: якщо Путін не хоче їхати до Зеленського, то, можливо, його запросить сам Трамп. Зеленський уже говорив, що обговорював із президентом США можливість такої зустрічі. У такому випадку Путін опиняється в дуже складній ситуації. Відмовити Зеленському — це одна історія. Відмовити Трампу, особливо якщо таке запрошення буде публічним, — зовсім інша", — зазначає Рейтерович.

Постернак вважає, що саме зараз Україна та європейські партнери намагаються переконати Білий дім у необхідності посилення тиску на Кремль.

"Зараз на G7 завдання України полягає в тому, щоб відкоригувати американську політику щодо України. Зеленський намагається показати Трампу, що Путін не хоче особистої зустрічі й не демонструє готовності до реальних переговорів. Відповідно, Росія має відчути більший тиск. Саме на цю модель сьогодні роблять ставку й Україна, і європейські партнери", — пояснює експерт.

На його думку, одним із варіантів розвитку подій може стати особисте запрошення Путіна до переговорів за посередництва США.

"Теоретично такий сценарій можливий. Наприклад, зустріч могла б відбутися на Алясці — це був би досить зручний майданчик і для США, і для Росії, і для України. Такий варіант цілком можна розглядати як робочий", — вважає політолог.

При цьому і Рейтерович, і Постернак сходяться в одному: реакція Путіна на таке запрошення може стати ключовим моментом для подальших відносин між Москвою та Вашингтоном.

"Якщо Путін відмовиться від такого запрошення, це може стати серйозним тригером для Трампа. Ми маємо розуміти, що в американській зовнішній політиці особистий фактор президента відіграє дуже важливу роль. Тому ставка на такий сценарій виглядає для України цілком логічною і виправданою", — зазначає Постернак.

На думку Рейтеровича, після завершення активної фази близькосхідної кризи Трамп майже неминуче повернеться до теми України, оскільки потребує зовнішньополітичної перемоги.

"Історія з Іраном не стільки завершена, скільки поставлена на паузу. Вона не стала для Трампа якоюсь великою політичною перемогою. Тому йому потрібен інший успішний кейс. І таким кейсом могло б стати завершення російсько-української війни. Питання лише в тому, яку позицію він займе — чи спробує спочатку домовлятися, чи шукатиме інші інструменти впливу", — зазначає Рейтерович.

Водночас він сумнівається, що Білий дім робитиме ставку на тиск саме на Україну. Трамп прекрасно розуміє, що тиснути лише на Київ — безперспективно. Тому доведеться шукати інші варіанти. Одним із них якраз може стати особисте запрошення Путіна на зустріч.

Попри поширену думку, що російський президент навряд чи погодиться на такий формат, Рейтерович не вважає відмову Кремля гарантованою.

"Якщо це буде особисте й публічне запрошення від Трампа, особливо до США або на нейтральний майданчик, я б не був настільки впевнений, що Путін категорично відмовиться. Тут уже питання не лише безпеки чи параної. Якщо людині публічно кажуть: ти ж виступаєш за завершення війни, тоді приїжджай і доведи це, — то відмовитися стає набагато складніше. Мені цікаво, як Путін пояснюватиме таку відмову, якщо запрошення пролунає відкрито", — говорить політолог.

На його думку, поки що зарано говорити про якісь конкретні домовленості за лаштунками. Однак найближчі дні можуть показати, чи справді починається новий етап дипломатичної гри навколо війни.

"Поки що важко сказати, як саме виглядатиме можливий тиск на Путіна і чи буде він взагалі. Але дуже скоро ми це побачимо. Найближчі зустрічі та переговори будуть показовими. А Лукашенко в цій ситуації просто традиційно підстелив собі соломки. Він і далі робить антиукраїнські заяви, але водночас зрозумів, що зараз час трохи знизити градус риторики. Тому й почав здавати назад", — вважає Рейтерович.

Нагадаємо, наприкінці травня Лукашенко заявив, що Білорусь нібито знає на території України "дуже серйозну" ціль із точними координатами.

Також Фокус писав, що Володимир Зеленський звернувся в адміністрації президента Франції Емманюеля Макрона та президента Сполучених Штатів Америки щодо зустрічі з Путіним під час саміт "Великої сімки". Звернення пролунало у Києво-Печерській лаврі після масованого удару РФ по Києву, коли загорівся Успенський собор.