Комуналка і червона зона. Чому ресторани будуть лише для багатих

За останні 15 років в Україні з'явилося багато доступних закладів: кав'ярень, сімейних кафешок, фаст-фудів, стильних барів і ресторанчиків. Тому в багатьох містах, особливо у великих, люди почали ходити до різних закладів щодня, або кілька разів на тиждень. Щоб випити каву з колегами, просто пообідати, повечеряти з друзями чи сім'єю на вихідні. Багато хто радів, що нарешті можна хоч іноді не готувати вдома, а поїсти в найближчому ресторані. Але тепер усе зміниться.

Першим дзвіночком стало підвищення зарплат у ресторанному секторі. Через пандемію багато працівників пішли в інші сфери: стали продавцями, будівельниками, кур'єрами. Унаслідок чого ресторанний бізнес втратив майже половину працівників. А ті, хто залишилися, почали вимагати вже зовсім інші зарплати. Наприклад, у 2020 році середня зарплата кухаря в Києві була 600-800 грн за зміну, зараз 1 000-1 500 грн. Виник жахливий дефіцит персоналу, з яким багато ресторанів не впоралися й досі.

Другим дзвінком стало підвищення вартості комунальних послуг. Настали холоди, витрати на електрику, опалення і газ для бізнесу значно зросли, до 30-40%. Щоб приготувати їжу й обігріти приміщення, ресторани почали витрачати значно більше. Платежі за комунальні послуги неприємно здивували майже всіх рестораторів.

А тут ще червона та жовта зона. Ресторани зобов'язали перевіряти сертифікати про вакцинацію у відвідувачів, які, звичайно, є не в усіх. Через війну відвідуваність багатьох закладів впала на 30-40%.

При цьому орендна плата не знижувалась для ресторанного сектору, незважаючи на кольорові зони та падіння відвідуваності. Платити оренду, яку легко сплачують аптеки та Нова пошта, а також платити податки, акцизи, екваринг зрештою можуть лише дорогі ресторани. Витрати зросли, а виторг — ні.

І тому подітися нікуди — ресторани підвищуватимуть ціни. Щомісяця на 10, 20%. І так до весни ціни в кафе та доступних учора ресторанчиках зростуть вже на 50%. А хто не підніме ціни — закриється. Тому що просто не буде чим оплачувати витрати, які все ростуть і ростуть. Це стосується насамперед доступних за ціною закладів. Тих, у яких можна було пообідати за 100-150 грн, повечеряти за 300-400 грн, випити кави за 30 грн. Про такі ціни тепер доведеться забути. І рестораторів можна зрозуміти: навіть успішні заклади, де завжди багато народу, говорять про фінансові проблеми.

Проблем немає лише у дорогих ресторанів. Які можуть залучати найкращий персонал, платити комуналку, купувати найкращі продукти. І їхні відвідувачі матимуть змогу все це оплачувати без проблем. А дешевші ресторани будуть змушені змиритися з втратою частини клієнтів, які просто не зможуть платити ціну вище, ніж зараз.

І прийдемо ми до ресторанного ринку, який був на початку 2000-х. Ресторанів мало, але вони забиті, бо їх мало. І знову, щоб піти в ресторан чи кафе, треба буде накопичувати цілий місяць.