Врятувати "Мрію". Чи дадуть арабські шейхи гроші на українську космічну науку

Амбітні еміратські шейхи можуть включитися в цю роботу і фінансувати українську космічну науку в координації з американцями — є такий варіант для рятування українського космічного потенціалу.

Related video

Ще школярами в Алжирі ми уважно спостерігали за запусками космічних ракет як в СРСР, так і в США — навіть в шкільній програмі з читання у нас були тексти з ілюстраціями про те, як Гагарін першим підкорив космос, про висадку людини на Місяць, де красиві картинки приковували нашу увагу: стикування і розстикування модулів, окреслення траєкторій корабля з датами.

Пізніше своїми очима я побачив величезний літак "Мрія", який злітав у повітря після того, несучи на спині знаменитий човник "Буран" — це був останній постріл радянської космічної програми у ворота американців.

Повністю автоматизований процес. Ніщо не віщувало, що саме на цій першій та останній експедиції космічного корабля багаторазового використання і завершиться процес радянсько-американської гонки на цьому терені.

Естафету підхопили китайці — це вони замість Росії включилися в гонку за першість в освоєнні "червоної" планети — Марс.

Цьому суперництву між Пекіном та Вашингтоном нещодавно виповнилося 12 років. Китайці успішно доставили на орбіту червоної планети свій апарат у межах програми "Тяньвень", який передав чітку фотографію поверхні планети.

Апарат складається з посадкової платформи з першим китайським марсоходом, а також орбітального апарату.

Пекін серйозно взявся за червону планету: китайські вчені мають намір вивчити іоносферу планети та шукати поклади водяного льоду на її поверхні.

Американці вивчають цю планету ще з "радянських" часів і встигли багато, і вони не допустять першості Китаю у цьому плані, тому вирішили перекласти частину витрат своєї марсіанської епопеї на еміратських шейхів.

У американців є великий досвід відправлення експедицій до червоної планети (з 1964 року), число запланованих запусків 36, 12 з яких вже реалізовані.

Зараз до планети наступним за китайським та "еміратським" апаратами відправляється американський марсохід "Perseverance" (Наполегливість).

Над американською програмою працюють двісті вчених і дослідників у координації з інститутом атмосферної та космічної фізики в Університеті Колорадо, а також з іншими організаціями, такими як Університет штату Арізона та Каліфорнійський університет в Берклі.

Коли дослідження та розробки з фінансових причин почали буксувати, американці запропонували амбітним шейхам з ОАЕ включитися в роботу шляхом фінансування, створивши при цьому космічний центр імені Мухаммеда ібн Рашида — правителя Дубаю, в Колорадо — швидше за все, перейменували американську лабораторію, заплативши за це 200 мільйонів доларів.

У Дубаї для престижу і політичного піару вирішили відкрити філію Центру в ОАЕ. Таким чином, американці вийшли з ситуації, що склалася, заощадивши гроші своїх платників податків.

Після закінчення досліджень і проектування на папері, ОАЕ з американцями звернулися до японського гіганта "Міцубісі" з метою втілити задумане в залізо — створити міжпланетну станцію з дуже обнадійливою назвою "Амаль" ("Надія" арабською), також були виділені й інші суми, щоб розблокувати американський проект, аби не програти китайцям.

Fullscreen

Отже, один виріб з американського марсіанського арсеналу було переліновано в арабську "Надію", і американці знову включилися в гонку з китайцями.

Ось, чому еміратський апарат запустили з японського космодрому Танегасіма за допомогою японської ж ракети, який 9 лютого 2021 року успішно вийшов на орбіту Червоної планети — першим з трьох, які націлилися туди.

Але до наміченого старту правителю Дубаю Мухаммеду ібн Рашиду спало на думку — потрібно продемонструвати своє дітище публіці, яка зачекалася цієї події, з метою політичного шоу.

Як ми знаємо, існує жорстка конкуренція між правителями країн Арабської затоки, особливо між Катаром і ОАЕ. Тут ібн Рашид вирішив вдарити космосом і транслювати свою присутність біля космічного апарату по всіх каналах — що поробиш, престиж.

Власне кажучи, весь цей ажіотаж і фінансування було спрямовано на те, щоб красуватися у медійному середовищі поруч з цим апаратом і вивищуватися над своїми недругами — менталітет бедуїнів.

Але тут американці заперечили правителю Дубаю, мовляв, США знаходяться в жорсткій конкуренції з Китаєм, і немає часу для такого порожнього піару.

Після довгих та напружених переговорів американці пішли на поступки амбітному шейху з однією умовою — профінансувати ще один старт аналогічного американського апарату на Марс у докір китайцям.

Саме цей апарат зараз і летить слідом за двома: китайськими та еміратським, і підходить до орбіти Марса.

Це поступка коштувала шейху 137 мільйонів доларів, щоб транспортувати виріб з Японії в Дубай — туди і назад.

Був створений спеціальний контейнер для його транспортування з дотриманням всіх фізичних параметрів: температура, вологість та інші характеристики.

Виріб доставили для фотосесії на борту українського літака "Антонов" — тут і Україні пощастило отримати шматочок цього пирога у розмірі 36 мільйонів доларів (як пише єгиптянин Халед Ріфаат Салех — фахівець з космосу на своїй сторінці у ФБ).

До слова, український літак-гігант "Мрія" може використовуватися як повітряна стартова платформа для запуску різного виду космічних апаратів, як це було з "Морським стартом".

Амбітні еміратські шейхи можуть включитися в цю роботу і фінансувати українську космічну науку в координації з американцями — є такий варіант для рятування українського космічного потенціалу.

А на знімку — перший еміратський космонавт Хазза Аль Мансурі.

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.