Повангуємо? Чому вибудовування працюючої моделі майбутнього так само складно, як фізика і математика

Нерідко помічаю, що навіть у чомусь гуманітарно обдаровані люди виявляються позбавленими гуманітарного слуху. В першу чергу, тому, що ігнорують інформацію, яка не вкладається в їх картину світу. Все, що працює на її підтвердження, безумовно схвалюється, а якщо ні — вважається нісенітницею, маніпуляцією і взагалі "не про те".

Така фільтрація, звичайно, не сумісна не тільки з інтелектуальною чесністю і критичним мисленням, але, по суті, і з гуманітарним знанням, як таким.

Хоча, тому чи іншому з новоявлених "лідерів думок" і його інтернет-секті їх гуманітарна позиція може здаватися об'єктивною і бездоганною. А чому ні? Люди нібито не дурні, вміють читати і писати книги, закінчували виші, голова на плечах теж начебто є...

Але все не так просто.

Добре про це сказав видатний антрополог, історик культури і філолог Лев Самуїлович Клейн:

"Простота гуманітарного знання ввижається. Вона привертає до всяких інтернетних форумів масу фріків і графоманів, яким здається, що фізику та математику опанувати важко, а тут все просто. Мова звичайна, кілька термінів легко засвоїти, і вважай всі проблеми запросто! Їм невтямки, що за кожним фактом тут стоять пов'язані з ним теорії, а за кожним законом — маса застережень і винятків, умов і каверз. Що потрібно знати всі зв'язки і досліди рішення. Що кожна ідея повинна бути включена в теоретичні системи. Нерідко навіть досвідчені вчені природничих і точних наук потрапляють у ці мережі...

Але майбутнє вирішується саме гуманітарним знанням і культурою. Я у цьому переконаний. Саме вони освічують народ і дозволяють йому не йти на обіцянки демагогів і політичних шарлатанів".

Тобто, до майбутнього можна підійти як до задачі, яку потрібно вирішити.

Пам'ятайте, як в школі ви могли кілька разів, вирішуючи завдання, отримувати відповідь, яка була невірною, але вам вона здавався правильною. І тільки потім з'ясовувалося, що ви щось не врахували, щось не до кінця зрозуміли, десь помилилися...

Майбутнє — це особлива, візіонерська технологія, доступна, якщо не брати до уваги Вольфа Мессінга, тільки сфері специфічно орієнтованого гуманітарного знання.

Будь-яка ідеологія, шовінізм і пропаганда, а також переконання у тому, що "все просто", "і так зрозуміло", "я не дурніше деяких" — просто підставляють в рішення потрібну відповідь, яка привертає помилковою очевидністю, але, на жаль, не є правильною.

Проблема у тому, що на теми майбутнього світу та України часто міркують люди, які не вміють, не можуть або не хочуть ставити "свої ідеї" та "очевидні факти" у відповідність з теоретичними системами, нелінійною повнотою смислів і досвідом рішень, напрацьованих людством у гуманітарній сфері.

До того ж, як вірно помітив Клейн, в цю пастку запросто потрапляють навіть "лідери думок" — досвідчені вчені, непогані письменники, та й загалом досить адекватні і успішні люди. А вже, що говорити про інших?

Щоб вирішити "задачу про майбутнє" мало підставити у неї відповідь, яка здається вам очевидною і правильною. Її потрібно кожен раз саме ВИРІШУВАТИ ЗАНОВО, а не вгадувати чи брати запропоновану готову відповідь.

А це набагато важче, оскільки вимагає певних навичок мислення, відмови від "гуманітарної ліні" і "права на істину".

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.