У дзеркалі статистики. Чому можна говорити, що Україна вийшла з рецесії

Перший квартал 2021 року був прогнозовано не простим. COVID-19, відсутність програми МВФ мали прогнозовано негативні наслідки для нашої економіки. Продовження збільшення цін на аграрних сировинних ринках з одного боку позитивно вплинули на наш платіжний баланс, з іншого — потягли вгору ціни на продукти харчування в Україні. Однак, при всіх негативних явищах, команді президента при владі загалом (незважаючи на деякі помилки, про які пізніше) вдалося впоратися з ситуацією.

Отже, по порядку.

• Економічне зростання

Підсумкові дані щодо падіння ВВП у 2020 р. виявилися ще трохи кращими, ніж очікувалося. За підсумками 2020 р. ВВП у реальному вираженні скоротився на 4% (порівняно з мінус 4,2% очікуваних МЕРТ і НБУ, "мінус" 4,8% у макро-прогнозі КМУ, "мінус" 8,2%, які давав нам МВФ в останньому Мемо влітку 2020 р.). Ми впали менше, ніж у країнах ЄС-27 і загалом можна порівняти з країнами новими членами ЄС у нашому регіоні (див., напр., Болгарія, Чехія, Словаччина, Угорщина).

Ці показники вигідно відрізняються на тлі минулої світової фінансової кризи, де ми з "мінус" 14,8% були одними з лідерів падіння у світі. Основний внесок у падіння ВВП внесло скорочення інвестицій, тоді як підтримку валової доданої вартості надали споживчі витрати домогосподарств, які в реальному вираженні зросли на 1,6%, що було підтримано зростанням реальних доходів населення.

Так, реальні доходи населення, нехай і не на багато, але виросли у минулому році (на 2,6%) і продовжують зростання в першому кварталі 2021 року. Внесок чистого експорту також був позитивним через сприятливу цінову кон'юнктуру і високі темпи скорочення імпорту.

Зростання у 4-му кварталі 2020 року (проти 3-го кварталу 2020 р.) склало 0,8%, тоді як у 3-му кварталі 2020 року (проти 2-го кварталу 2020 р.) — "плюс" 8,5%. Зростання два квартали поспіль означає, що на кінець 2020 року Україна технічно вийшла з рецесії (на відміну від того ж ЄС-27). Хоча у річному вираженні (квартал до кварталу попереднього року), падіння, звичайно зберігалося.

• Доходи бюджету

Вперше ми можемо відзначити позитив у роботі митниці. Так, порівняно холодна зима, так, зростання цін на енергоносії. Однак, якщо подивитися структуру митних надходжень, то зростання спостерігається не тільки по енергетичній групі товарів. На 7% (або на 6,8 млрд. грн.) Вдалося перевищити індикативи і на 28% (або на 21,5 млрд. грн.) Збільшити надходження від митниці рік до року.

Скажу відверто, для нас це і певний психологічний, ментальний кордон у вирішенні найбільш складної проблеми протидії контрабанді, що сформувалася впродовж останніх 29 років обсягом і формами старої англійської контрабанди, про яку писав у 1724 році Даніель Дефо, стверджуючи, що не бачить на південному узбережжі Англії ніякої торгівлі, крім того, що називається контрабандою та шахрайством. Зростання надходжень вселяє надію ще й тому, що саме нове керівництво митниці зіграло визначальну роль в останньому рішенні РНБО щодо контрабанди.

Вже традиційно команда ДПС перевиконує як квартальний план по доходах бюджету, так і значно перевищує фактичні надходження рік до року. Незважаючи на те, що перший квартал 2020 року був останнім до-корона-кризовим періодом. У першому кварталі 2021 року податкова перевиконала план на 7,6 млрд грн. або 6,28% і принесла доходів на 17,9 млрд грн. або 16,1% більше рік до року. Відразу зазначу, що перевиконання відбулося не через зменшення сум відшкодування ПДВ, до слова також, як і минулого року, порівняно з першим кварталом якого надходження від ПДВ збільшилися у півтора рази.

• Збереження фінансової стійкості

1. Інфляція прискорюється, проте залишається під контролем і не вийде протягом і за підсумками року за межі двозначного показника.

У 2021 р інфляція прискорюється на тлі зростання тарифів ЖКГ, неврожаю (соняшнику, зернових), зростання світових сировинних цін і перекладання виробничої інфляції. У лютому 2021 р річна споживча інфляція прискорилася до 7,5% (до лютого 2020 р) порівняно з 5% в грудні 2020 р виробнича інфляція — до 26,6% з 14,5% відповідно. Поточний прогноз на кінець 2021 року — в уряду 7,3%, у НБУ — погіршився до 7%.

І хоча мета НБУ щодо інфляції (5+/-1%) швидше за все не буде досягнута, загалом цінова ситуація залишається контрольованою. У минулі епізоди фінансово — економічної кризи інфляція була завжди вище 10% (2008 р — 22,3%, у 2009 р — 12,3%, у 2014 р — 24,9%, у 2015 р — 43, 3%, у 2016 р — 12,4%), а Україна була лідером по інфляції серед країн в регіоні, чого не спостерігається зараз (лідери Туреччина і Білорусь, а інфляція на піку у 3-му кварталі досягне максимум 9-9, 5%).

Для стримування інфляції НБУ абсолютно обгрунтовано почав цикл підвищення відсоткової ставки.

2. Збереження низьких відсоткових ставок.

Облікова ставка

5 березня НБУ підвищив відсоткову ставку з історичного мінімуму 6% до 6,5% (рік тому на цю ж дату ставка становила 11%). Так чи інакше, сьогодні облікова ставка НБУ безпрецедентно низька, що на тлі інфляції дозволяє констатувати у першому кварталі 2021 року негативну відсоткову ставку кредитування, що є додатковим стимулом для відновлення економіки.

Зниження відсоткових ставок центробанками світу для боротьби з ковід — кризою і стимулювання економічної активності було одним із трендів минулого року (за 2020 рік зафіксували 207 епізодів зниження ставок і всього 9 епізодів їх підвищення). Однак потенціал такого зниження за більшістю країн вичерпаний. Під впливом збільшення світових цін на сировину та інших внутрішніх чинників зростання інфляційного тиску спостерігається у багатьох країнах світу з відкритою економікою, наслідком чого стало підвищення у 2021 р відсоткових ставок центробанками, зокрема у нашому регіоні в РФ, Туреччини, Грузії, Вірменії (всього за 1 січня — 29 березень 2021 р зафіксовано 10 епізодів підвищення ставок і 3 їх зниження).

Кредитні ставки

Далі за зростанням інфляції та облікової ставки логічно очікувати пропорційного підвищення кредитних ставок. Однак поки статистика доступна тільки за лютий 2021 р за підсумками якого ставка по гривневих кредитах для бізнесу (без овердрафту) знизилася ще далі до свого історичного мінімуму 8,1% (11,9% в лютому 2020 р 8,4% — в грудні 2020 г.).

3. Збереження стійкості банківського сектору.

За весь 2020 р незважаючи на економічну кризу, неплатоспроможними визнано всього два банки (Аркада і Місто банк), які займали всього 0,2% ринку за активами (для порівняння, у 2014 р неплатоспроможними визнали 33 банки, у 2015 р — 29 банків, а за 2014-2016 рр. банківська система втратила половину своїх активів). У 2021 р позитивні тенденції у банківському секторі зберігаються:

• Жодного неплатоспроможного банку з початку року
• Зберігається приплив депозитів (+2,7 млрд. грн. і +100 млн. дол. за 2 міс. З початку року), при тому що ставки за ними впали також до історичних мінімумів, що говорить про довіру, як до банківської системи, так і до національної грошової одиниці.
• Прибуток банківського сектору — 6,5 млрд. грн. за 2 міс. 2021 р. — третій кращий результат з 2009 р (після 2019-2020 рр.).
• Норматив адекватності регулятивного капіталу (мінімум -10%) зріс з 19,66% на кінець 2019 р до 21,98% на кінець 2020 року і до 22,36% на 1 березня 2020 р
• Частка поганих активів знизилася за 2020 рік більш ніж на 7 в.п. до 41% і продовжить знижуватися у 2021 р. (за січень — лютий на 0,6 в.п., до 40,4%).

4. Утримання відносної курсової стабільності.

На початку 2021 р ситуація на валютному ринку залишається стійкою. За 1 січня — 5 квітня курс гривні до долара з початку року зміцнився на 1,1%. Поточний прогноз на 2021 г. — невелика девальвація на тлі повернення до негативного рахунку поточних операцій і погіршення умов торгівлі.

5. Утримання ЗВР на безпечному рівні.

Станом на 1 січня 2021 р ЗВР досягли 29,133 млрд. дол. (+15% або +3,8 млрд. дол. За рік). Це максимум за останні 8 років (з вересня 2012 р).

З початку року ЗВР скоротилися на 2,2% до 28,543 млрд. дол. на 1 березня 2021 року (проти 27,042 млрд. дол. на 1 березня 2020 г.). Тобто за час світової фінансової кризи Україна не тільки не витратила, а й наростила ЗВР, які на сьогодні складають 4,6 місяців майбутнього імпорту (при критерії достатності не менше 3-х місяців).

• Виконання бюджету за видатками

Виконання держбюджету за видатками також покращилося порівняно з аналогічним періодом минулого року (видатки за загальним фондом за перші 2 місяці виконані на 89,9% проти 85,9% у 2020 р). І хоча, звичайно, такий рівень фінансування залишається незадовільним, особливо у світлі невиконання плану витрат на медицину, це традиційна проблема, особливо для початку року, коли витрати відстають від плану через повільність розпорядників бюджетних коштів. Наприклад, у відносно сприятливі 2018 -2019 рр виконання бюджету за видатками за перші 2 місяці становило 91,5% і 90,2% відповідно.

На 1 березня коштів на ЄКР було досить для проведення всіх витрат, а Держказначейство відкрило асигнування по 9 з 10 гривень невиконаних витрат. Разом з тим, Міністерству фінансів не варто сподіватися на милість Божу подібно практиці 2020 року, що склалася при фінансуванні боргу і виконання плану запозичень, який в цьому році знову зривається.

• Соціальні стандарти

Ми можемо з упевненістю стверджувати, що відносна цінова та курсова стабільність трансформуються у зростання соціальних показників (зарплата, пенсії) в реальному вираженні (знову-таки, на відміну від минулих епізодів кризи).

1. Зростання реальної заробітної плати.

Середня зарплата

Зростання реальної зарплати триває. За підсумками перших 2-х місяців з початку 2021 р середня зарплата склала 12 443 грн. (10 787 грн. за 2 міс. 2020 р.) Реальна (тобто з урахуванням інфляції за період) зарплата за 2 місяці 2021 р зросла на 8% (до аналогічного періоду 2020 р.)

Нагадаємо, що у 2020 р реальна зарплата за рік зросла на 7,4%. Для порівняння у 2009 р реальна зарплата за рік впала на 9,2%, у 2014 р — на 6,5%, у 2015 р — на 20,2%.

У доларовому еквіваленті середня зарплата за 2 місяці 2020 р зросла на 3,2% до 443,6 дол (429,9 дол за 2020 р 406,1 дол. За 2019 г.).

2. Зростання мінімальної зарплати (МЗП)

МЗП зросла на 20% з 1 січня 2021 р до 6 тис. грн., у доларовому еквіваленті виросла на 21,2% (215,7 дол. на 1 квітня проти 176,9 дол. на кінець 2020 г.).

У березні 2021 р МЗП в Україні була вищою, ніж у сусідній РБ (152 дол. або 400 білоруських рублів, за поточним курсом на 29.03.2021), Молдові (164 дол. або 2935 молдавських леїв), РФ (169 дол. або 12792 рубля на федеральному рівні).

3. Зростання середньої пенсії у реальному вираженні.

На кінець 2020 р середня пенсія становила 3 507,5 грн. (3 082,9 грн. у 2019 г.). У реальному вираженні (з урахуванням інфляції) середня пенсія за рік зросла на 8,1%. Однак, наші пенсії — це скоріше привід для сорому, ніж для пафосних рапортів про підвищеннях соцстандартів. Наші пенсії за всіма параметрами залишаються дуже низькими.

На кінець 2020 р 58% пенсіонерів (майже 6,5 млн. осіб) отримували пенсію нижче 3 тис. грн., тобто нижче за фактичний прожитковий мінімум для непрацездатних (3 370 грн. на кінець 2020 р.) і відповідно більша частина таких пенсіонерів була за порогом абсолютної бідності. Середня пенсія на кінець 2020 р становила всього 30% від середньої зарплати (середнє по країнам OECD — 50%, рекомендований мінімум — 40%, у нас у 2013 р — 47%), що говорить про те, що пенсії не забезпечують гідний рівень заміни випадаючих трудових доходів при виході на пенсію. І хоча зростання пенсій у 2021 році продовжитися, ми все одно не зможемо забезпечити гідний рівень життя найбільш соціально незахищеним верствам населення.

Сьогодні, незважаючи на погіршення епідситуації і ризики часткових/повних локдаунів, прогнози і оцінки на 2021 р залишаються стримано-оптимістичними. Відновлювальне зростання (у річному вираженні, знову ж якщо не буде несподіванок) почнеться в другому кварталі 2021 р. За підсумками року, за різними усередненими оцінками, реальний ВВП виросте на 4,2-4,8%, тобто з великою часткою ймовірності Україна відіграє падіння за 2020 рік вже у поточному році.

Отже, підсумуємо.

- країна пройшла фінансова кризу гідно як порівняно з іншими країнами, так і з кризами у своїй новітній фінансової історії;

- в країні забезпечена макро-фінансова стабільність і стабільність банківської системи, чим у сукупності з низькими відсотковими ставками створені передумови для подальшого економічного зростання;

- державний борг на тлі складно прогнозованих переговорів з МВФ є одним із найсерйозніших викликів у сфері публічних фінансів 2021 р;

- очевидними є результати роботи у сфері детінізації, що дають вже сьогодні збільшення надходжень до бюджету;

- низькі соціальні стандарти (незважаючи на порівняно швидке їх збільшення) — хронічна хвороба нашої держави, не може бути вирішена у межах бюджету 2021. Для цього необхідні якісні, структурні зміни в економіці: мир, детінізація, стійке зростання економіки.