Чому ми не йдемо з поганого фільму, дочитуємо погані книги і не кидаємо погану роботу

Втрата відчувається сильніше, ніж радість від еквівалентного прибутку.

Пояснити клієнту чого він позбавляється не користуючись вашим продуктом ефективніше, ніж пояснювати, що він отримає, коли його купить.

Якщо ви хочете в одному місці забрати 100 гривень, в іншому вам доведеться видати 200, щоб компенсувати відчуття від втрати.

Депреміювання співробітника сприймається ним набагато сильніше, ніж радість від премії в такому ж обсязі.

Уникнення втрат — одна з основних ментальних стратегій людини.

Величезна кількість наших рішень заснована на попередніх інвестиціях: матеріальних, емоційних, інтелектуальних.

Величезна кількість людей не йде з поганого фільму, дочитує нецікаві книги і не кидає безперспективну роботу.

Ми боїмося втратити зроблені раніше інвестиції сильніше, ніж можливу вигоду від альтернативних варіантів, які з'являються у разі їх втрати.

Наш мозок — найкращий маніпулятор і маркетолог — він постійно підсовує нам результат вибору, але цей результат часто не має нічого спільного з раціональністю та оптимальністю.

Ми не раціональні і цим користуються маркетологи, бізнесмени та політики. Особливо політики.

Зрада набагато ефективніше б'є по голові, ніж перемога. Критика опонентів впливає на рейтинг сильніше, ніж власні обіцянки. Невиконані обіцянки виборці пробачають легше, ніж погіршення поточних показників.

Чи добре бути раціональним?

У певних питаннях їм просто необхідно бути, оскільки це часто-густо питання про гроші і наш час.

Стосунки з близькими людьми і наше відчуття свободи і щастя — ось де раціональність не потрібна а іноді навіть шкідлива.

Будьте щасливі та раціональні!

Першоджерело.

Публікується за згодою автора.