Чому люди конфліктують? Як перестати підлаштовуватися під інших і бути самим собою

Чому люди конфліктують? Здавалося б, можна і без цього, але ж ні! Куди не кинь оком — безперервний "срач". А завдяки соціальним мережам то взагалі складається враження, що світ рухається до катастрофи.

Усім здається, що, мовляв, раніше люди були добрішими, чуйними і розуміли краще за інших, ніж зараз. Не хочу вас засмучувати, але з точки зору конфліктології між вами і вашими предками, котрі жили тисячу років тому, немає АБСОЛЮТНО НІЯКОЇ різниці.

А завдяки соціальним мережам у вас просто з'явилася можливість комунікувати з набагато більшою кількістю людей, ніж 20-30 років тому, і в кожного з них є своя думка. Ключове слово тут — ДУМКА.

Ми всі ростемо в різних умовах, різних сім'ях, різних соціальних групах, різних побутових умовах. У підсумку, коли ми досягаємо віку повноліття, то кожен з нас фізіологічно — тіло, а інтелектуально — пазл на 9745 деталей. Кожна з яких стоїть в єдино можливому місці, щоб картина вас як особистості була цілісною.

Красива це картина — припустимо, заспокійливий пейзаж Швейцарських Альп, або ж страшна — підворіття спального району, це вже інше питання, але ви повинні це прийняти, як факт. І якщо ви спробуєте вставити з вашого підворіття кілька шматочків у пазл Швейцарських Альп, то нічого цілісного не вийде, так само як і навпаки.

Тому є ЄДИНА МОЖЛИВІСТЬ не конфліктувати:

НІ В ЯКОМУ РАЗІ не робіть цього до тих пір, поки вас не запитають. Наприклад: "Скажи, як ти можеш прокоментувати моє ставлення до ЛГБТ?"

• І ось тут ви можете сказати йому те, що думаєте насправді. Але людина повинна сама попросити вас озвучити вашу думку.
• Ніколи не лізьте з порадами. Просто дайте людям бути самими собою. Якщо ви авангардист у вашій соціальній групі, то з імовірністю 99% ваша соціальна група не зможе вас змінити.

Теоретично це можливо, але на те, щоб перекроїти ваш пазл, підуть роки. Люди, які йдуть працювати, наприклад, у податкову або поліцію, і залишаються там працювати надовго, не вивертають себе навиворіт. Вони роблять те, що гармонійно вписується в їхній ментальний пазл.

Тому якщо ви ментально не відповідаєте вашій соціальній групі, валіть з вашої соціальної групи, І НІ В ЯКОМУ РАЗІ не намагайтеся змінювати саму групу і висловлювати свою думку, наші вас не питають.

Я, наприклад, народився в багатонаціональній сім'ї. Кращі друзі мого дитинства: Росіянин, Українець, Латиш, Осетин і Єврей. І це не абстракція для красного слівця, а конкретні люди з конкретними іменами. Тому будь-які висловлювання про перевагу будь-якої нації над іншою я сприймаю без особливого оптимізму.

Але в той же час є люди, які виросли в моноетнічних сім'ях, і в моноетнічному оточенні і їхній ментальний пазл інший. Ми ніколи не зрозуміємо одне одного, і, на щастя, якщо я опиняюся в подібній соціальній групі, у мене завжди є можливість піти зі свого "підворіття" до інших "підворіть" з дивовижного світу "Швейцарських Альп".

Нещодавно прочитав цікаву історію про те, як одного разу селянин вирішив перейти через замерзлу Неву у весняному царському Санкт-Петербурзі. Оскільки було вже тепло, лід був неміцний, про що повідомили всі місцеві газети і спеціально встановлені біля річки таблички.

Побачивши селянина посеред річки, відповідальний городовий почав свистіти йому і подавати всілякі знаки, щоб той повернувся, але селянин продовжив свій шлях.

Зрештою лід тріснув і селянин опинився під водою. Городовий кинувся рятувати дурня, і в підсумку, промокнувши до нитки, усе-таки врятував недбайливому життя.

Як думаєте, що почув як подяку рятівник? Правильно! Селянин сказав: "Що ж ти, с @ ка, мене не зупинив?", на що городовий, обурившись, заперечив: "Я ж тобі свистів і кричав!". Селянин же, не замислюючись, парирував: "Кричав він! У морду треба було дати, а не свистіти і кричати!".

Так от, не треба було! Ні свистіти. Ні кричати. Ви в будь-якому випадку залишитеся винним. Просто дайте людям бути тими, ким вони є. І тоді настане мир у всьому світі. А чий пазл симетричніший і красивіший, у результаті покаже час.

Першоджерело.