Ракети середньої дальності. Як Україні розпочати виробництво та дістати Москву
"Читаю в мережі безліч публікацій про те, що Україні, виявляється, терміново необхідні ракети середньої дальності на 500-5 000 км. А інакше агресор, почуваючись у безпеці, так і продовжить руйнувати наші мирні міста та створювати нам гуманітарну катастрофу. Це називається "прозріли". Думка.
Уже кілька поколінь ракетників змінилося у Дніпровському КБ "Південне" та Київському КБ "Луч", у яких пальці стерлися об клавіатуру, коли вони писали незліченні обґрунтування та пропозиції щодо створення таких ракет! І 30 років владі було все одно на аргументовані міркування фахівців. І нашому суспільству було однаково — жодної акції активістів не пригадаю з вимогою покращити нашу оборону за рахунок створення своїх ракет. А тепер ця тема стала не просто суперактуальною, а й суперскладною заразом.
Технічно простіше збільшити дальність крилатої ракети "Нептун" за рахунок розгінного блоку. Але така дозвукова ракета буде вразливою для ППО ворога. Балістичну ракету середньої дальності треба проєктувати з нуля, але завдання це Україні під силу. У будь-якому випадку потрібно три-чотири місяці на конструкторську документацію, а потім необхідно виготовити півтора десятки ракет для випробувань. Питання: де виготовити?
Якщо виробництво буде на території України, агресор його негайно розбомбить, як уже сталося з виробничими потужностями КБ "Луч". Якщо виносити на територію наших союзників, то одразу доведеться вирішувати питання з обходом міжнародної угоди про заборону виробництва ракет із дальністю понад 500 км. Варіанти є, але це додаткове ускладнення завдання.
Повний цикл розробки, випробувань та запуску в серійне виробництво що крилатої, що балістичної ракети середньої дальності — два роки мінімум. І це за умови, що процесом керують видатні конструктори та виробничники, а проблем із ресурсами, враховуючи західні технології, немає.
А тепер про реалії. "Укроборонпромом" у нас фактично рулить кисла парочка Юрій Гусєв та Тимофій Милованов. Обидва нічого не розуміють в оборонці (крім розпилу бюджету, зрозуміло), обидва не є масштабними менеджерами, обидва зовсім не цікавляться будь-якими проривними розробками, враховуючи ракетні. Навіть під час війни наш "Укроборонпром" не робить нічого суттєвого для перемоги у цій війні.
Тож із ракетними атаками Москви й околиць доведеться почекати. До того часу, поки на якомусь етапі ленд-лізу в нас не з'явиться відповідне озброєння. Ну, або на наших військово-промислових начальників зійдеться просвітлення у вигляді ворожої боєголовки.
Важливо
-
![Telegram]()
відправити у Telegram
-
![Facebook]()
поділитись у Facebook
-
![Twitter]()
твітнути
-
![Viber]()
відправити у Viber
-
![Whatsapp]()
відправити у Whatsapp
-
![Messenger]()
відправити у Messenger
