Ризики під контролем. Чи можна розраховувати на стійкість валютного курсу під час війни

З'явилися цифри платіжного балансу за підсумками трьох кварталів воєнного року. Це важливо — стан платіжного балансу впливає на фінансову стабільність і, що важливіше для громадян, — на відносну курсову стійкість.

Останні тенденції свідчать про таке. Насамперед, за 9 місяців 2022 року експорт товарів становив $30,5 млрд, скоротившись проти аналогічного періоду минулого року на 31,6%. Утім, останніми місяцями динаміка товарного експорту покращувалася. У вересні експорт товарів становив $3,9 млрд — це найкращий показник із початку війни.

Аграрна продукція з великим відривом залишається основною статтею українського експорту, забезпечивши 2/3 виручки у вересні. За 9 місяців експортовано сільгосп сировини та продовольства (товарів групи 1-24 УКТЗЕД) на $16 млрд. І, хоча порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги такого експорту зменшилися на 10%, його частка в загальній структурі експорту зросла із 40 до 52,4 %.

Протягом трьох кварталів імпорт товарів продовжував відновлюватися, також досягнувши у вересні найбільшого значення з початку війни ($4,9 млрд), але меншими темпами, ніж експорт. Як наслідок, дефіцит торгівлі товарами у вересні покращився до $1 млрд, що є найкращим результатом у третьому кварталі та другим найкращим показником із початку року. За перші три квартали цей показник становив майже мінус $9 млрд.

Баланс торгівлі послугами залишається негативним як через втрати в експорті транспортних послуг, так і значні витрати українських біженців за кордоном, що виражається в збільшенні імпорту за статтею "подорожі". Негативне сальдо у вересні за послугами досягло майже $1,2 млрд, що є найгіршим показником із початку року, а за перші три квартали 1 "мінус" $6,1 млрд. Отже, зовнішньоторговельний дефіцит товарів і послуг за 9 місяців склав трохи більше $15 млрд. Це дуже значний розрив, але особливість цього року, коли він із значним запасом перекривається позитивним сальдо за первинними та вторинними доходами — стійкими надходженнями від оплати праці, переказами з-за кордону, значними обсягами гуманітарної та грантової допомоги. .

Завдяки цьому в спрощеному вигляді одна частина платіжного балансу (поточний рахунок), незважаючи на війну, залишається позитивною. За підсумками вересня профіцит поточного рахунку платіжного балансу збільшився на $1,9 млрд до $9,6 млрд за 9 місяців.

Щодо другої частини платіжного балансу — фінансового рахунку, то у вересні його негативне сальдо розширилося до $2,6 млрд дол., що є максимумом цього року. Причина — прискорення відтоку валюти за операціями приватного сектора (через торгові кредити, готівку поза банками, міжбанківські операції). З початку року відтік за фінансовим рахунком становив близько $14,5 млрд.

Отже, загальне сальдо платіжного балансу за 9 місяців склало "мінус" $5,9 млрд, що краще, ніж у першій половині року, коли воно досягло $8,1 млрд. Причина покращення ситуації — скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі та значні обсяги надходжень зовнішньої допомоги в другій половині року. За підсумками року дефіцит платіжного балансу має скоротитися до $4,9 млрд дол. Для порівняння, у 2014 році через значно менші шоки для економіки дефіцит досяг $13,3 млрд.

Цього року дефіцит профінансовано за рахунок золотовалютних резервів. Останні за підсумками вересня скоротилися до $23,9 млрд (три місяці імпорту). Проте з урахуванням надходження зовнішньої допомоги в жовтні ($4 млрд) резерви до початку листопада мають зрости до понад $25 млрд, а на кінець року, за прогнозом НБУ, резерви можуть досягти $26 млрд.

Останні тенденції в платіжному балансі свідчать, що зовнішня позиція України залишається вразливою, в тому числі через незрозумілі перспективи збереження зернової угоди, але як для війни відтік валюти — помірний. Через скорочення дефіциту зовнішньої торгівлі та значних обсягів зовнішньої допомоги в другій половині року ситуація покращується. Звісно, у найближчій перспективі стан платіжного балансу визначатиметься ходом воєнних дій. Але з позиції сьогодення ризики за платіжного балансу контролюються, обсяг золотовалютних резервів достатній щодо необхідних платежів у валюті й підтримки відносної курсової стійкості.