Українці висміюють реакцію Румунії на проліт російських ракет. Що тут не так?

"Під час російського обстрілу російські ракети пролетіли через повітряний простір Румунії. Румуни на це ніяк не зреагували. Чим викликали насмішки з боку українців, які висміюють румунів, кажуть що у них нема яєць і таке інше. І це дуже дивна, смішна і інфантильна позиція. В українців. Не у румунів. Здавалося б, війна мала зробити нас всіх більш дорослими. Але ні". Думка.

ракета калібр, військовий корабель, запуск калібру, румунія заперечує проліт ракети, у румунії спростовують проліт російської ракети, ракета росії пролетіла над румунією, румунія російська ракета
Фото: РИА Новости | Запуск ракети "Калібр" Росією, така ракета пролетіла над територією Румунії 11 лютого 2022 року

Румуни діяли дуже раціонально та по-дорослому. Звісно, нам би, українцям, хотілося, щоб вони збили ці ракети. А заразом і кораблі, з яких ці ракети були випущені, потопили. А потім ще всією авіацією НАТО завдали удару по Москві. Але це наше бажання. Яке ґрунтується на нашому ж раціональному бажанню воювати з московитами не самим. Але виключне бажання. І це бажання не має накладатися на наше сприйняття реальності.

А яка реальність? А реальність така, що будь-хто на місці особи, яка приймає рішення в Румунії, на якому б рівні це не було, вчинив би так, як вони вчинили. По-дорослому. І відповідально.

Ці ракети загрожували румунам? Ні, і румуни про це знали. Вони знали, що ракети летять не по їх душу. То чому ж вони мали їх збивати?

Хтось мав дати команду, мали б злетіти ракети, це б коштувало багато коштів румунських платників податків. Навіщо? Щоби що? А потім потребувало б від військових ще купу бюрократичної роботи. Навіщо їм це?

Атакувати російські ракети та підвищувати градус ескалації без загроз для країни? Не розумно. Захід цілком природно намагається не втягнути себе у війну. Бо війна нікому не потрібна. І якщо є вибір, розумне рішення — завжди уникати війни. Це в українців немає вибору. А у румунів він є.

Збивати ракети, які пролітають над територією Румунії, — це означає створювати ризики, що уламки цих ракет впадуть і завдадуть шкоди комусь у Румунії. Так, це збільшує ризики для самої країни. Бо самі ракети не становлять ризику.

Тому єдина причина збити ці ракети була б у логіці: "А ми зараз їм покажемо". Але це не дуже доросла логіка. І безвідповідальна.

І так, нам би цього хотілося. Але навряд чи система ППО в Румунії керується нашими бажаннями. І навряд чи вона має їх враховувати.

Уявіть, якби 2008 року російські терористи, обстрілюючи Тбілісі, чи коли 2015 року стріляли по Алеппо, запустили ракети так, щоб вони пролетіли над українською територією? Це важко географічно уявити, але припустимо таке. Дав би хтось команду збивати ці ракети? Ні. Тоді чому ми вимагаємо від румунів ставати учасниками війни, якщо вони можуть цього не робити? Ми б так само вчинили на місці румунів.

Тож росіянам це просто так минеться? Знову ні. Бо насправді це збільшує ймовірність здобуття Україною зброї, включаючи винищувачів. І це для нас дуже важливо. Тому російський агресор заплатить свою ціну за ці ракети над країною НАТО. Просто рахунок їм виставлять не відразу.

Джерело

Важливо
Штабні щури. Чому тим, хто воює на нулі, не платять бойові 100 тисяч
Штабні щури. Чому тим, хто воює на нулі, не платять бойові 100 тисяч