Міністр фінансів Марченко міг бути причетним до схем, за які переслідують екс-першого віце-прем'єра Любченко – ЗМІ

Фото: Бізнес Цензор

Міністр фінансів Сергій Марченко міг навмисне не вживати жодних дій, пов'язаних із боротьбою зі "скручуваннями" ПДВ, у причетності до яких сьогодні звинувачують першого віце-прем'єр-міністра Олексія Любченка та екс-в.о. голови ДПС Євгена Олійникова, повідомляють Українські новини.

Завдяки умисному заниженню прогнозних показників доходної частини держбюджету, Мінфіну вдається приховувати наявність "скруток", не роблячи активних дій для їхнього зменшення. Про це йдеться в матеріалі "РБК-Украина".

"Саме тому одне із питань, яке сьогодні активно обговорюють у кулуарах Кабміну — коли ж пройдуть обшуки у міністра фінансів Сергія Марченка", — йдеться у статті.

Журналісти нагадують, що про можливу причетність Сергія Марченка до "скруток" ПДВ та інших масштабних схем ухилення від сплати податків, а точніше до бездіяльності щодо їх усунення, експерти говорили вже досить давно. Ще в пояснювальній записці до проекту постанови про звільнення Марченка з посади Міністра фінансів у квітні 2021 року, автори цього документа — народні депутати вказували "скрутки" як одну з причин, чому міністрові настав час залишити свою посаду.

"Призначення Марченка на посаду міністра та Олексія Любченка — виконувачем обов'язків керівника Держподаткової служби відбулися майже одночасно у розпал пандемічної кризи. Відсутність будь-яких публічних конфліктів може свідчити лише про злагоджену роботу двох відомств — як офіційну, так і неофіційну", — вважають автори матеріалу.

Незважаючи на регулярні звинувачення у розквіті "скрутних" схем, "Марченко стверджував, що "боротьба триває", "війна тільки почалася" і наводив міфічні цифри, на які вдалося збільшити доходи бюджету нібито завдяки "безкомпромісній позиції" щодо "скруток". Наприклад, за підсумками 2020 року такі доходи нібито збільшились на 50 млрд грн".

Проте протягом усього періоду перебування Олексія Любченка на посаді голови ДПС (з квітня 2020 по травень 2021), а також вже коли він став першим віце-прем'єром, залишивши податкову на свого заступника Євгена Олійникова — втрати бюджету від "скруток" становили близько 40 млрд грн.

На думку авторів статті, секрет того, як Марченку вдавалося маніпулювати цифрами, простий: при ньому Мінфін регулярно занижує прогнозні показники доходів бюджету, недобирає плани щодо зовнішніх і внутрішніх запозичень, таким чином тримаючи економіку на "сухому пайку" і не фінансуючи всі необхідні витрати та проекти розвитку. Хоча в кризу саме нарощування державних видатків та збільшення дефіциту бюджету могло б дати прискорення для економіки, підтримавши її на плаву у непростий час. Так, розрахункові прогнози ВВП на 2021 рік становили близько 4,9 трлн грн, тоді як Мінфін верстав бюджет за показником 4,3 трлн. Усього 600 млрд грн різниці у прогнозах – і у вас уже утворюється "люфт" на 100-150 млрд грн "несподіваних" доходів бюджету.

Такий "люфт" дає можливість не робити жодних реальних дій ні детенізації, ні боротьби з " скрутками " ПДВ чи фіктивним його відшкодуванням, ні з іншим проблемним ділянкам роботи.

ЗМІ неодноразово відмічали, що у "скрутках", які покривав Любченко, були зацікавлені групи контрабандистів, наприклад, одіозний Ілля Павлюк (його представники у парламенті Андрій Холодов та Артем Культенко всіляко блокували відставку Любченка), а також Василь Костюк, В'ячеслав Стрелковський, Андрій Бобогло та інші. Крім того, в матеріалах журналістів також фігурували директор департаменту управління ризиками Антон Чиж та помічник Любченко, екс-глава фіскальної служби та Фонду держмайна Ігор Білоус.

"Однак найбільшим бенефіціаром, безумовно, був і залишається міністр фінансів Сергій Марченко, який поки що не залишив свою посаду. Очевидно, що правоохоронним органам, які розслідують кримінальні провадження стосовно Любченка та Олійникова, варто також звернути увагу і на роль міністра у масштабній схемі, яка обійшлася платникам податків як мінімум у 40 млрд грн за останні півтора роки", — резюмує видання.