"Є кілька важливих плюсів": у ОП відреагували на розслідування Bellingcat щодо "вагнерівців"

вагнергейт, розслідування Bellingcat, Bellingcat вагнерівці
Фото: Скриншот | Затримання "вагнерівців" у Білорусі

Розслідування журналістів, стверджує Михайло Подоляк, спростовує низку "вкидів", які робилися останні півтора роки.

У розслідуванні "вагнергейту", проведеному журналістами Bellingcat, є кілька важливих плюсів. Про це у коментарі Фокусу розповів радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

"У тексті Bellingcat є кілька важливих плюсів. Перший плюс — розбитий міф про те, що українською розвідкою керували спецслужби інших держав. Росія дуже намагалася це посіяти — у тому числі й українськими руками. Спростовано, що темою з "вагнерівцями" займалися американці, турки, британці та ізраїльтяни — а про це було багато "вкидів" за півтора роки", — сказав він.

Подоляк також звернув увагу на те, що розслідувачі дуже коректно подають інформацію: "Якщо йдеться про розмови з відставниками, то це вказується. Якщо їхні розповіді не можна перевірити, це вказується".

Аналогічна ситуація, зазначає Подоляк, спостерігається й у тій частині тексту, яка стосується президента України Володимира Зеленського та керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

"Президент точно не давав жодних наказів на перенесення чи зрив активностей щодо "вагнерівців". Андрій Єрмак точно не може навіть гіпотетично керувати розвідкою. Якщо хтось із відставників каже щось інше, то це лише слова", — уточнив радник глави ОП.

Крім того, за словами Подоляка, після розслідування Bellingcat буде набагато легше скоординувати відповідь міжнародної спільноти на роботу таких організацій, як ПВК "Вагнера".

Що за "вагнергейт"?

29 липня 2020 року співробітники КДБ Білорусі неподалік Мінська затримали 32 бойовиків російської ПВК "Вагнера". Ще одного вдалося схопити на півдні країни. У Мінську тоді стверджували, що бійців до них надіслали для "дестабілізації ситуації напередодні виборів", у зв'язку з чим на них порушили кримінальні справи.

Пізніше Офіс генпрокурора України заявив, що деякі із затриманих воювали на боці сепаратистів на Донбасі. Українська сторона попросила видати 28 із них. Проте вже 14 серпня стало відомо, що майже всіх затриманих передали Росії.

Влітку 2020 року низка блогерів і журналістів почала розповсюджувати інформацію про те, що план із захоплення "вагнерівців" провалився з вини Офісу президента України. Тоді у Зеленського цю інформацію заперечували, як і сам факт проведення спецоперації.

17 листопада 2021 року міжнародна організація Bellingcat опублікувала розслідування про "вагнергейт". У ньому йдеться, що спецоперація готувалася ще з 2019 року, а Зеленський про неї дізнався лише 15 червня 2020 року.

Тодішній голова ГУР Василь Бурба повідомив Bellingcat, що відкласти спецоперацію із захоплення бойовиків ПВК "Вагнера" розпорядився голова Офісу президента Андрій Єрмак. За словами Бурби, керівник адміністрації Зеленського запропонував зрушити початок операції на тиждень. Причиною, за його словами, стала угода про припинення вогню на Донбасі, яка через затримання "вагнерівців" могла зірватися.

Разом з тим розслідування Bellingcat розкрило і деякі деталі спецоперації. Так, українські фахівці, щоб виманити "вагнерівців", створили фейкове оголошення про найм на охорону об'єктів російської нафтової компанії "Роснефть" на Близькому Сході.