Відкласти початок операції з "вагнерівцями" розпорядився голова ОП Єрмак, — Бурба для Bellingcat

Відкласти проведення операції із захоплення бойовиків російської ПВК "Вагнера", внаслідок чого їх затримали співробітники КДБ Білорусі в Мінську, запропонував керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Про це розповів розслідувачам організації Bellingcat Василь Бурба, який керував Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України в момент проведення операції з "вагнерівцями".

Так, за словами Бурби, Єрмак запропонував зрушити початок операції на тиждень. Сталося це на фоні досягнення угоди між Україною та підконтрольними Росії сепаратистами про припинення вогню на Донбасі, яка мала набути чинності 27 липня 2020 року. Бурба стверджує, що в Офісі президента побоювалися скасування цієї угоди через затримання "вагнерівців".

Тодішній керівник ГУР, за його словами, заявив, що перенесення операції на тиждень неможливе з тієї причини, що бойовики або контррозвідувальні служби Білорусі і РФ могли запідозрити щось недобре. Бурба розповів, що Офіс президента пішов назустріч та запропонував скоротити затримку операції до чотирьох днів. Початися вона мала 29 липня 2020 року.

Примітно, що, за словами Бурби, спочатку офіцери, які курирували операцію, могли безпосередньо спілкуватися з президентом Володимиром Зеленським, однак у день, коли Єрмак повідомив про необхідність перенести виліт, глава держави "був зайнятий".

Втім, у Bellingcat наголошують, що вони не змогли перевірити достовірність цих розмов, а в Офісі президента відмовилися надавати коментарі щодо цього питання.

Згодом команді ГУР вдалося перебронювати квитки для вагнерівців на 30 липня.

Проте, зазначають у Bellingcat, коли автобус із 33 найманцями ПВК "Вагнера" вже їхав до Білорусі, там вже була напружена ситуація: на 9 серпня були призначені вибори президента і Олександр Лукашенко "боявся ворогів з усіх боків".

29 липня стало відомо, що всіх найманців затримали співробітники КДБ. Білоруська сторона вважала, що бойовики приїхали до Мінська для "дестабілізації ситуації перед виборами".

Ще 3 серпня, припускають розслідувачі, Кремль не знав про ситуацію, у якій опинилися найманці, оскільки ті заявляли, що затримані є співробітниками приватної охоронної компанії, які "їхали у відрядження через Мінськ" і "просто пропустили свій рейс".

Втім, керівник Ради безпеки Білорусі Андрій Равков тоді піддав ці слова сумнівам, стверджуючи, що "жодна російська ПВК не організовуватиме поїздку до третьої країни через Білорусь, якщо її куратори — "з ФСБ чи ГРУ" — спершу не зв'яжуться зі своїми мінськими колегами".

3 серпня генпрокурорка України направила до Білорусі запит про тимчасовий арешт 28 із 33 затриманих найманців. 5 серпня запит про передачу їм 32 росіян направила і РФ. Однак, 14 серпня стало відомо, що Білорусь задовольнила прохання Москви, а не Києва.

Зазначимо, у розслідуванні Bellingcat також зазначається, що ГУР Міноборони розпочало операцію ще у 2018 році. Її метою було приземлення літака в Києві з метою захоплення "вагнерівців".

Влітку 2020 року, невдовзі після провалу операції, низка українських блогерів та журналістів повідомили, що план зірвався з вини представників Офісу президента. Втім, Зеленський цю інформацію заперечував, як і сам факт проведення операції.