Перевести швидку атаку в позиційну війну. Як і чим Україна відбиватиме агресію

Аеропорт "Бориспіль" 25 січня 2022 року. На злітну смугу сідає літак повітряних сил США. На його борту 79 тонн військово-технічної допомоги для Збройних сил України (ЗСУ), зокрема близько трьохсот протитанкових ракетних комплексів Javelin. Це вже третій подібний рейс цього року. Зброю та засоби захисту Вашингтон надає в межах обіцяної раніше підтримки розміром $200 млн.

"Те, про що мріяли": Джавеліни, боєприпаси, гранатомети SMAW-D та NLAW

На тлі повідомлень про загрозу нового вторгнення Росії в Україну низка західних держав, зокрема країн — членів НАТО, заявили про готовність надати Україні зброю. Такої активності від партнерів Україна не бачила ніколи. США, окрім Javelin та боєприпасів до них (нагадаємо, їх Вашингтон надає невеликими партіями з 2018 року), надіслали реактивні гранатомети M141 Bunker Defeat Munition (SMAW-D), призначені для руйнування фортифікаційних укріплень та бункерів, а Велика Британія — партію гранатометів NLAW з ефективною дальністю стрільби до 800 м і військових, які навчатимуть українських колег, як ними користуватися. Навчання вже стартувало на Яворівському полігоні у Львівській області.

"Об’єднане Королівство рішуче налаштоване стояти пліч-о-пліч з Україною, підтримувати її суверенітет та спільні інтереси", — заявив міністр оборони Великої Британії Бен Воллес журналістам у час, коли перший літак зі зброєю був у небі. Всього в січні за маршрутом авіабаза Brize Norton — аеропорт "Борис­піль" здійснено щонайменше вісім рейсів.

В Україні надання військової допомоги високі чиновники та військові коментують стримано. Причин кілька, але найголовніша — не дати Росії зрозуміти, що та у якій кількості відтепер є на озброєнні України, аби Кремль не міг точно розрахувати свої сили в разі можливого наступу.

"В цій допомозі багато речей, про які ми раніше тільки мріяли", — говорить Олексій Резніков, міністр оборони України.

Окрім США та Великої Британії, військову допомогу Україні обіцяють Литва, Латвія та Естонія — вони готові поділитися своїми Javelin, зенітно-ракетними комплексами Stinger та гаубицями калібру 122 мм. Але оскільки це зброя американського виробництва, то дозвіл на її передачу країни Балтії мали просити у інших країн. Державний департамент США надав його на Javelin та Stinger. А ось передачу гаубиць Естонії заблокувала Німеччина, з якої походить ця зброя. Про можливе надання артилерійських боєприпасів заявили в Чехії. Стрілецьку зброю, бронежилети та захисні окуляри для територіальної оборони пообіцяла Канада.

На боці Кремля: у Німеччини свої інтереси та російське лобі

"Німеччина підігрує Кремлю, бо має свої, передусім економічні, інтереси та велике російське лобі", — так останнім часом говорять українські та міжнародні експерти про позицію Берліна в українському питанні. Крім того, що Німеччина не дозволила Естонії передати Україні гаубиці, вона (як і Нідерланди) упродовж всього 2021 року блокувала постачання Україні зброї за допомогою Агентства НАТО.

Ще рік тому Україна заплатила за 90 американських великокаліберних снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 комплексів протидії дронам ­EDM4S-UA з Литви, проте досі їх не отримала. За даними німецького видання Bild, вирішальна роль у цьому належала особисто Ангелі Меркель, колишньому канцлеру ФРН. І якщо в січні 2022-го позиція Амстердаму змінилась — за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, Нідерланди готові переглянути своє рішення в разі надходження нового запиту від України, — то Німеччина наполягає на своєму. 16 січня 2022 року, напередодні візиту німецької міністерки закордонних справ Анналени Бербок до Києва, Україна знову закликала Берлін надати зброю. У відповідь почула, що Німеччина не змінила своєї позиції й підтримуватиме Україну шляхом дипломатії, а не зброї. І все тому, що нібито пам’ятає уроки Другої світової війни.

"Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде", — сказала в інтерв’ю Анка Фельдгузен, пані посол Німеччини в Україні.

"Але в Німеччини нема якоїсь унікальної зброї, якої нема в інших країнах НАТО, — говорить Тарас Чмут, директор Фонду допомоги армії "Повернись живим". — Це більш політична історія. Важливо було би досягти згоди, аби Берлін не заважав".

За запитом України: дають те, що просить Генеральний штаб

"Ми можемо говорити, що в січні 2022 року Україна отримала значну допомогу, якщо враховувати всю попередню, — продовжує Чмут. — Мова про сучасні зразки зброї — британські та американські. Вони можуть посилити наш потенціал проти бронетехніки противника, нею користуватимуться мобільні бойові групи піхоти, сил спеціальних операцій, територіальної оборони. Але ця зброя не може бути чинником, який дозволить перемогти Росію у випадку великої війни. Лише її поступове збільшення призведе до зростання ціни вторгнення, що може йому запобігти".

Наші генерали та західна розвідка вважають, що росіяни при­три­мува­ти­муться тактики "танкового кулака". Якщо буде удар, то танковий — стрімкий і потужний

Західні союзники передають Україні, по-перше, протитанкову та протиповітряну зброю, і лише ті зразки, які може дуже швидко освоїти українська армія. Тобто це не складні системи озброєння, які нам також потрібні, але на опанування яких потрібен час.

"І це правильно, тому що часу для підготовки у нас немає. Дають те, що просить Генеральний штаб", — коментує Михайло Жирохов, військовий експерт.

По-друге, боєприпаси.

"Передусім до стрілецької зброї — в другому вантажі від США були патрони 12,7 мм для великокаліберних снайперських гвинтівок та гранати. Україна ще просить артилерійські снаряди калібру 152 мм. Їх нам можуть надати Чехія та Естонія", — додає він.

За словами Тараса Чмута, окрім Javelin та комплексів Stinger, Україна потребує більш серйозної техніки. Наприклад, є запит на американський самохідний зенітно-ракетний комплекс Avenger.

"Це техніка високого класу та можливостей, — говорить він. — Також варто вести перемовини про надання норвезько-американських зенітно-ракетних комплексів NASAMS. Вони вважаються одними з найкращих у світі, призначені для забезпечення об’єктної протиповітряної оборони — промислових підприємств, мостів, аеродромів та інших стратегічних об’єктів або для забезпечення протиповітряної та протиракетної оборони військ".

Проте це озброєння не можуть надати швидко, хоч воно і є, але все-таки в короткостроковій перспективі.

"Це американська зброя, яку Вашингтон може надавати напряму", — додає Чмут.

З інформації про озброєння, яке замовляє Генштаб і яке надають західні партнери, можна припустити, до якої війни готується Україна. Наші генерали та західна розвідка вважають, що росіяни притримуватимуться тактики "танкового кулака". Удар буде танковий — стрімкий і потужний.

"Російська армія намагатиметься йти поза межами великих міст, блокуючи їх. Тому завдання українських ЗС — боротьба з танками, аби збити удар і перевести стрімку атаку в позиційну війну та війну малих груп. Саме для цього нам дають снайперські гвинтівки та протитанкову зброю", — пояснює Жирохов.

План евакуації: західні дипломати покидають Україну

"Виїжджають лише члени родин дипломатів і співробітники без дипломатичного статусу", — говорять Фокусу в близьких до посольства Великої Британії колах. Запевняють, що дипломатичні установи працюватимуть у звичному режимі. Раніше стало відомо, що через імовірну військову ескалацію з боку РФ Держдепартамент США доручив почати евакуацію родин працівників посольства. Згодом про подібні кроки сповістили дипломати Австралії та Німеччини.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба називає це рішення передчасним і надмірною пересторогою: "В Україні діє 129 дипломатичних представництв, і тільки чотири заявили про початок евакуації, інші повідомили, що вони не бачать підстав для неї. Але, безумовно, кожна країна має право дбати про безпеку своїх громадян".

Імовірно, інформація про евакуацію — ще один важіль тиску на Росію, аби показати, що загроза вторгнення реальна. Російські чиновники змушені реагувати на такі дії американців. Речниця МЗС РФ Марія Захарова в ефірі радіо "Ехо Москви" назвала їх дивними та нерозумними, мовляв, загрози з боку Росії не існує.

Тим часом міжнародники, зокрема члени НАТО, не зупиняються: Альянс оголосив про підвищення готовності та спрямовування додаткових сил, кораблів та літаків для посилення своєї політики оборони та стримування у Східній Європі. Зокрема, Данія відправляє в Балтійське море свій фрегат, збирається переправити в Литву чотири винищувачі F-16 для підтримки місії НАТО з патрулювання повітряного простору, Іспанія — кораблі для приєднання до військово-морських сил НАТО. Пентагон вирішив підготувати 8,5 тис. своїх військових для можливого перекидання в Європу.

Без терміну наступу: ситуація на кордоні з РФ усе ще складна

Військових сьогодні найбільш непокоїть українсько-білоруський кордон. Після домовленостей про військову спів­працю Москви та Мінська та заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка про "ймовірний напад із боку України", в Росії з’явилась можливість розташовувати свої військові сили на території сусідньої країни. Експерти зауважують: РФ перекидає до Білорусі свої "миротворчі сили" з Казахстану — літаки з технікою навіть не заходили в аеропорт "Іваново". Про це росіяни воліють не говорити: поки вони влаштовують урочисті зустрічі з квітами миротворців, ракетні системи залпового вогню "Ураган", ракетні системи "Іскандер" ідуть на Річицю поблизу білоруського Гомеля та кордону з Україною.

"Поки що вони потрібні як засіб тиску, — переконаний Жирохов. — Ракетно-артилерійські удари по стратегічних об’єктах не відповідають намірам росіян. Вони не хочуть наносити удари, у результаті яких можуть загинути мирні жителі. Москва планує провести "хірургічну операцію", адже пам’ятає про газотранспортну систему, атомні електростанції, величезну кількість об’єктів хімічної промисловості, руйнація яких може бути потенційно небезпечною не лише для України, а й для Росії та Європи. Утім не можна виключати й точкових ударів по складах та військових частинах, які розташовані поза населеними пунктами".

Про дати можливого нападу експерти говорять із обережністю. Західні медіа припускають, що це може статися 20 лютого, по завершенні Олімпійських ігор у Китаї.

"Ця дата нас турбує", — сказав командувач Операції об’єднаних сил Олександр Павлюк журналістам The Times.

• По-перше, якщо аналізувати фото- та відеоматеріали про пересування територією Росії сил і засобів, саме 15–18 лютого до кордону з Україною доїдуть сили з Далекого Сходу та Уралу.
• По-друге, 20 лютого в Білорусі скінчаться військові навчання. Тобто в ці дні буде максимальна концентрація військ на кордоні з Україною.

Але жорстка позиція західних партнерів та надання Україні великого обсягу зброї може виявитися ефективним чинником стримання для росіян. Зазвичай військові операції плануються проти конкретних сил та засобів противника. Нині в Збройних силах України вони щоденно змінюються. Військові ЗСУ, прикордонники, Нацгвардія отримують нову зброю, не лише ту, про яку відомо з відкритих джерел. Через це Росії доводиться оперативно міняти плани, які до того будувалися місяцями. І це проблема для російських генералів. Що довше процес надання нової зброї Україні розтягуватиметься в часі, то краще для неї. У середині лютого, можна припустити, Кремль остаточно вирішуватиме, що робити з військами на кордоні — згортати чи використовувати. Мало країн у світі можуть собі дозволити, аби війська перебували впродовж багатьох місяців у полях та лісах, це, щонайменше, дуже дорого.