Закони, де гроші лежать. Топ-6 найкорупційніших законів, які розглядає Верховна Рада

У 2021 році нардепи Верховної Ради зареєстрували майже 1,5 тисячі законопроєктів та ухвалили 253 закони. За даними експертів Інституту законодавчих ініціатив (ІЗІ), які аналізують документи на наявність корупційних ризиків, кожний сьомий законопроєкт є небезпечним.

На прохання Фокусу експерти розповіли про найбільш гучні закони та законопроєкти минулого року, які містять корупційні ризики, та пояснили, чому вони є спокусливими для причетних до влади.

Тримати на гачку

Якщо порівняти декларації деяких депутатів Верховної Ради на момент, коли вони тільки переступили поріг парламенту, із сьогоденням, то можна побачити, що жодний не збіднів за цей час, і, навпаки, дехто з народних обранців або членів їхніх сімей з 2019 року побудували розкішні домівки, придбали кілька нових столичних квартир та елітних автівок.

Більшість подібних випадків, за словами експертів, припадає на фракцію "Слуга народу", за якою пильно стежать журналісти через їхні передвиборчі обіцянки бути не такими, як їхні попередники та не заробляти гроші у владі.

У розмові з Фокусом Мартина Богуславець, виконавча директорка аналітичного центру Інституту законодавчих ідей, розповідає, що з корупційними ризиками у Раді IX скликання все стабільно — "середня температура по палаті" залишилася на тому ж рівні, що й у попередників. Найбільша кількість законопроєктів із ризиками — від "слуг". У першій десятці нардепів, які подають чутливі до неправомірних випадків ініціативи, в ІЗІ називають Георгія Мазураша, Павла Фролова, Олега Бондаренка, Сергія Швеця, Євгенію Кравчук, Галину Третьякову, Марію Мезенцеву, Олександра Аліксійчука, Андрія Клочко. Однак це закономірно: партія найбільше реєструє і найбільше ухвалює законів, адже має монобільшість і вплив. Нині спостерігається тенденція, коли до них додалися депутати з "Довіри" та "За майбутнє", які теж з’являються серед тих, хто подає велику кількість ініціатив, чутливих у перспективі до неправомірних випадків.

У 90%, як зазначає експерт, корупційні ризики в законах реалізуються на практиці.

Серед законотворчих ініціатив нардепів Верховної Ради, які мають корупційні ризики, можна визначити декілька найцікавіших.

Перший з переліку — закон про олігархів. Він набуває чинності влітку 2022 року. Згідно з документом, РНБО на чолі з президентом отримали повноваження визнавати людей олігархами за зверненнями Кабміну, СБУ, Нацбанку, члена РНБО чи Антимонопольного комітету, а також контролювати контакти посадовців із ними. Олігархами визначатимуть тих, хто брав участь у політичному житті, впливають на ЗМІ, є кінцевими бенефіціарними власниками монополії та мають підтверджену вартість активів понад 2,38 млрд грн.

Експерти у розмові з Фокусом неодноразово помічали, що закон про олігархів містить купу нюансів, які дозволятимуть президенту — чинному або його наступникам — за власним бажанням прибирати з політичного поля тих, хто йому заважає, або тиснути на політичних гравців, спонукати їх до певних домовленостей.

Богуславець пояснює, що корупційні ризики полягають в тому, що критерії внесення до реєстру олігархів є нечіткими й можуть трактуватися у кожному випадку по-різному. Зокрема, теоретично під пункт "участь у політичному житті" (чи фінансування партій) може потрапити особа, яка, наприклад, фінансувала демонстрацію за незалежність України в 1991 році. До того ж поняття "політичні вимоги" є оцінювальним. А під критерій "кінцевий бенефіціарний власник" може підпадати особа, яка володіє будь-якою часткою статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

"Тобто особа, яка володіє 1% статутного капіталу юридичної особи, може бути визнана олігархом, тому що сукупні активи такої юридичної особи перевищують один мільйон прожиткових мінімумів", — зазначає експертка.

Важливо

Депутати пишуть. Як серед тонн законотворчої макулатури знайти дійсно важливі проекти

Крім того, закон суттєво спрощує можливість позбутися директора НАБУ, судді ВАКС чи керівника іншого органу, попри його незалежність, і загалом тримати на "гачку" будь-яку посадову особу. Адже одна незадекларована зустріч з олігархом чи його представником — підстава для звільнення.

Тиск, пов’язаний з грошима

За словами Тараса Рябченка, аналітика Інституту законодавчих ідей, частіше за все із ­законопроєктами, які можуть служити корупції, у Верховній Раді стикаються комітети з питань економічного розвитку, податків і фінансів, правоохоронної діяльності, а також земельної політики.

"На них припадає 65% виявлених нами корупційних ризиків. Їхня "чутливість" до корупції пояснюється актуальністю і великою кількістю законопроєктів, що реєструються в цих сферах. Якщо проєкт пов’язаний з грошима, видаванням дозволів або новим регулюванням, рівень корупційних ризиків зростає пропорційно", — розповідає Фокусу експерт.

Серед найгучніших ініціатив 2021 року з корупційними ризиками експерти згадують податковий закон, відомий як "антиахметовський", "антиолігархічний" або "ресурсний". Документ набув чинності на початку поточного року. Він змінив систему адміністрування податків, збільшив податкове навантаження, зокрема на підакцизні товари — тютюн, паливо, алкоголь, та ресурсні — залізну руду. За словами Данила Гетманцева, нардепа "Слуги народу" та голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, закон ухвалили для того, щоб збільшити державний бюджет на 50 млрд грн. Проте експерти вважали ініціативу проблемною через решту причин.

Тривалий час і самі парламентарі не підтримували документ і кілька разів ставили його на переголосування. Данило Гетманцев пояснював Фокусу, що "податковий" закон ухвалили в минулому році "із запізненням", оскільки своєчасному голосуванню заважали олігархічні сили. Нардеп наполягав на тому, що цей закон — про рівний податковий тиск для всіх гравців ринку, тому не варто вважати його "антиахметовським".

Проте, за словами експертів ІЗІ, наслідком закону, як і вважала решта інших аналітиків, уже стала нерівність окремих платників податків.

"Податкова отримує широкі повноваження. Вона наділена правом надсилати письмові запити з будь-яких підстав, які ймовірно свідчитимуть про порушення платником податку законодавства. Це може призводити до тиску на бізнес або ж надсиланню великої кількості запитів", — зазначає Мартина Богуславець.

Другий амбітний законопроєкт, пов’язаний з грошима, — запровадження економічного паспорта за ініціативою президента. Він передбачає створення Фонду майбутніх поколінь (ФМП), який матиме статус неприбуткової організації. Формуватимуть ФМП із коштів держбюджету, що надійдуть від сплати рентних платежів за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Кошти будуть нараховуватися українцям, народженим в Україні після 1 січня 2019 року, та виплачуватимуться їм після досягнення ними 18 років. Як розповідав Фокусу Данило Гетманцев, сума має складати приблизно $10 тис. у гривнях.

"Якщо за підсумком сума надходжень становитиме менше, ніж буде прописано у законопроєкті, різницю компенсує держава", — підкреслював нардеп.

Експерти стурбовані через пропозицію створити Фонд майбутніх поколінь у формі неприбуткової організації, що отримує кошти з бюджету. Натомість працюватимуть у Фонді особи, на яких може не поширюватися дія Закону "Про запобігання корупції". Фактично це призводить до виникнення корупційних ризиків — конфлікту інтересів, відсутності належного фінансового контролю.

"Члени Ради Фонду, компанії з управління активами Фонду й інші можуть на власний розсуд визначати розміри винагород. Це може призвести до неефективного та непрозорого витрачання бюджетних коштів. Перевищення граничної межі винагороди може каратися лише штрафом, попередженням або відстороненням", — зазначає Богуславець.

Будівництво та реновація

За словами юриста-аналітика Андрія Коваля, правоохоронна та сфера державного контролю також є найчутливішими до корупційних ризиків. Широкі повноваження правоохоронних органів та органів державного контролю можуть призвести до зростання можливостей домовитися замість підвищення дієвості покарань.

Тут можна згадати ініціативу від депутатів "Слуги народу" про встановлення "надповноважень" для Антимонопольного комітету, яку готують до другого читання. Депутати "Слуги народу" пропонують дозволити АМКУ на власний розсуд ухвалюти рішення про розгляд або відмову тієї чи іншої справи. До того ж АМКУ може не розглядати справи за заявами, якщо порушення, які там зазначені, не відповідають пріоритетам діяльності комітету. Про які "пріоритети" йдеться, законопроєкт не визначає. Крім того, АМКУ можуть надати дозвіл на проведення перевірок не лише на підприємствах, а й у приватних помешканнях у будь-який час доби, навіть за відсутності власника, і право проведення виїзних перевірок, що є невластивими для АМКУ повноваженнями і може призвести до тиску на підприємців.

Експерти вважають цей документ проблемним.

"На практиці наділення посадовців Антимонопольного комітету такими правами призводить до виокремлення їх в окрему "касту" з повноваженнями навіть ширшими, ніж повноваження слідчого, прокурора, які проводять слідчі (розшукові) дії", — пояснює Богуславець. Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визначив цей законопроєкт "корупційним". Тим не менш, улітку минулого року нардепи схвалили його в першому читанні.

Решта законопроєктів із корупційними ризиками належить до сфери будівництва.

Наприклад, ініціатива Кабміну щодо реконструкції кварталів і застарілого житлового фонду. Оскільки в Україні приблизно 7,7 тис. житлових будинків, яким понад 100 років, а загалом житловий фонд давно потребує реконструкції та будівництва нових будинків, законопроєкт має врегулювати ці питання, зокрема щодо надання згоди жителів на переселення на час реконструкції. Займатися цим мають органи місцевого самоврядування. Згідно із законопроєктом вони на власний розсуд визначатимуть умови та проведення конкурсу на визначення інвесторів-забудовників. У цьому полягають серйозні ризики, тому що конкурси можуть проводити непрозоро та за "подвійними" стандартами.

"Фактично місцеві ради отримають повноваження, що можуть призвести до корупційних ризиків: написання умов конкурсу під конкретного забудовника, зміна правил, отримання неправомірної вигоди для допуску до конкурсу або перемогу в ньому", — пояснюють експерти ІЗІ.

Ініціатива влади щодо розв’язання проблеми застарілого житлового фонду та будівництва нового житла має ще один ризик: замість новобудов можуть з’явиться довгобуди. Адже законопроєкт не встановлює термінів на розв’язання майнових питань, пов’язаних із реконструкцією кварталу чи будинку, коли власнику житла мають запропонувати інше на час робіт, або ж термін розв’язання питань із власниками ділянок, на яких планують будувати житло.

Інший законопроєкт із цієї сфери — про арешти об’єктів будівництва у межах реформи містобудування. Нардепи "Слуги народу" пропонують збільшити штрафи у десятки разів за правопорушення у сфері містобудування та надати можливість місцевим органам влади без суду накладати арешт на об’єкти самочинного будівництва. Експерти вважають це за ризик, який може стати інструментом тиску та зловживань — чи то створення проблем для "нелояльних" забудовників, або ж, навпаки, більш поблажливе ставлення до "фаворитів".

На практиці забудовники дуже близькі до місцевої влади, говорять експерти ІЗІ. Тому випадки впливу представників забудовників на органи місцевого самоврядування та їхніх неформальних зв’язків ставлять під сумнів неможливість корупційного впливу на ухвалення рішення щодо арешту об’єктів будівництва. А неспівмірно високі штрафи за створення перешкод у здійсненні тимчасового арешту будівництва, які становитимуть від 68 тис. грн до 170 тис. грн, можуть збільшити корупційні ризики — наприклад вимагання неправомірної вигоди як уникнення від сплати великих штрафів.