До Ради внесли кандидатуру нардепа Лубінця на посаду омбудсмена замість Денісової

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс кандидатуру народного депутата із "За майбутнє" Дмитра Лубінця на посаду уповноваженого з прав людини. Про це речник парламенту написав у своєму Facebook у вівторок, 21 червня.

"Згідно з вимогами законодавства, вніс пропозицію щодо кандидатури народного депутата України Лубінця Дмитра Валерійовича на посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", — йдеться в публікації.

Стефанчук нагадав, що Лубінець є головою парламентського комітету з прав людини.

Дмитро Лубінець: що про нього відомо

У 2019 році Лубінця було обрано до Верховної Ради 9 скликання як безпартійного самовисуванця по 60-му округу в Донецькій області. Є членом депутатської групи "За майбутнє", а також постійної делегації Ради в Парламентській асамблеї Євросоюзу — Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ). Голова Комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях і Автономній Республіці Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Комітет під його керівництвом підтримав ініціативу нардепів щодо звільнення Людмили Денісової з посади уповноваженої з прав людини.

Також Лубінець був нардепом Ради 8 скликання, 2014 року його обрали від "Блоку Петра Порошенка". У лютому 2019 року, за даними ЗМІ, був одним із 59 депутатів, які підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу, яка зобов'язує чиновників пояснювати джерела своїх доходів і доходів членів їхніх сімей. Кримінальну відповідальність за відмову від надання таких пояснень було запроваджено у 2015 році згідно із зобов'язанням України перед Міжнародним валютним фондом.

За даними громадського руху "Чесно", був помічений за "кнопкодавством" у Раді та фігурував у антикорупційному розслідуванні, присвяченому контрабанді з непідконтрольних уряду територій України.

Людмила Денісова: як звільняли попереднього омбудсмена

За даними ЗМІ, журналісти закликали Денісову перевіряти факти, що публікуються нею, про злочини російських військових в Україні. Як приклад працівники медіа навели її пост про зґвалтування дитини за допомогою столового приладу. 30 травня Денісова повідомила, що Верховна Рада збирається оголосити їй про недовіру та звільнити з посади. Омбудсмен зазначила, що її роботою незадоволені в Офісі президента. Уповноважена звинуватила владу у втручанні у свою діяльність.

31 травня у фракції "Слуга народу" повідомили, що Денісова з початку повномасштабної війни РФ проти України не виконувала своїх прямих обов'язків щодо організації гуманітарних коридорів і обміну полоненими й натомість публікувала деталі зґвалтувань українських громадян окупантами, не підкріплюючи їх доказами. Офіс генерального прокурора повідомив, що омбудсмен не передавала правоохоронцям матеріали щодо цих інцидентів.

Верховна Рада на засіданні 31 травня 234-ма голосами "за" звільнила Людмилу Денісову з посади уповноваженої Верховної Ради з прав людини. Вже колишня уповноважена заявила про намір заперечити своє звільнення в суді. За словами Денісової, рішення парламенту було незаконним, оскільки термін її повноважень має становити 5 років. Вона була призначена уповноваженою в березні 2018 року.

Згодом Денісова назвала своє звільнення актом політичної розправи. "Спусковим гачком" у конфлікті з Офісом президента, за її словами, стала критика закону про олігархів.