Володар кілець. Астрономи виявили примарні кола в чорної діри

Кільця у чорної діри
Фото: NASA

На нових знімках учені побачили те, що було неможливо побачити.

Завдяки новим знімкам космічної рентгенівської обсерваторія "Чандра" вчені ще більше дізналися про природу таких таємничих об'єктів як чорні діри, повідомляє CNN.

На знімках видно кільця навколо чорної діри, які примарно світяться. Завдяки рентгенівським променям учені побачили те, що інакше було б невидимим. Чорна діра розташована в подвійній зоряній системі, і гравітація чорної діри втягує речовину однієї із зірок у свій акреційний диск.

Зоряна система під назвою V404 Cygni розташована на відстані 7 800 світлових років від Землі, а маса зірки, речовину якої втягує чорна діра, становить половину маси Сонця.

Орбітальна обсерваторія Swift виявила рентгенівський сплеск від подвійної зоряної системи ще в 2015 році. Цей сплеск і створив кільця, які видно на знімках, вважають учені.

Феномен, який створив кільця, — це світлова луна. Вони були створені, коли спалах рентгенівських променів відбивався від пилових хмар, які розташовані між системою V404 Cygni і Землею.

Нове зображення вийшло завдяки об'єднанню рентгенівських променів, отриманих обсерваторією "Чандра", і даними, отриманими в оптичному світлі телескопом Pan-STARRS на Гаваях.

На знімку можна побачити 8 кілець, створених рентгенівськими променями від спалахів, коли вони відбиваються від пилових хмар. Ці кільця можуть надати корисні наукові дані, що стосуються природи чорної діри в зоряній системі V404 Cygni.

Діаметр кілець дозволяє вченим визначити відстань до пилових хмар, завдяки яким з'явилися світлові кільця. Чим більше діаметр кільця, тим ближче пилова хмара розташоване до Землі, говорять учені.

Астрономи змогли використати яскравість рентгенівських променів для визначення складу пилових хмар на основі того, скільки рентгенівських променів вони поглинули. Вчені виявили, що пил, ймовірно, складається з частинок графіту і силікату.