Піщані дюни вміють "дихати": вони вдихають і видихають водяну пару

Учені з'ясували, що піщані дюни можуть не тільки пересуватися та взаємодіяти одне з одним, а й навіть "дихати". Про це повідомляє ScienceAlert.

За допомогою надчутливого зонда дослідники підтвердили, що піщані дюни на Землі регулярно вдихають та видихають крихітний об'єм водяної пари. Також стало відомо, що дюнам складніше зробити вдих, коли пісок сухіший. Але як тільки вітер піднімається над поверхнею дюни, він здуває її верхній шар, що полегшує процес "дихання".

Зонд, який використовувався у процесі експерименту, настільки чутливий до вологи, що може вловлювати найтоншу плівку води на одній піщинці. У піску пустелі Катару прилад за 20 секунд відсканував температуру, радіацію і вологість навколо з роздільною здатністю в міліметровому масштабі.

Такі вимірювання проводилися кожні 2,7 хвилин протягом декількох днів. Експеримент дозволив ученим зібрати величезну кількість даних.

За словами авторів дослідження, на відміну від тепла, яке передається через окремі піщинки, водяна пара просочується між цими піщинками. Так, пори піщаної дюни доставляють вологу з поверхні донизу. Цей процес триває у міру того, як дме вітер.

"Вітер дме над дюною і створює дисбаланс тиску, який буквально змушує повітря проникати під пісок і виходити назад. Саме так дихають дюни, як це роблять живі організми", — каже дослідник із Корнельського університету Мішель Луж.

Можливо, таке "дихання" дозволяє організмам виживати глибоко під піском, обходячись без рідкої води.

"Майбутнє Землі, якщо людство продовжуватиме в тому ж дусі, схоже на пустелю", — зазначає вчений.

Тому він стверджує, що більше знань про пустелі знадобиться людству. Такі дані також допоможуть зрозуміти інопланетні світи. Зонди для виміру вологості піску допоможуть знайти ознаки води навіть на Марсі.