Тихе місце Сонячної системи. На зворотному боці Місяця з'явиться футуристичний радіотелескоп

Новий низькочастотний радіотелескоп під назвою Farside Array for Radio Science Investigation of Dark Ages and Exoplanets (FARSIDE) повинен буде "зазирнути" на початок нашого Всесвіту, коли ще не було зірок, повідомляє Forbes.

За словами Джека Бернса, астрофізика з Університету штату Колорадо, США, зворотна сторона Місяця — це ідеальне місце для астрономічних радіоспостережень.

"Це, якщо так можна сказати, найтихіше місце в Сонячній системі. Тут практично немає радіошуму, який присутній, наприклад, на Землі. Тому низькочастотний радіотелескоп, який буде встановлено саме тут, зможе показати свою найвищу наукову ефективність", — говорить Бернс.

Місячний проєкт за 1 млрд доларів

Сам радіотелескоп FARSIDE, який коштує 1 млрд доларів, ще потрібно доставити на зворотний бік Місяця та встановити там. Поки точно не ясно, чи буде цей проєкт фінансувати виключно NASA чи все ж таки це буде спільна робота разом із компанією Джеффа Безоса Blue Origin. Але Безос висловив зацікавленість в участі в цьому амбітному проєкті. За попередніми оцінками, новий радіотелескоп розпочне свою роботу на Місяці не раніше ніж у 2030 році.

За планом, усе необхідне для встановлення радіотелескопа на Місяць доставить посадковий апарат компанії Blue Origin під назвою Blue Moon. Сам радіотелескоп FARSIDE складатиметься зі 128 пар антен. Цей масив буде розташований у вигляді кола діаметром 10 км. Установкою всіх антен будуть займатися спеціальні автоматичні місяцеходи. Після того, як радіотелескоп розпочне свою роботу, він передаватиме на Землю всі отримані дані через супутник на орбіті.

Наукові цілі радіотелескопа FARSIDE

Одним із головних завдань низькочастотного радіотелескопа FARSIDE є вивчення періоду історії Всесвіту, який називається "темними століттями". Тобто періоду, коли ще не з'явилися перші зірки та не сформувалися перші галактики. Радіотелескоп зможе працювати в діапазоні від 10 до 40 МГц, і це дозволить побачити Всесвіт, коли йому було лише 15-80 млн років.

"Працюючи на низьких частотах FARSIDE дозволить зазирнути в найбільш ранню структуру Всесвіту та вивчити первинний нейтральний водень. На самому початку Всесвіт був своєрідним гарячим "супом" із електронів і протонів. Потім Усесвіт став розширюватися, він поступово охолоджувався, електрони та протони об'єднувалися, утворивши атоми нейтрального водню, і лише приблизно через 100-200 млн років після Великого вибуху спалахнули найперші зірки, кожна з яких мала масу приблизно в 100 разів більшу за масу Сонця", — говорить Бернс.

За словами вченого, гравітація впливає на нейтральний водень, тому можна буде побачити відбиток перших зірок за допомогою FARSIDE.

"Ми намагаємося зрозуміти, як утворилися перші зірки та галактики і як зрештою з'явилося життя на Землі", — говорить Бернс.

Ще однією важливою науковою метою FARSIDE буде вивчення корональних викидів маси та спалахів на найближчих зірках і того, як вони впливають на свої планетні системи. Якщо в цих системах є планети, схожі на Землю, то радіотелескоп шукатиме на них магнітні поля та вимірюватиме їхню силу. Якщо планета схожа на Землю та має таке ж сильне магнітне поле, то там потенційно може бути життя, каже Бернс.

Як уже писав Фокус, NASA відправить на Місяць не лише американців. Зараз США активно шукає нових союзників із освоєння космосу та зокрема супутника Землі. І погляд американці звернули на країни Азії.