Ядовитая диета. Таинственный вид тюленей поглощает токсичные металлы без вреда для здоровья

На початку 18 століття береги острова Робінзона Крузо буквально кишіли морськими котиками Хуана Фернандеса (Arctocephalus philippii). Відомо, що представники цього виду є другим за величиною видом морських котиків і мешкають лише на архіпелазі Хуана Фернандеса, на честь якого і були названі, і на одному з двох довколишніх островів у Тихому океані, за сотні кілометрів від узбережжя Чилі, пише The Guardian.

У 18 столітті морські котики зазнали нещадного полювання, в результаті якого, за попередніми даними, було вбито близько 4 мільйонів тварин. Зазначимо, що на тварин полювали через їхнє хутро та м'ясо. Вже до 19 століття цей вид вважався повністю вимерлим у результаті полювання, однак у 1960-х роках вчені виявили колонію в одній із печер на острові.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На щастя, відтоді Фернандесських морських котиків помістили під захист — згодом вигляд почав потроху відновлюватися і за останніми даними популяція морських котиків вже налічує близько 80 тисяч осіб. Дорослі особини колонії видобувають корм у морі, а в листопаді та грудні народжуються дитинчата з м'яким і чорним хутром, яке вже за кілька місяців стає світло-коричневим.

Зазначимо, що до сьогодні мало що було відомо про біологію Фернандесського тюленя, поки нещодавно дослідники з Кембридзького університету не почали вивчати цей вид. За словами авторки дослідження з науково-дослідного інституту охорони навколишнього середовища Кембридзького університету, Констанци Торо-Вальдів'єсо, у процесі дослідження вони з колегами зробили кілька дивовижних відкриттів.

Під час дослідження вони з колегами зібрали зразки фекалій морських котиків та виявили, що вони містять надзвичайно високі концентрації кадмію, а також інших токсичних металів, таких як ртуть. Тепер дослідники вважають, що одні із найізольованіших тварин на планеті, мабуть, здатні накопичувати токсичні метали, не завдаючи шкоди власному здоров'ю.

Вчені зазначають, що кадмій є надзвичайно токсичним для ссавців. Однак дослідження свідчить про те, що морські котики здатні пропускати його через свої травні системи, переробляючи, і, здається, не завдаючи собі жодної шкоди. Другою загадковою знахідкою виявилася сама концентрація кадмію та його джерело. Результати дослідження свідчать, що у ґрунті на острові цього металу вкрай мало.

За словами Торо-Вальдів'єсо, вони з колегами вважають, що тюлені одержують такі високі рівні отруйних металів з їжі, яку вони споживають. Багато видів тюленів харчуються морським крилем, проте дієта морських котиків Хуана Фернандеса відрізняється від їхніх побратимів — вони поглинають багато кальмарів та риби, а самки, як відомо, здатні переслідувати свою здобич близько 500 кілометрів, доки вона нарешті не здасться.

Під час своїх подорожей представники цього виду курсують по величезній океанічній течії, в якій застряє різне сміття. Вчені вважають, що саме тут тюлені й стикаються з токсичним кадмієм. Дослідники вивчили зразки сміття з цієї течії й дійшли висновку, що тут можна зустріти штучні полімери, що містять кадмій, і тюлені, ймовірно, захоплюють їх разом з кальмарами та іншою здобиччю.

Таким чином, вчені виявили джерело отруєння кадмієм, проте все ще не розуміли, як тюленям вдається вижити. Річ у тому, що високі концентрації цього металу були виявлені не тільки у фекаліях, а й у кістках особин, які померли природною смертю.

Водночас Торо-Вальдів'єсо зазначає, що вони з колегами також виявили у морських котиків високі концентрації кремнію, який, ймовірно, може мати зворотний ефект. Вченим потрібно більше досліджень, щоб достеменно з'ясувати, що дозволяє тюленям переносити такі високі концентрації кадмію, проте вже зараз можна сказати, що дане дослідження стане вкрай важливим, особливо для боротьби з однією з найбільш згубних отрут навколишнього середовища.

Раніше Фокус писав про те, що в найглибшому місці на Землі виявили заборонені забруднюючі речовини.