Діалог із мамою. Учені виявили секретний інгредієнт для поліпшення структури мозку малюка

Університет Східної Англії, Велика Британія, провів дослідження, яке засвідчило, що у малюків, які постійно піддаються впливу мовлення, клітини мозку працюють з максимальною ефективністю. Точніше кажучи, сканування їхнього мозку показало значну кількість мієліну — захисної оболонки нейрону, яка покращує передавання повідомлень, роблячи його швидшим та ефективнішим, — у ділянках, пов'язаних з обробкою мови, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Чи справді надлишок мієліну робить дво- і півторарічну дитину словесником? Це поки що залишається загадкою, але дослідники оптимістично оцінюють потенційні переваги. Подумайте про мієлін як про шар клейкої стрічки, що заклеює трубу, яка протікає. Він забезпечує безперервне проходження сигналу нейрона від початку до кінця, зміцнюючи його зв'язки з іншими нейронами.

"Нам ще багато чого належить дізнатися про ці процеси, але батькам і вихователям зрозуміло одне — спілкуйтеся з вашою дитиною, вашим малюком, вашою дитиною", — закликає Джон Спенсер, когнітивний психолог з Університету Східної Англії.

"Вони не тільки налаштовані на спілкування, але ваші слова буквально формують їхній мозок, подібно до глиняних виробів".

Це прямолінійний заклик, але він пов'язаний із хитромудрими висновками. Дослідження показало, що більше балаканини не завжди призводить до турбонаддуву нейронів у мозку немовлят. Понад 140 немовлят і дітей молодшого віку протягом трьох днів носили записувальні пристрої, забезпечуючи дослідників багатим звуковим гобеленом їхнього повсякденного життя.

З цієї записаної реальності дослідники відібрали підгрупу дітей для проведення МРТ-сканування під час сну. Цікаво, що серед шестимісячних малюків більша кількість щоденних діалогів була пов'язана з меншою мієлінізацією — прямо протилежна тій, що спостерігалася у їхніх старших однолітків.

Це здивувало дослідників, але, як зазначає Спенсер, розвиток мозку в немовлят — це американські гірки. Іноді мозок зайнятий виробництвом нових клітин, а в інший час він зосереджений на тонкому налаштуванні вже наявних.

У перші роки домінує розширення мозку. До двох років розмір мозку дитини вже на 80 відсотків більший, ніж у дорослого. Після цього настає черга фази виховання. "Це означає, що вплив розмови однаково значний у шість місяців і в 30 місяців, але мозок реагує по-різному, оскільки перебуває в різних фазах", — пояснює Спенсер. Наприклад, у шість місяців велика кількість мовного впливу може відтермінувати мієлінізацію, щоб прискорити загальний ріст мозку. Але поки що це тільки гіпотеза.

Салоні Крішнан, когнітивна нейробіологиня з питань розвитку, яка не має стосунку до дослідження, висловила свою думку, яка полягала в тому, що нам потрібно більше досліджень, щоб розгадати таємницю ролі мієліну в навчанні.

"Ми не до кінця розуміємо, чи впливає більша кількість мієліну в цих ділянках на майбутній розвиток мови або когнітивних здібностей, чи ця закономірність зберігається протягом усього дитинства", — коментує вона.

Проте багато досліджень постійно демонструють, що вплив мови має вирішальне значення для розвитку в дитини мовних навичок, словникового запасу, граматики та вербального мислення. Але те, як ці навички відображаються в процесах мозку, досі залишається маловивченою галуззю.

З моменту народження мозок дитини демонструє, що вона вже налаштовується на мелодії мови. І "дитяче белькотіння", хочете вірте, хочете ні, пов'язане з розвитком мовних навичок з плином часу. Ба більше, попередні дослідження показали, що у чотирьох-шестирічних дітей, які беруть участь у доросліших розмовах, також спостерігається посилення мієлінізації в ділянках мозку, пов'язаних із мовою. Останні дослідження підтверджують ці висновки на прикладі ще більш маленьких дітей.

Хоча потрібно більше досліджень для розуміння ширшої картини розвитку дитячого мозку, на поточному етапі зрозуміло одне: наші діти засвоюють і обробляють наші слова краще, ніж ми коли-небудь зможемо.

Раніше Фокус писав про першу у світі внутрішньоутробну операцію на мозку плода. Хірургам довелося вдатися до такого ризикованого втручання через смертельне генетичне захворювання у малюка.