Невидимі та могутні. Як електромагнітні хвилі впливають на наше життя і мозок

Усе наше життя нас оточують невидимі хвилі енергії, відомі як електромагнітні хвилі. Вони всюди, подорожують навколо нас, випромінюються нашими пристроями, такими як ноутбуки та мобільні телефони, або природним чином виходять від Сонця і зірок. Проблема в тому, що виляння цього всюдисущого явища на наш мозок і його сприйнятливість до цих хвиль досі не вивчені повністю. Але щоб внести хоч дещицю розуміння в цю складну сферу, ми можемо зібрати всі наявні в нас на цей момент знання, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Електромагнітні хвилі мають різні форми залежно від рівня їхньої енергії. Ті, що мають найменшу енергію, називаються радіохвилями, а найпотужніші — гамма-променями. Між цими двома крайніми точками знаходиться видиме світло — та частина спектра, яку сприймають наші очі, і яка допомагає нам бачити світ.

Цікаво, що наш мозок сам по собі не може виявити ці хвилі. Він покладається на інші частини нашого тіла, які відчувають їх, а потім передають цю інформацію для обробки. Наприклад, наші очі налаштовані на інтерпретацію видимого світла. Ці хвилі відбиваються від предметів і потрапляють в очі, де мільйони клітин, кожна з яких спеціалізується на розпізнаванні різних кольорів — червоного, зеленого чи синього, перетворюють це світло на електричні сигнали. Ці сигнали передаються в мозок, який інтерпретує їх як зображення.

Однак не тільки людина налаштована на певні ділянки електромагнітного спектра. Багато тварин сприймають його інакше, ніж ми. Наприклад, метелики бачать ультрафіолетові хвилі — більш високоенергетичну форму світла, невидиму для нас. Деякі квіти навіть користуються цією перевагою, відбиваючи велику кількість ультрафіолетових хвиль, що полегшує їх виявлення метеликами.

Однак наша здатність сприймати електромагнітні хвилі не обмежується зором. Ми також опосередковано сприймаємо інфрачервоні хвилі як тепло. Якщо ви стоїте біля багаття, інфрачервоні хвилі, які воно випромінює, сприймаються вашою шкірою, яка надсилає сигнали в мозок, даючи зрозуміти, що поруч знаходиться щось гаряче.

Однак не всі хвилі виявляються нашим організмом природним чином. Візьмемо, наприклад, радіохвилі. Хоча ці хвилі оточують нас всюди, наш організм не може сприймати їх безпосередньо. Проте ми навчилися використовувати їхню енергію. Радіоприймачі, пристрої Wi-Fi і навіть наші мобільні телефони перетворюють ці хвилі на сигнали, які ми можемо сприймати, наприклад, звук або дані.

Ба більше, рентгенівське випромінювання, ще один вид електромагнітних хвиль, неймовірно корисне в медицині. З їхньою допомогою можна зазирнути всередину нашого тіла, не роблячи жодного розрізу. Коли рентгенівські промені проходять через тіло, вони по-різному поглинаються різними тканинами, створюючи зображення, яке дає змогу виявити прихований перелом або внутрішню аномалію.

Ця інформація малює картину взаємозв'язку між нашим тілом і невидимим світом, що його оточує. Наше тіло — не просто пасивний реципієнт, а активний інтерпретатор довкілля, що перетворює безліч сигналів на відчуття. Саме завдяки такому обміну інформацією з електромагнітним спектром ми можемо бачити, відчувати тепло, спілкуватися на відстані та насолоджуватися піснями по радіо.

Розуміння того, як наш організм взаємодіє з електромагнітними хвилями, не тільки цікаве з інтелектуального погляду, а й має практичне значення. Розуміння цієї взаємодії енергії може відкрити нові можливості в майбутньому — від створення нових методів медичної діагностики до вдосконалення комунікаційних технологій.

Раніше Фокус писав про те, як ШІ за допомогою одного лише рентгена зміг діагностувати хвороби серця. Новий інструмент дає змогу по-новому підійти до ефективної діагностики захворювань серця.

Також Фокус писав про те, що форма мозку відповідає за наші думки, поведінку і почуття. Недавнє дослідження показало, що фізична форма мозку може мати більше значення, ніж його складна мережа зв'язків і, можливо, ми неправильно розуміємо його будову.