Нічні сови, обережно: розкрито серйозну і неочевидну небезпеку частого недосипання

Учені з'ясували, що недостатня кількість сну може призвести до розвитку серйозних захворювань мозку, а відновитися від небезпечного недосипу зможуть далеко не всі.

У наш час, коли життя б'є ключем на кожному кроці і за ним часом складно встигнути, швидкий його ритм і часта нестача сну стали для нас буденністю. Але, виявляється, недосипання може бути не тільки причиною постійної втоми. Нові дослідження показують, що недосипання може призвести до більш серйозних проблем із мозком, таких як хвороба Альцгеймера, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідники виявили білок, який, мабуть, відіграє вирішальну роль у такому згубному впливі на наш мозок. У своїй новій науковій роботі автори з'ясували, що, коли мишей позбавляли сну, в їхньому організмі знижувалася кількість білка, який називається плейотрофіном (PTN). Цей білок відіграє важливу роль у захисті клітин мозку в ділянці, званій гіпокампом. Вона відповідає за наше навчання і пам'ять, тим самим будучи однією з найважливіших ділянок мозку, що мають великий вплив на наше повсякденне життя.

Учені з Медичного університету Біньчжоу, Китай, провели експеримент, у якому навмисно не давали спати мишам, імітуючи безсоння. Потім мишей, позбавлених сну, перевіряли на те, наскільки добре вони можуть орієнтуватися в лабіринті і розпізнавати нові об'єкти. Ідея полягала в тому, щоб перевірити, чи не постраждали їхні здібності до навчання і запам'ятовування. Миші, які не отримували достатньої кількості сну, показали низькі результати.

Але цікавішим виявилося те, що відбувалося в їхньому мозку. Коли дослідники подивилися на білки мозку, вони помітили відмінності між мишами, які недосипали, і мишами, які добре відпочили. У мозку втомлених мишей було виявлено зміни в 164 білках. І багато хто з цих змін були пов'язані з такими захворюваннями мозку, як хвороби Альцгеймера, Паркінсона і Гантінгтона.

Дотримуючись цієї інформації, можна зробити простий висновок: "Ну що ж, варто мені виспатися, і все буде гаразд". Але не так швидко, адже дослідження дало неоднозначні результати, що несуть як хорошу, так і погану новину. Хороша полягає в тому, що, коли дослідники дали мишам можливість виспатися, рівень білка PTN дійсно підвищився. Але погана новина полягає в тому, що не всі з нас зможуть так легко відновитися. Дослідники виявили, що деякі люди можуть бути генетично схильні до більш серйозних наслідків нестачі сну. Це означає, що деякі з нас можуть бути схильні до вищого ризику зіткнутися з проблемами мозку через нестачу сну через свої гени.

Якщо ви з'єднуєте ці точки, то, можливо, розумієте, наскільки важливим є сон для здоров'я нашого мозку і чому так важливо не доходити до моменту, коли знадобиться відновлення від його нестачі. Особливо якщо врахувати, що інші дослідження вже показали зв'язок між PTN і хворобою Альцгеймера у людей.

Тому, хоча перегляд улюблених передач до пізньої ночі може здатися привабливим, можливо, варто натиснути на кнопку "пауза" і віддати перевагу сну. Адже всі ці розваги почекають на нас, а наше здоров'я має обмежений запас, який, часто, неможливо просто заповнити. А якщо ви відчуваєте проблеми зі сном, то звернення до фахівця може стати кроком у правильному напрямку і запорукою безтурботної старості.

Це дослідження підкреслює важливість постійного і достатнього сну для захисту нашого мозку. За заявою вчених, отримані ними результати дають змогу по-новому визначити потенційні маркери порушень роботи мозку, пов'язаних зі сном, що дає надію, що розуміння цих маркерів дасть нам змогу в майбутньому краще справлятися з неврологічними проблемами й осмисленіше підходити до щоденних звичок, що є фундаментом міцного здоров'я в старості.

Раніше Фокус писав про смертельну небезпеку частого недосипання і пересипання. На щастя, дослідники вважають, що ці негативні наслідки все ж можна нейтралізувати за допомогою однієї хитрості.

Також Фокус писав про те, що хвороба Альцгеймера розвивається зовсім не так, як раніше вважалося. Вчені ставлять під сумнів роль одного з ключових гормонів у розвитку хвороби Альцгеймера.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.