Осміліти на раз-два: знайдено метод блокування почуття страху в мозку

Страх — одне з тих почуттів, які змушують вас бути напоготові, попереджають про небезпеку, а в деяких випадках навіть можуть бути приємними. Але коли страх виходить з-під контролю, як у разі тривожних або стресових розладів, він перестає бути корисним і починає негативно позначатися на психічному здоров'ї. Дослідники з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго вивчили страх у мишей, щоб краще зрозуміти, як він працює та як ми можемо його контролювати. Вони зосередилися на реакціях мозку на ситуації, що лякають, і виявили способи потенційного стримування подібних надмірних реакцій, пише ScienceAlert.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Команда під керівництвом Хуей-Куан Лі використовувала генетично модифікованих мишей і відстежувала, як їхній мозок реагує на страх. Спостерігаючи за змінами в мозку мишей після переляку, дослідники визначили конкретні процеси мозку, пов'язані зі страхом. Вони виявили, що сильний переляк може переключити мозок, кардинально змінивши спосіб взаємодії нейронів. Зазвичай клітини мозку використовують для передачі сигналів речовину під назвою глутамат, але після сильного переляку вони переходять на використання ГАМК, і ця зміна, схоже, дає змогу підтримувати реакцію страху довше, ніж це може бути необхідно. Це відкриття було особливо цікавим, тому що воно пояснює те, що відбувається в людей із посттравматичним стресовим розладом. Це дає змогу припустити наявність спільного механізму в різних видів.

Потім дослідники вивчили способи запобігання цій гіперактивній реакції страху. Вони експериментували з вірусом, який зупиняв вироблення ГАМК у мишей, що допомагало запобігти виникненню надмірної реакції страху в разі зіткнення зі стресовою ситуацією. Вони також виявили, що лікування мишей звичайним антидепресантом одразу після переляку може перешкодити мозку переключитися на ГАМК, ефективно стримуючи реакцію страху. Однак вирішальне значення мав час: лікування мало бути негайним. Це відкриття проливає світло на те, чому антидепресанти можуть допомогти не всім людям із посттравматичним стресовим розладом, оскільки їх часто призначають занадто пізно, щоб зупинити загострення реакції страху.

Це дослідження зробило великий крок до розуміння того, як страх працює в мозку, і дає надію на нові методи лікування розладів, пов'язаних із ним. Визначивши точні зміни в мозку, які призводять до подібної перебільшеної реакції, учені наблизилися до розробки втручань, які допоможуть людям ефективніше справлятися зі своїм страхом.

Раніше Фокус писав про те, що психопатія також не є виключно негативною рисою, на думку психологів. Психопати можуть прожити все життя й не знати про свій діагноз.

Також Фокус писав про особисті якості, які не дають нам вірити фейковим новинам. Згідно з дослідженням, проникливість відіграє вирішальну роль у здатності оцінювати точність інформації.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.