Мозок, позбавлений уяви: учені розповіли про те, що таке афантазія

У нещодавній науковій роботі дослідники розглянули унікальний стан людини, відомий як "глибока афантазія". Цей стан виходить за межі і без того незвичайного феномена афантазії, коли люди не можуть візуалізувати образи у своїй свідомості. Це дослідження виявилося доволі особистим для Лорен Буйєр, однієї з авторів, яка страждає на глибоку афантазію, тобто не лише не може візуалізувати образи чи чути внутрішній голос, а також уявляти собі аудіо- чи візуальні відчуття. Лорен сприймає світ зовсім не так, як більшість людей, про що й розповіла її наукова робота, пише ABC News.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Люди з афантазією, або "сліпим розумом", часто позбавлені й інших уявних відчуттів, як-от слухова чи смакова уява. У різних людей цей стан проявляється по-різному: якщо одні, як Лорен Буйєр, не можуть уявити собі жодних сенсорних відчуттів, то інші можуть зберігати певні фантазії, наприклад, дотик або звук. Розповідь авторів пролила світло на різноманітний внутрішній досвід мислення людей з афантазією, від відсутності заздалегідь уявних розмов до підсвідомої роботи розуму, що керує повсякденною діяльністю без необхідності зорових чи слухових упереджень.

У їхньому дослідженні також розглядалися наслідки глибокої афантазії для розуміння візуальних сигналів. Наприклад, труднощі Лорен зі сприйняттям зображень такими, якими вони є, являють собою разючий контраст із типовою візуальною обробкою, кидаючи виклик нашим припущенням про те, як мозок конструює реальність на основі сенсорних даних. Цей стан вказує на розрив між передніми і задніми відділами мозку, які зазвичай беруть участь у створенні уявного досвіду на основі цих даних.

Нарешті, запровадивши термін "глибока афантазія", дослідники прагнуть не тільки виділити цей серйозніший недолік уяви, а й наголосити на важливості визнання і вивчення подібних варіацій людського досвіду. Мета полягає в тому, щоб сприяти глибшому усвідомленню і прийняттю різних способів, за допомогою яких люди сприймають та інтерпретують навколишній світ, наголошуючи на складності людського розуму і його міріади способів обробки інформації. Завдяки цьому дослідженню професор Дерек Арнольд і Буйєр роблять внесок у ширше розуміння людського пізнання та спектра сенсорного й образного досвіду.

Раніше Фокус писав про те, чи справді людський мозок дозріває до 25 років. Вивчивши останні дослідження, вчені вирішили спростувати упереджені думки.

Також Фокус писав про те, що форма нашого мозку відповідає за наші думки, емоції і навіть поведінку. Недавнє дослідження показало, що фізична форма мозку може мати більше значення, ніж його складна мережа зв'язків і, можливо, ми неправильно розуміємо його будову.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.