Велика подорож гіганта: яка доля чекає на величезний дрейфуючий айсберг А23а

Айсберг, який отримав назву A23a, що більш ніж удвічі перевищує розміри Лондона, вирушив у довгу подорож, отримавши квиток в один кінець. Спочатку відколовшись від Антарктиди в 1986 році, A23a залишався відносно нерухомим у морі Ведделла через свій глибокий якір на морському дні. Однак після кількох років поступового танення до 2020 року йому вдалося звільнитися і почати рухатися на північ, підганяний океанськими течіями і вітрами. Зараз цей масивний шматок льоду рухається так званою "алеєю айсбергів" — звичайним маршрутом виходу айсбергів з Антарктиди, який зрештою закінчується для всіх них однаково, пише BBC.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

A23a втрачає значну частину своєї маси, залишаючи за собою шлейф із дрібніших шматків льоду. Процес його дезінтеграції чітко спостерігаємо на супутникових знімках і фотографіях, на яких видно, як від айсберга відвалюються великі шматки. Очікується, що процес фрагментації прискорюватиметься в міру того, як A23a продовжуватиме свій шлях, піддаючись впливу більш теплих вод і повітря, що прискорить його танення. Величезний розмір айсберга, який спочатку перевищував 3800 квадратних кілометрів, тепер неухильно зменшується.

Але не все так сумно в історії цього крижаного гіганта, і незважаючи на остаточне розчинення, A23a робить свій внесок в екосистему океану, вивільняючи мінеральний пил, що застряг у його льоду, який служить поживною речовиною для морських мешканців. Цей процес підтримує харчовий ланцюжок від планктону до великих морських ссавців. Подорож і доля A23a, незважаючи на драматизм, є частиною природного циклу, згідно зі звітами. Айсберги, що відкололися від Антарктиди, — звичайне явище, яке не є прямим наслідком зміни клімату, хоча загальні закономірності та наслідки таких подій ретельно відслідковуються вченими.

Відкол айсбергів, подібних до A23a, від антарктичного крижаного шельфу, відомий як кальвінг — це природний баланс між накопиченням і втратою льоду. Хоча історія A23a не є прямим наслідком зміни клімату, дослідники продовжують вивчати ці події, щоб зрозуміти будь-які зрушення в закономірностях, які можуть вказувати на зміни в температурних показниках Землі. Крім того, історичні дослідження активності айсбергів, такі як буріння океанського дна, дають уявлення про минулі кліматичні події, допомагаючи вченим зібрати докупи кліматичну історію Землі і застосувати її для прогнозування майбутніх подій.

Раніше Фокус писав про катастрофічні масштаби забруднення свинцем прісної води. Провівши нове масштабне дослідження, вчені дізналися воістину жахливі масштаби забруднення води свинцем і смертельні наслідки цього для людства.

Також Фокус писав про причини прискореного зникнення питної води на Землі. За останні 30 років зникло в 17 разів більше води, ніж знаходиться в найбільшому водосховищі США.