Втрачаємо близьких і здоров'я: вчені розповіли, як самотність повільно нас убиває

Тереза Чаклос, координаторка із сімейного права судової системи Вашингтона, 2010 року зіткнулася з хронічним лімфоцитарним лейкозом, що призвело її від незалежності та бадьорості до самотності та ізоляції — станів, які значно погіршили її здоров'я. Переломним моментом стало те, що колега по роботі порадив їй звернутися за підтримкою, продемонструвавши в такий спосіб, який величезний вплив можуть чинити соціальні зв'язки на самопочуття людини, будучи важливим стимулом у нормалізації нашого життя, пише Nature.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Ця особиста історія перегукується з ширшою проблемою впливу самотності на здоров'я — проблемою настільки серйозною, що Вівек Мурті, генерал-хірург США, прирівняв її до таких небезпек, як ожиріння, паління і гіподинамія. Дослідження, зокрема глобальне опитування компаній Meta і Gallup, засвідчили, що близько чверті дорослих людей в усьому світі відчувають значну самотність, що спонукало Всесвітню організацію охорони здоров'я розпочати кампанію з боротьби з цією "нагальною загрозою здоров'ю".

Якщо заглибитися в науку, то самотність не просто змушує людину почуватися погано; вона може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, як-от депресія, серцево-судинні захворювання і навіть недоумство. Дослідники з'ясовують, як самотність впливає на мозок, змінюючи його обсяг і спосіб з'єднання нейронів. Самотність — це не просто ізоляція, а відчуття незадоволеності соціальними зв'язками, що має значні наслідки для психічного та фізичного здоров'я. Крім того, ця проблема більшою мірою зачіпає неблагополучні групи населення, що свідчить про хибне коло, в якому тим, хто має менше ресурсів, складніше позбутися самотності.

Дослідження, що з'являються, пропонують захоплюючі відомості про те, як самотність змінює роботу мозку. Наприклад, одне дослідження за допомогою магнітно-резонансної томографії показало, що самотні люди по-різному сприймають соціальні ситуації, що потенційно поглиблює їхнє почуття ізоляції. Історична перспектива дає змогу припустити, що, подібно до голоду або спраги, самотність еволюціонувала як сигнал, що спонукає людину шукати соціальні зв'язки. Нещодавні роботи навіть виявили паралелі між самотністю і фізичною тягою: під час візуалізації мозку спостерігаються схожі активації у відповідь на їжу і соціальну взаємодію.

Для боротьби з самотністю потрібно не просто радити людям "більше виходити на вулицю". Такі заходи, як будівництво житла зі спільними просторами або програми, що заохочують фізичну активність, можуть реально змінити ситуацію. Ці підходи не тільки дають негайне полегшення від почуття ізоляції, а й зачіпають глибинні нейронні шляхи, пов'язані з самотністю. Сприяючи розвитку соціальних зв'язків і фізичної активності, ми можемо зменшити серйозні ризики для здоров'я, пов'язані з ізоляцією, і довести, що невелика підтримка оточуючих допомагає нам непропорційно більше, ніж будь-що інше.

Раніше Фокус писав про те, що самотність підвищує ризик серцевої недостатності. Нове дослідження показує, що як соціальна ізоляція, так і самотність пов'язані з більш високими показниками серцевої недостатності.

Також Фокус писав про те, що мозок самотніх людей працює зовсім по-іншому. Дослідження показало, що існують відмінності не тільки між самотніми і не самотніми людьми, але навіть між окремими одинаками.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.