Те, що нас не вбиває, робить сильнішими: останні 30 000 років люди підтверджують цю приказку

Стара приказка говорить: те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Тепер учені вважають, що вона, імовірно, правильна. Принаймні коли йдеться про людські цивілізації за останні 30 000 років, пише Live Science.

Нова робота команди з Борнмутського університету у Великій Британії проаналізувала останні 30 000 років історії людства й дійшла висновку, що стародавні людські спільноти, які пережили більше невдач, швидше відновлюються після майбутніх спадів. За словами керівника дослідження, археолога Філіпа Ріріса, історія показує, що чим частіше громада зазнає потрясінь і спаду, тим більша ймовірність, що вона зможе відновитися швидше після наступної подібної події.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Результати роботи вчених показують, що коливання між вразливістю й стійкістю спільнот були особливо сильними серед ранніх фермерів і скотарів. Сільськогосподарські спільноти протягом усієї своєї історії загалом переживали більше спадів, ніж інші спільноти, як-от мисливці-збирачі, а тому вони й швидше оговтувалися від наступних невдач.

Раніше історики й археологи безліч разів проводили тематичні дослідження окремих соціальних криз. Однак цей досвід складно порівнювати в просторі та часі. У новій роботі вчені використовували дані з 16 окремих археологічних пам'яток по всьому світу, від Південної Африки до Канади, охопивши період за останні 30 000 років.

Команда використовувала метод під назвою "дати як дані" та змогла визначити періоди спаду й підйомів. На кожній ділянці були записи радіовуглецевого датування, яке визначає вік органічних матеріалів на основі розпаду вуглецю-14. Зазначимо, раніше вчені вже пов'язали кількість вуглецю-14 із чисельністю населення в той чи інший період часу: що більше людей, то більше активності, будівель, сміття й багать.

Більшість спадів, розглянутих у дослідженні, тривали протягом десятиліть або близько того й мали різні причини:

• зміна навколишнього середовища;
• соціальні потрясіння й інші.

За словами Рірса, вони з колегами виявили, що фермери та скотарі вразливіші до стихійних лих, а тому переживали більше періодів спаду. Водночас у них були кращі можливості для відновлення після стихійного лиха.

Передбачається, що постраждалим спільнотам вдавалося вижити завдяки удачі або будь-якій технології, практиці, поведінці або соціальному інституту, які згодом передавалися новому поколінню.

Водночас науковці все ще не впевнені, чи зможуть сучасні люди отримати користь із цих уроків. Усі суспільства в дослідженні були доіндустріальними та, можливо, мали мало спільного із сьогоднішнім глобальним порядком. Утім, за словами Ріріса, здатність порівнювати стародавні суспільства та шукати закономірності в будь-якому разі важлива для розвитку науки.

Раніше Фокус писав про 5 спільнот із альтернативними поглядами на устрій світу.