Найвідоміший малюнок теорії еволюції обманював нас: чому "Марш прогресу" далекий від реальності

Зображення "Маршу прогресу", також відоме як "дорога до Homo Sapiens", яке часто розглядають як визначальну ілюстрацію еволюції людини, продовжує викликати суперечки як серед учених, так і серед креаціоністів. Цей культовий малюнок, що зображує низку приматів, які поступово еволюціонують у сучасних людей, міцно увійшов у поп-культуру, з'являючись у підручниках, статтях, карикатурах, художніх творах і мемах. Однак його зображення еволюції як лінійного і прогресивного процесу докорінно неправильне, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Сучасні вчені критикують цей образ за те, що він пропагує невірну ідею про те, що еволюція йде прямолінійним, прогресивним шляхом. Насправді еволюція шляхом природного добору — це складний, нелінійний процес, що включає в себе постійну адаптацію до мінливих умов навколишнього середовища, що вдає із себе найбільш непередбачувані і жорстокі американські еволюційні гірки у Всесвіті. Професор Гоуен Доусон, експерт з вікторіанської літератури та культури в Університеті Лестера, заявив, що це зображення досі викликає серйозне невдоволення в науковому співтоваристві. Він зазначає: "Є й інші наукові ікони, наприклад, призма Ньютона, але це, як правило, ті, які вчені схвалюють. А це зображення, я думаю, науковці справді без перебільшення ненавидять".

Витоки "Маршу прогресу" сягають ілюстрації 1863 року в книзі Томаса Генрі Гакслі "Докази місця людини в природі". Це раннє зображення шокувало читачів вікторіанської епохи припущенням про еволюційний зв'язок між людьми і приматами. Художник Бенджамін Вотерхаус Гокінс, який особисто був противником теорії еволюції, міг тонко зіпсувати зображення, щоб відобразити свою анти-еволюційну позицію за допомогою художніх знущань. Доусон зазначає: "Горила на цій знаменитій картині, якщо придивитися, має такий вигляд, ніби вона ось-ось упаде, а не впевнено рухається в якомусь прогресивному напрямку".

Зображення набуло широкої популярності після того, як з'явилося 1965 року в томі "Рання людина" з циклу "Бібліотеки природи життя", проілюстрованому палеохудожником Рудольфом Заллінгером. Попри його нелюбов до лінійного розташування, ця ілюстрація стала для суспільства квінтесенцією людської еволюції. Утім, Доусон пояснює, що саме вчені того часу, а не художники, наполягали на такому оманливому зображенні еволюції.

Незважаючи на наукові неточності, "Марш прогресу" залишається потужним візуальним спрощенням теорії еволюції. Його простота і ясність оповіді забезпечили його стійкість у суспільній і культурній свідомості на багато десятиліть. За словами Доусона, "це просто зручне скорочення для позначення еволюції, не більше." Він також висловив сумнів, що в наукового світу є інші подібні стенографічні позначення".

Для більш точного зображення еволюції людини художникам необхідно враховувати складний, гіллястий характер еволюційної історії, яка містить у собі безліч глухих кутів і ліній, що переплітаються, втілюючись у суцільний хаос без чіткого і впевненого прогресу. Незважаючи на естетичну привабливість, "Марш прогресу" не зміг передати справжні тонкощі нашого еволюційного минулого, вважають багато вчених.

Раніше Фокус писав про те, що людство потрапило в пастку еволюції і наша природа зіграла з нами злий жарт. У сучасних реаліях виявилося, що наші переваги перед іншими видами можуть в одну мить стати нашою ахіллесовою п'ятою і те, чи зможемо ми вибратися з поточної ситуації, залежить повністю від нас.

Також Фокус писав про виявлення екстраординарного динозавра, який є предком сучасних птахів. Дослідники вважають, що знайдені в Оксфордширі, Глостерширі та Дорсеті скам'янілості є першими в історії прикладами терізінозавра і троодонтида на території Британії.