Зворотний бік кортизолу: наскільки справді небезпечний "гормон стресу", розповіли лікарі

дівчина, окуляри
Фото: Freepik | Кортизол виділяється під час стресових ситуацій, щоб допомогти організму залишатися напоготові, посилюючи необхідні функції

Кортизол викликає до себе дедалі більший інтерес громадськості, обростаючи багатьма міфами і страшилками. Лікарі розповіли, що з популярних тверджень щодо нього є науково підтвердженим, а до чого краще не прислухатися.

Related video

Останнім часом у соціальній мережі TikTok спостерігається сплеск відеороликів про кортизол, який часто називають "гормоном стресу". У цих відео стверджується, що дисбаланс кортизолу призводить до різних проблем зі здоров'ям. Однак важливо зрозуміти, що таке кортизол, і оцінити, чи мають ці твердження наукове підґрунтя, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Кортизол — це гормон, що виробляється нашими наднирковими залозами. Він відіграє важливу роль у роботі організму, наприклад, зменшує запалення і посилює розщеплення глюкози. Відомий насамперед як "гормон стресу", кортизол виділяється під час стресових ситуацій, щоб допомогти організму залишатися напоготові, посилюючи необхідні функції та сповільнюючи несуттєві. Як правило, рівень кортизолу коливається протягом дня, досягаючи піку вранці та знижуючись уночі. Незважаючи на свою найважливішу роль, кортизол став популярною, але часто неправильно зрозумілою темою в соціальних мережах.

Важливо
Незвичайна спрага. Учені розробили аналіз, що визначає небезпечний дефіцит рідкісного гормону

За останні три місяці відеоролики з тегом "кортизол" на TikTok зібрали понад 529 мільйонів переглядів. З початку року також значно збільшилася кількість запитів у Google за запитом "рівень кортизолу". Так, одне популярне відео на TikTok стверджує, що високий рівень кортизолу спричиняє такі симптоми, як здуття живота, втома, синці та туман у голові, які зазвичай називають "кортизоловим животом" і "кортизоловим обличчям".

Однак багато з цих симптомів можуть бути наслідком інших захворювань, таких як анемія, нестача сну, неправильне харчування і менструація. За словами доктора Шарлотти Ходжес, завідувачки хірургічного відділення Медичного центру Вайт-Рок у Далласі, значне підвищення рівня кортизолу зазвичай не потребує втручання ендокринолога.

Професор Стаффорд Лайтман із Брістольського університету стверджує: "Не існує такого поняття, як "підвищений кортизол", за винятком клінічних станів". Одним із таких станів є синдром Кушинга, спричинений тривалим підвищенням рівня кортизолу через пухлини або тривале приймання стероїдів. Симптоми включають одутле обличчя, жировий горб між плечима, м'язову слабкість і зміни настрою. Це рідкісне захворювання, на яке щорічно страждають лише 40-70 осіб на мільйон, тому малоймовірно, що більшість людей, які відчувають подібні симптоми, страждають саме на нього.

Крім того, багато порад TikTok з оздоровлення, як-от прогулянки або скорочення споживання кофеїну, можуть полегшити стрес, але неефективні для людей із клінічно високим рівнем кортизолу. Лікування таких станів часто вимагає більш цілеспрямованого медичного втручання, включаючи хірургічне втручання або коригування лікарських препаратів. Аналогічним чином, низький рівень кортизолу може спричиняти втому, поганий настрій і м'язову слабкість, що може свідчити про хворобу Аддісона або надниркову недостатність, за якої наднирники виробляють недостатню кількість кортизолу.

На хворобу Аддісона щорічно страждають від 100 до 140 осіб на мільйон, що робить її малоймовірним поясненням для більшості, які відчувають подібні симптоми. Для точної діагностики та лікування дуже важливо проконсультуватися з медичним працівником, а не покладатися на поради соціальних мереж. Тільки медичні аналізи можуть підтвердити рівень кортизолу і визначити необхідний курс дій.

Раніше Фокус писав про дешеву альтернативу тонометрам, що працює на смартфоні. Пристрій обіцяє забезпечити надійну перевірку артеріального тиску прямо на вашому смартфоні, в будь-якому місці і в будь-який час.

Також Фокус писав про те, що навіть найменші фізичні вправи можуть знизити ризик інсульту. Також щоденні прогулянки потенційно можуть сприяти зниженню ймовірності розвитку порушень серцевого ритму, відомих як фібриляція передсердь.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.