Дізнаються правду через багато років: дорослим частіше почали ставити правильний діагноз, пов'язаний зі РДУГ

Останніми роками відзначається значне збільшення кількості випадків пізньої діагностики нейророзвивальних розладів, таких як РДУГ (розлад дефіциту уваги і гіперактивності) та аутизм у дорослих. У той час, як деякі довгострокові захворювання, наприклад, біполярний розлад, можуть не проявлятися до зрілого віку, симптоми нейророзвивальних розладів зазвичай виникають у дитинстві. Однак багатьом дорослим із такими захворюваннями діагноз ставлять занадто пізно, що серйозно впливає на їхнє життя, по суті, руйнуючи його, пише Psychology Today.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Перехід у доросле життя, з його підвищеною відповідальністю і скороченням структур підтримки, часто посилює ці захворювання, роблячи їх більш помітними і водночас важкими для лікування. Одне дослідження 2019 року, опубліковане в журналі JAMA Network Open, засвідчило, що за десять років кількість діагнозів РДУГ у дорослих збільшилася на значні 123%, а інше повідомило, що поширеність аутизму серед дорослих зросла більш ніж удвічі вже в період із 2011 до 2019 року. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила цю тенденцію, оскільки багато людей шукали діагнози, і кількість призначень ліків від РДУГ стрімко зросла, особливо серед жінок і дорослих віком від 20 до 39 років.

Затримка з діагностикою цих розладів часто зумовлена поєднанням чинників, включно з гендерними упередженнями та суспільними очікуваннями. Наприклад, РДУГ і аутизм частіше діагностують у хлопчиків, що призводить до стереотипу, що це "хлоп'ячі розлади". Унаслідок цього багатьом дівчаткам і жінкам, у яких можуть бути більш непомітні симптоми, часто ставлять неправильний діагноз або не ставлять його до пізнішого віку. Така нерівність у діагностиці частково пояснюється тим, що ранні дослідження фокусувалися переважно на хлопчиках, що вплинуло на концепцію і розуміння цих розладів.

Отримання пізнього діагнозу може бути як полегшенням, так і джерелом проблем для багатьох людей. З одного боку, він дає довгоочікуване пояснення проблемам, з якими вони стикалися впродовж усього свого життя, даючи їм змогу краще зрозуміти себе і звернутися за відповідним лікуванням. З іншого боку, це може призвести до почуття розчарування і злості на роки, втрачені без належного діагнозу і лікування. Ці складні емоції характерні для людей із пізно встановленим діагнозом.

Дослідження показують, що, хоча багато хто з них відчуває полегшення і вдячність, значна частина також відчуває негативні емоції, такі як жаль, злість і печаль. Вирішення проблеми сорому і самокритики, які часто супроводжують ці розлади, має вирішальне значення для людей, щоб рухатися вперед після пізнього діагнозу. Сором, який може зародитися в дитинстві та зберегтися в дорослому житті, особливо надокучливий і може перешкоджати особистісному зростанню та самоприйняттю.

Терапія і науково обґрунтовані методи лікування відіграють важливу роль у тому, щоб допомогти людям подолати ці почуття і навчитися ефективно керувати своїм станом. Зростання кількості пізніх діагнозів нейророзвивальних розладів підтверджує важливість раннього виявлення і втручання. Хоча пізній діагноз може принести ясність і полегшення, він також наголошує на необхідності більшої обізнаності та розуміння цих станів серед усіх вікових груп і статей. Усунувши основні упередження і бар'єри на шляху діагностики, лікарі зможуть краще допомагати людям впоратися із симптомами, які просто ставлять хрест на їхньому нормальному житті.

Раніше Фокус писав про те, що літніх людей, які страждають від РДУГ, просто не враховують у статистиці. Старші люди, які страждають від серйозного розладу, найчастіше, просто не враховуються в результатах наукових робіт, не отримуючи необхідні діагностику і лікування, показало дослідження.

Також Фокус писав про те, що передозування ліками від РДУГ стає дедалі частішим. Тривожні результати останнього дослідження свідчать, що на рік відбувалося майже 4 000 випадків передозування серед молодого населення в одних лише США.

Важливо! Ця стаття ґрунтується на останніх наукових і медичних дослідженнях і не суперечить їм. Текст має виключно інформаційний характер і не містить медичних порад. Для встановлення діагнозу обов'язково зверніться до лікаря.