Породили мільйони злочинців: як діти обходять заборони китайської влади на ігри

У листопаді федеральний парламент Австралії ухвалив новий закон, що забороняє дітям до 16 років користуватися соціальними мережами. Хоча конкретні деталі, наприклад, платформи, на які поширюється дія закону, або механізми його реалізації, залишаються незрозумілими, уряд планує випробувати технології вікового контролю як основний інструмент правозастосування. Однак минулий досвід Китаю показав, що такі заборони ніщо для залежних дітей, пише The Conversation.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Цікаво, що відеоігри та ігрові платформи не включені до цієї заборони, хоча можна винести уроки з досвіду Китаю з контролю за ігровими звичками неповнолітніх в Інтернеті, каже Тяньї Чжаншао, кандидат наук із Сіднейської лабораторії ігор і розваг Сіднейського університету. Китай запровадив суворі правила для управління ігровим часом дітей, дозволяючи лише одну годину в певні дні. Це зумовлено культурними проблемами, пов'язаними з ігровою залежністю, яку часто називають "духовним опіумом" і вважають шкідливою для розвитку молоді.

Ці правила включають перевірку реальних імен, комендантську годину і "режими для неповнолітніх" у пристроях і додатках. У певний час повідомлялося про успіхи, наприклад про скорочення часу гри для більш ніж 75% неповнолітніх, однак ці заходи викликають питання щодо ефективності правозастосування та ризиків для конфіденційності. Технологія розпізнавання облич і перевірка посвідчень особи викликали суперечки: багато юних геймерів обходять контроль, використовуючи посвідчення старших родичів або беручи участь у торгівлі акаунтами на чорному ринку. Однак проблеми з правозастосуванням зберігаються.

Незважаючи на надійну нормативну базу, дослідження показують, що понад 77% неповнолітніх у Китаї обходять обмеження, що свідчить про неефективність технологічних бар'єрів проти рішучих користувачів. Подібні хитрощі, а також ризик шахрайства з акаунтами підкреслюють обмеженість суто технологічного підходу. Для Австралії досвід Китаю є повчальним прикладом, каже Чжаншао. Прямі заборони, засновані на інвазивних технологічних заходах, можуть призвести до недотримання і навіть наразити неповнолітніх на непередбачувані небезпеки, наприклад, на шахрайські схеми.

Експерти пропонують країнам зосередитися на створенні безпечнішого онлайн-простору шляхом спільних заходів із платформами. Такі стратегії, як фільтрація контенту, батьківський контроль та інструменти управління екранним часом, можуть забезпечити більш збалансований підхід, розширюючи можливості родин і зберігаючи конфіденційність і потреби дітей у розвитку.

Технологічний примус стає все більш обговорюваним рішенням у всьому світі. Хоча приклад Китаю демонструє певний успіх, його сильна залежність від методів, орієнтованих на стеження, вступає в протиріччя з глобальною заклопотаністю з приводу цифрової конфіденційності та свободи. Для таких демократичних країн, як Австралія, гібридна модель, що поєднує безпеку з дотриманням індивідуальних прав, може встановити новий стандарт захисту молодих користувачів Інтернету.

Раніше Фокус писав про те, що дальтонізм почали лікувати за допомогою генної терапії. Вчені за допомогою генної терапії вперше наділили невелику групу дальтоніків здатністю сприймати колір, давши надію на барвисте майбутнє сотням тисяч людей.

Також Фокус писав про те, що вчені змогли відновлювати зір, втрачений через спадкове захворювання. Дослідники створили новий метод, який може допомогти частково відновити зір людям.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.